Вступ

На південь і південний схід від лісостепової зони знаходиться Український Степ. За ґрунтово-кліматичними умовами степова зона поділяється на північну, центральну і південну підзони. Степова зона охоплює повністю або частково Кіровоградську, Одеську, Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську, Донецьку, Луганську, Харківську області і північні райони АР Крим.Загальна площа Степу близько 25 млн. га, що становить 40% території країни.

Ґрунтовий покрив північної і центральної зони Степу в генетичному відношенні досить одноманітний. Із 69 ґрунтових видів переважають чорноземи звичайні середньо гумусні і мало гумусні.В південному Степу переважають чорноземи південні та міцелярно-карбонатні, менше чорноземів південних солонцюватих.

Клімат Степу помірно теплий з недостатнім зволоженням. Літо жарке, зима м’яка, інколи холодна, в більшості малоснігова.На заході він відносно більш теплий і вологий, а на сході – більш сухий і в меншій мірі теплий. На характер розподілу опадів і температури повітря певний вплив мають Чорне і Азовське моря та коливання абсолютних висот поверхні. Клімат південного Степу помірно-посушливий і середньоконтинентальний. Відрізняється високими температурами повітря і незначною кількістю опадів. В січні середня багаторічна температура становить -2,5-3⁰, в липні – від 23 до 24⁰С. вегетаційний період становить 200-300 днів, за який випадає не більше 200 мм – нерідко у вигляді злив, які супроводжуються градом, грозами, бурями і завдають значних збитків. Крім того, в підзоні південного Степу майже щорічно спостерігаються значні періоди без опадів, в тому числі раз на два роки протяжністю понад 40 днів, що викликає ґрунтові посухи.

Луганська область розташована на сході України, На сході і північному сході межує з Білгородською,Воронезькою і Ростовською областями РФ. У ґрунтовому покриві переважають звичайні чорноземи. Лісів мало, більш-менш площі займають вони в лісостеповій зоні.

Розділ 1. Природно-кліматичні умови формування, росту і розвитку компонентів агрофітоценозу

• Кліматичні умови Луганської області

Початок вегетаційного сезону 7.04

Завершення вегетаційного сезону 27.10

Тривалість вегетаційного сезону 203 днів

Місяць	Декада	t, C0	W, мм
4.Квітень	2) 3) Середня за міс.	8 11 10	13 14 38
5.Травень	1) 2) 3) Середня за міс.	14 16 17 16	14 15 17 46
6.Червень	1) 2) 3) Середня за міс.	18 19 20 19	18 19 21 58
7.Липень	1) 2) 3) Середня за міс.	21 22 22 22	20 19 17 56
8.Серпень	1) 2) 3) Середня за міс.	22 21 19 21	16 15 14 45
9.Вересень	1) 2) 3) Середня за міс.	17 14 12 15	12 10 11 33
10. Жовтень	1) 2) 3) Середня за міс.	10 8 5 8	12 13 13 38

Висновок:

Луганська область знаходиться в степовій зоні. Клімат області – помірно континентальний з відчутними посухами. Середня температура січня: -7°С, середня температура липня: +21°С, річна кількість опадів: 400 мм. Максимальна середньорічна кількість опадів (550мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив.Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна. Весна — сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо жарке, друга половина його — помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха. Водні ресурси області формуються в основному за рахунок річкового стоку р. Сіверський Донець, який поступає з прилеглих територій і безпосередньо в межах області, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Сумарні водні ресурси складають у середньому по водності рік 5,65 кв.км, з яких 64 % складає притік, 26 — місцевий стік і 10 % підземні води. На більшій частині території Луганської області період починається на початку квітня(7.04), а закінчується в кінці жовтня(27.10).

1.2 Характеристика ґрунтових умов

Таблиця 2. Характеристика грунту

Тип	Механічний склад	рН	Гумус, %	Глибина гумусового горизонту, см	Об’ємна Маса, г/см3
Чорнозем південний	Легка глина	6,9	3,10	553	1,00

Висновок:

Луганська область розташована на крайньому сході України. Площа – 26,7 тис.га. Найбільша частка у структурі земель належить сільгоспугіддям – 1910,2 тис. га, або 71,5 % від загальної площі області. Знання рельєфу Луганської області в наші дні має особливо важливе значення через проблему меліорацією степу та його інтенсивнішого використання.

Надмірні навантаження на природні ландшафти впродовж багатьох десятиріч зумовили значну технологічну ураженість екосфери Луганщини. Найзагрозливіші явища мають місце в ґрунтовому покриві, де від ерозії, недосконалості агротехніки, досить часто необґрунтованого й невиправданого втручання у гідрологічний режим території осушувальною меліорацією деградовано та виведено з обороту значні площі продуктивних земель.

Землі області характеризуються різноманітністю ґрунтів, частина їх має несприятливі водно-фізичні і хімічні властивості. Значна освоєність території у сукупності з рельєфом і кліматом створюють сприятливі умови для розвитку ерозійних процесів.