4. Патогенез гострих і хронічних лейкозів. Картина крові при гострих та хронічних лейкозах; системні порушення в організмі при лейкозах. Головна риса патогенезу гострих лейкозів – лейк клітини, отримавши здатність до неконтрольованого беззупинного поділу, повністю втратили здатність дозрівати (диференціюватись). Відбувається пухлинна трансформація кровотворних клітин, головним чином СКК, НСКК, клітин-попередників лімфо-, мієлопоезу. Наслідок – виникнення пухлин. Характерне для лейкозу первинне утворення непластичного клону в КМ. Стадії. І Моноклонова (відносно доброяк). 1) активна проліферація клітин утвореного лейкозного клону відзначаються однаковими гено-, фенотипом, однаковими маркерами (АГ, хромосомні, б-х), при хронічній формі – схожі з норм кл крові, при гострому можлива цитохім та імунологічна ідентифікація бластних клітин. 2) відсутність чи знижена здатність лейкозних кл до дозрівання, це зумовлює накопичення пухл клітин, що акт проліферують. Порушення апоптозу – збільшення в клоні довгоживучих кл. Клон пухл кл заповнює КМ, витісняє норм кровотворні кл. 3) лейкозні кл рано метастазують з КМ в кров, поширюються по всій с-мі крові. За її межами інфільтратів нема. 4) крім х-рних гематологічних порушень відсутні значні зміни о-му ІІ Поліклонова (злояк). Замінює моноклонову внасл пухл прогресії. 1) виникнення спонтанної та індукованої мутації внасл нестабільності геномів пухл кл. Утворення кількох нових клонів. Пухлина – фено-, генотипово неоднорідна. 2) лейк кл стають злоякісними, морф і цитохім недиференц, втрачають ф-ції. Збільш к-ть бластних кл (бластний криз), 3) здійснення добору, внасл якого знищ кл тих клонів, на які діяли ф-ри імунного захисту, гормони, цитостатичні засоби, ІВ. Домінування клонів, найб резистентних до впливів до цих ф-рів. 4) витіснення інтенс проліферуючих лейк кл в КМ норм кровотв кл – пригнічення норм кровотворення та імунної сс.-ми, розв анемічного, гемораг, імунодеф станів. 5) поширення лейк кл за межі с-ми крові з утв лейк інфільтратів у різних о-нах. Кров. Гострі. 1) мієлобластний: мієлобласти, метамієлоцити, паличкояд, сегментояд л-ц, відсутні перехідні ф-ми л-ц, нема промієлоцитів, мієлоцитів (лейкемічний провал). 2) лімфобластний: лімфобласти, норм клітини крові. Хронічні. 1) мієлоцитарний: метамієлоцити, промієлоцити, мієлоцити, паличкояд, сегментояд л-ц. 2) лімфоцитарний: 80-90% лімфоцитів, про лімфоцити, тіні Гумпрехта (напівзруйн ядра лімфоцитів). Системні прояви:ДВЗ-синдром,анемія, геморагічний синдром, синдром імунологічної недостатності, позакістковомозкові прояви:загальна слабкість, втрата маси тіла, слабкість,гарячка, гінгівіт, стоматит.

5. Прояви пухлинної прогресії при лейкозах, поняття про моноклонову та поліклонову стадію лейкозів, «бластний криз», лейкозні інфільтрати.

Бластний криз-це відсутність перехідних форм між баластними і зрілими клітинами. Це пов’язано з різким зменшенням здатності пухлини клітини до диференціювання.

Лейкозні інфільтрати розміщуються в кістковому мозку, лімфовузлах, печінці та селезінці, розноситься током крові та лімфи. Це розношення недиференційованих форм клітин, що призводить до ураження судин.

4. Механізми тромбоцитарно-судинного та коагуляційного гемостазу

Система гомеостазу – комплекс механізмів, спрямованих на припинення крововтрати після ушкодження судин шляхом утворення згустків крові та підтримання рідкого стану крові у кровоносних судинах.

Існує судинно-тромбоцитарний гемостаз та коагуляційний. Судинно-тромбоцитарний: забезпечується судинною стінкою, тромбоцитами та клітинами крові. Коагуляційний завдяки плазмовими та тканинними факторами зсідання крові а також кінін-калікреїновою системою.

Судинно-тромбоцитарний гемостаз: відбувається пошкодження судини, одночасно виникає рефлекторний спазм внаслідок місцевих чинників (серотонін, адреналін, тромбоксану А2), далі відбувається адгезія тромбоцитів завдяки фактора Віллебранда, що синтезується ендотелієм, далі зворотня агрегація тромбоцитів-це нестійке скупчення тромбоцитів біля пошкодженої поверхні. Необоротня агрегація тромбоцитів-стійке скупчення тромбоцитів біля пошкодженої поверхні та рефракція тромбоцитарного згустку-це ущільнення тромбоцитарного тромбу під впливом фактору тромбоцитів-тромбостеніну.

Коагуляційний гемостаз:1)утворення протромбінази;2)утворення тромбіну з протромбіну під впливом протромбінази;3)утворення фізрину з фібриногену під впливом тромбіну;4)рефракція тромбу під впливом тромбостеніну.

Усворення протромбінази відбувається двома шляхами:зовнішнім та внутрішнім шляхами активації.

4. Порушення тромбоцитарно-судинного гемостазу. Вазопатії.

Геморагічна вазопатія – ураження судин у вигляді зміни їхньої структури, хім. складу, функц неповноцінності, що призводить до порушення судинно-тромбоцитного гемостазу, кровоточивості.

Спадкова, набута (інф (кір, скарлатина, віспа, гемораг гарячка), імунна, токс (при уремії, недост. печінки, отрути коміх, змій), рад (ІВ), медикам, вітамін-С-дефіцитна, при пухл ураженні стінки).

Патогенез.

Мех. виникнення: 1) імунний – хв. Шенлейна-Геноха (пурпура анафілактична, гемораг васкуліт): імунні комплекси ушкодж стінку мікросудин шк., сугл, травн каналу, нирок; 2 ) запальний – ушкодж ендотелію вірусами, бакт, їх токсинами; 3) метапластичний – при гемангіомі та метастаз пухлини у суд стінку; 4) дистрофічний – ослаблення ангіотрофічної ф-ції тр-ц при тр-ц-пенії, патії; 5) диспластичний – порушення стр-ри і трофіки суд стінки. (порушення синтезу колагену при аліменти дефіциті ас корб к-ти, ушкодж при посиленні ПОЛ при променевій хв., мутації гену ендогліну – синдром Ослера-Рандю…)

Клініка. Телеангіектазії (розш кінц відділів дрібних судин при стоншенні їх стінок); патехії і пурпура, що виникають внасл порушення стр-р суд стінки; кровотечі різної вокаліз; зазвич норм коагулограму.