
- •2. Дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів. Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії (гострої і хронічної).
- •3.Гемолітичні анемії. Класифікація гемолітичних анемій за етіологією, за місцем гемолізу. Механізми гемолізу.
- •Набуті гемолітичні анемії.
- •Спадкові гемолітичні анемії. Спадкові мембранопатії.
- •Спадкові гемолітичні анемії. Гемоглобінопатії. Серпоподібно клітинна анемія (генетичний дефект, що її спричинює, тип спадкування, патогенез, картина крові).
- •Спадкові гемолітичні анемії. Патологічні форми еритроцитів, характерні для різних видів гемолітичних анемій.
- •Залізодефіцитні анемії. Етіологія, патогенез, зміни периферичної крові. Поняття про залізорефрактерні анемії.
- •Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивного та перерозподільного лейкоцитозу.
- •Нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитоз (при яких патологічних процесах та захворюваннях виникає кожен з цих видів)
- •Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди. Лейкемоїдні реакції. Навести приклади лейкоцитарних формул при різних видах зрушень вліво.
- •Лейкопенії. Причини та механізми розвитку, наслідки для організму. Агранулоцитоз. Етіологія, патогенез. Основні клінічні прояви.
- •Етіологія лейкозів: фізичні, хімічні, біологічні фактори. Віруси, що викликають лейкози у людей.
- •Прояви пухлинної прогресії при лейкозах, поняття про моноклонову та поліклонову стадію лейкозів, «бластний криз», лейкозні інфільтрати.
- •Механізми тромбоцитарно-судинного та коагуляційного гемостазу
- •Порушення тромбоцитарно-судинного гемостазу. Вазопатії.
- •Етіологія та патогенез тромбоцитопеній та тромбоцитопатій. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів, вивільнення тромбоцитарних гранул.
- •Порушення коагуляційного гемостазу: причини та механізми порушень окремих фаз згортання крові. Порушення системи антикоагулянтів та фібринолізу.
- •Двз синдром. Етіологія та патогенез, основні прояви.
- •Визначення понять недостатність кровообігу, серцева недостатність. Поняття про гостру та хронічну недостатність кровообігу
- •Види серцевої недостатності (за перебігом, за патогенезом, за переважним ураженням різних відділів серця)
- •Внутрішньосерцеві механізми компенсації підвищеного навантаження та їх характеристика
- •Гіпертрофія міокарду, стадії розвитку гіпертрофії за ф.З. Меєрсоном
- •Порушення гемо- та кардіодинаміки за умов недостатності кровообігу.
- •Патогенез хронічної серцевої недостатності. Механізми розвитку основних клінічних проявів хронічної недостатності кровообігу( гіпоксії, ацидозу, задишки, ціанозу, набряків).
- •Недостатність серця від ушкодження міокарду, їх види.
- •Некоронарогенні ушкодження серця, їх етіологія та патогенез,
- •Патогенез нейрогенних ушкоджень серця.
- •Ішемічна хвороба серця, її прояви. Стенокардія, інфаркт міокарду.
- •Реперфузійний синдром, етіологія та патогенез.
- •Гостра серцева недостатність, етіологія, основні прояви.
- •Порушення ритму серця. Види аритмій.
- •Екстрасистоли: механізм виникнення ектопічних вогнищ збудження, види екстрасистол та основні особливості екг при різних видах екстрасистол.
- •Порушення провідності. Блокади та основні електрокардіографічні прояви атріовентрикулярних блокад і, іі, ііі ступеню. Повна атріовентрикулярна блокада, синдром Морганьї-Адамса-Стокса.
- •Одночасне порушення автоматизму та провідності. Тремтіння, миготіння передсердь. Миготлива артимія. Фібриляція шлуночків.
- •Артеріальна гіпертензія: визначення поняття, принципи класифікації. Первинна та вторинна артеріальна гіпертензія. Гемодинамічні варіанти артеріальної гіпертензії.
- •Експериментальне моделювання артеріальної гіпертензії.
- •Первинна артеріальна гіпертензія як мультифакторіальне захворювання. Етіологія гіпертонічної хвороби.
- •Патогенез гіпертонічної хвороби. Роль нирок в патогенезі артеріальної гіпертензії.
- •Причини та механізми розвитку вторинних артеріальних гіпертензій.
- •Артеріосклероз: визначення поняття, класифікація. Загальна характеристика різних форм артеріосклерозу (типова локалізація, прояви, ускладнення).
- •Атеросклероз. Етіологія атеросклерозу: фактори ризику, причинні фактори.
- •Експериментальне моделювання атеросклерозу.
- •Патогенез атеросклерозу. Теорії атерогенезу.
- •Роль пошкодження ендотелію в атерогенезі. Фактори, що викликають ушкодження. Роль факторів росту.
- •Недостатність зовнішнього дихання, визначення поняття, класифікація.
- •Причини та механізми порушень альверлярної вентиляції.
- •Обструктивні та рестриктивні порушення альвеолярної вентиляції
- •Причини та механізми порушень загального та регіонарного вентиляційно-перфузійного співвідношення у легенях.
- •Порушення регуляції зовнішнього дихання. Брадипное, тахіпное, гіперпное, апное.
- •Періодичне дихання, термінальне дихання. Етіологія, патогенез.
- •Задишка (диспное). Причини та механізми її розвитку.
- •Порушення травлення в порожнині рота. Етіологія, патогенез карієсу та пародонтозу. Причини, механізми та наслідки порушень слиновиділення
- •Порушення секреторної функцій шлунка. Патологічна шлункова секреція, види; причини та механізми розвитку. Роль нервових та гуморальних механізмів у порушенні секреції.
- •Виразкова хвороба. Етіологія та патогенез. Фактори ушкодження, причини зниження захисних властивостей та регенераторної здатності шлунку та 12палої кишки. Патогенез виразок при стресі.
- •Порушення травлення в кишках, етіологія, патогенез.
- •Порушення порожнинного та пристінкового травлення в кишках. Синдром мальабсорбції: визначення поняття, прояви.
- •Етіологія та патогенез гострого панкреатиту. Патогенез панкреатичного шоку.
- •Кишкова непрохідність: види, етіологія, патогенез.
- •Етіологія та патогенез печінкової недостатності.
- •Експериментальні моделі недостатності печінки. Фістула Екка, Екка-Павлова, ангіостомія за Лондоном.
- •Порушення вуглеводного, білкового та ліпідного обміну при недостатності печінки
- •Порушення дезінтоксикаційної функції печінки. Види, етіологія та патогенез печінкової коми. Роль церебротоксичних речовин у розвитку печінкової енцефалопатії.
- •Порушення жовчоутворювальної та жовчовидільної функції печінки. Види жовтяниць. Їх етіологія та патогенез.
- •Порушення обміну жовчних пігментів при різних видах жовтяниць.
- •Дія жовчних кислот на організм. Холемічний синдром при різних видах жовтяниць.
- •Причини та механізми порушення клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та секреції. Використання функціональних проб для визначення стану основних функцій нирок.
- •Кількісні та якісні зміни складу сечі. Олігурія, анурія та поліурія. Водний, осмотичний та гіпертензивний діурез. Гіпо- та ізостенурія
- •Патологічні компоненти сечі: протеїнурія, циліндрурія, глюкозурія, аміноацидурія, гематурія, лейкоцитурія. Поняття про селективну і неселективну протеїнурію та її механізми
- •Етіологія та патогенез гострої ниркової недостатності.
- •Етіологія та патогенез хронічної ниркової недостатності. Уремія.
- •Механізми розвитку загальних проявів при недостатності функції нирок: набряків, артеріальної гіпертензії, анемії, ацидозу, остеодистрофії.
- •Дифузний гломерулонефрит: етіологія, патогенез, експериментальні моделі.
- •Нефротичний синдром. Етіологія, патогенез.
- •Загальні механізми порушення функції ендокринної системи. Гіпофункція, гіперфункція, дисфункція ендокринних залоз; первинні, вторинні ендокринопатії
- •Дисрегуляторні ендокринопатії
- •Периферичні ендокринопатії.
- •Патофізіологія нейрогіпофізу. Нецукровий діабет.
- •Недостатність кори наднирників: види (первинна, вторинна; гостра, хронічна). Етіологія, патогенез, клінічні прояви хронічної наднирникової недостатності. Хвороба Аддісона.
- •Гіперфункція кори надниркових залоз. Гіперфункція клубочкової зони кори – первинний та вторинний гіперальдостеронізм, їх етіологія, прояви.
- •Гіперфункція пучкової зони кори наднирників. Хвороба та синдром Іценко-Кушинга. Прояви, пов’язані з надлишком глюкокортикоїдів.
- •Патологія мозкової речовини наднирників.Феохромоцитома.
- •Гіпотиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі.
- •Гіпертиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі.
- •Зоб: види зобу, їх етіологія та патогенез; характеристика порушень функціонального стану залози.
- •Порушення функції паращитоподібних залоз
- •Порушення функції статевих залоз: первинні та вторинні стани гіпер- і гіпогонадизму.
- •Особливості розвитку типових патологічних процесів у нервовій системі.
- •Порушення сенсорних функцій нервової системи.
- •Біль. Види болю. Сучасні уявлення про причини та патогенез болю. Загальні реакції організму на біль. Природні антиноцицептивні механізми Гіпопітуїтрізм
- •Порушення рухової функції нервової системи.
- •Порушення трофічної функції нервової системи. Нейрогенні дистрофії.
- •Старіння. Сучасні теорії старіння.
- •Екстремальні стани, визначення поняття, види екстремальних станів.
- •Шок. Визначення поняття, етіологія шокових станів. Види шоків.
- •Загальні елементи патогенезу шокових станів. Порушення нейро-ендокринної системи, порушення системної гемодинаміки та мікроциркуляції. Клітинні порушення при шоках. «Шокові» органи.
- •Особливості розвитку різних видів шоку: гіповолемічного, кардіогенного, септичного, анафілактичного, травматичного. Crash-синдром.
- •Колапс. Етіологія, патогенез
- •Кома. Визначення поняття, класифікація. Роль порушень енергозабезпечення головного мозку, осмотичних розладів, іонного та кислотно – основного гомеостазу в патогенезі коми
- •Патогенез різних видів ком: при механічних травмах, метаболічних ком (діабетичних, печінкової, уремічної).
Етіологія та патогенез тромбоцитопеній та тромбоцитопатій. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів, вивільнення тромбоцитарних гранул.
Тромбоцитопенія – зменшення вмісту тромбоцитів у крові до 100Г-л і менше (норма 150-400Г-л). Виділяють набуту та спадкову. Абсолютна і відносні(перерозподільну та гемодилюційну). Етіологія. Абсолютна: 1) ІВ, віруси імунодеф, гепатиту С, хім. р-ни, алкоголь – ф-ри, що уражають мегакаріоцит ний росток КМ, дисф-ція гемо поетичних СКК, 2) дефіцит В12 і фолієвої к-ти, 3) імунні р-ції – руйнування тр-ц, 4) спленомегалія, штучні судини і клапани серця – мех. руйнування, 5) ДВЗ-синдром, множинні тромбоцитарні тромби у судинах нирок при гемолітичному уремічному синдромі у дітей, 6) спадк дефект утворення тр-ц. Патогенез. Абс. Мех.: зменшення продукції, посилене руйнування, підвищене споживання тр-ц під час тромбоутворення. Мех. відносної: перерозподіл тр-ц, гемодилюція. Порушення гемостазу і кровоточивість: 1) порушення формування тромбоцитарного тромбу внасл зменш к-ті тр-ц, їхньої участі у судинно-тромбоцитаррїному руслі; 2) відс спазму судин, порушення адгезії та агрегації тр-ц, зменшення зсідання ,зумовлені порушенням вивільнення з тр-ц адреналіну, АДФ і серотоніну, ф-ра Віллебранда ,тромбоксану А2, ТФ зсідання крові; 3) зменшення рефракції згустка внасл зменшення вмісту скор. білка тромбастеніну; 4) зменш ангіотрофічної ф-ції тр-ц, що зумовлює порушення цілості стінки мікросудин ,їх ламкості – діапедезна геморагія з утв патехій.
Тромбоцитопатія – якісна неповноцінність і дисфункція тромбоцитів. Спадкова, набута. Спадкова: дисадгезійна (хв. Бернара-Сульє), дисагрегаційна (хв. Гланцманна-Негелі), дефіцитна та дисдегрануляційна. Етіологія. Набута: 1) дія лік засобів (аспірин – необоротне інгібування ЦОГ тр-ц – припинення синтезу ПГ – порушення секреції гранул, агрегації тр-ц), 2) дія токс р-н екзо- (етанол) та ендогенного (при уремії, цирозі печінки) походження; 3) ІВ; 4) мієлопроліферативні та мієлопластичні хвороби; 5) дефіцит В12, фолієвої та ас корб к-т, Fe; 6) автоімунні хвороби; 7) вплив продуктів деградації фібрину (ДВЗ синдром, екстракорпоральний кровообіг). Спадкові: ген дефекти стр-ри мембран, гранул, б-х складу тр-ц. Патогенез. Мех. розвитку: 1) продукція пат змінених тр-ц у КМ; 2) блокада тр-ц рецепторів токс метаболітами, макроглобулінами…; 3) часткова деструкція тр-ц у с-мі крові, при екстракорпоральному кровообігу.
Порушення коагуляційного гемостазу: причини та механізми порушень окремих фаз згортання крові. Порушення системи антикоагулянтів та фібринолізу.
Система гемостазу забезпечує збереження рідкого стану крові та зупинку кровотечі при ушкодженні кров судин. Гіпокоагуляція. Геморагічний синдром – стан, що характеризується підвищ кровоточивістю, тривалими кровотечами, крововиливами, що виникають довільно чи при незначній травмі. Коагулопатія – гемораг синдром, спричинений поруш коагуляцій них і антикоаг мех. гемостазу. Класиф.Етіологія: спадкова, набута. Патогенез: протромбіназопатія, тромбопластинопатія, тромбінопатія, фібринопатія. Етіологія. Поруш І фази – утв протромбіназного комплексу (протромбін аза, тромбопластин): 1) патологія hepar (зниження продукції ф. VII, IX, X); 2) гіповіт К (ф. VII, IX, X синтез за участю філохінонів – віг гр. К – у печінці); 3) дефіцит Ca (ф. ІV); 4) блокада ф. VІII, IX, АТ при гепобластозі і дифузних хв. СТ, при гемофілії А; 5) тромбоцитопенія і патія (дефіцит ТФ-3); 6) надлишок екзо- та ендогенних антикоагулянтів; 7) ген дефекти синтезу ф. VІII, IX, XІ при гемофілії (А,В,С), ф. ХІІ, плазм калікреїногену (ф. Флетчера), ф. VII (гіпопроконвертинемія). Поруш ІІ фази – утр тромбіну (ф.ІІ): 1) хв. печінки, дефіцит філохінонів (мех. Жовтяниця, дисбактеріоз, ентерит, після резекції тонкої киш), що зумовлює недост. синтез К-залежного ф.ІІ (протромбіну); 2) імунні інгібітори ф. II, V, VІІ (лікув стрептоміцину сульфатом); 3) протеїнурія – виведення ф-рів зсідання крові нирками; 4) інактивація тромбіну комп антизсід с-ми – антитромбінами, гепарином (анафіл шок, передоз гепарином); 5) спадк дефект синтезу ф.ІІ при спадк гіпопротромбінемії, ф. V – пара гемофілія. Поруш ІІІ фази – утв фібрину (ф.І): 1) пат процеси в легенях, печінці, що супров зменшенням синтезу фібриногену; 2) травми легень, матки, pancreas, різні види шоку, що призв до посилення фібринолізу у зв‘язку х утв плазміну; 3) передозування фібринолітиками і дефібринуючими преп.; 4) спадк поруш синтезу фібриногену, фібринстабіліз ф-ра (ф.ХІІ). Патогенез. Мех.: 1) набуте, спадк зменш, якісне поруш синтезу ф-рів зсідання крові, тр-ц, комп калікреїн-кінінової с-ми; 2) пригнічення ф-рів зсідання крові імунними інгібіторами – АТ; 3) надмірне спож фих ф-рів при посиленому тромбоутв; 4) збільш синтезу чи активація ендогенних антикоагулянтів, активізація фібринолітичної с-ми; 5) передоз антикоаг, фібринолітиків, де фібрин преп. Клініка: трив кровотеча при травмі, хірург втручаннях; крововиливи (гематоми) у підшк клітковину, м‘язи, суглоби; гематурія; подовж час кровотечі; зміни коагулограми.