4. Кишкова непрохідність: види, етіологія, патогенез.

Кишкова непрохідність – пор.проходження вмісту кишок внаслідок обтурації, передавлення чи пор.ф-й. Причини та види: 1)механічна а)обтураційна (пухлина, калові камені, гельмінти) б)странгуляційна (заворот, защемлення грижі). 2)динамічна а)спастична б)паралітична. Патогенез змін: 1)больовий синдром (вн.спазму, розтягнення чи некрозу – аж до больового шоку) 2)зневоднення (обтурація – багато рідини вище – розтягнення ст. –зб.секреції залоз та води – подразнення рец. – блювота). 3)пор.обміну травних ферментів (тиск закидає вміст до проток підшлункової –вин. гострий панкреатит та шок) 4)пор.КОС (блювота, хлориди –негазовий алкалоз, гідрокарбонати –ацидоз) 5)кишк.аутоінтоксикація (проявляється ознаками нед.печінки). 6)гострий перитоніт (м/о прон.через некрот.стінку, викликає та підсилює інші ф-ри). 7)пор.гемодинаміки та мікроциркуляції (змен.АТ, ХОК внасл.бол.та панкр.шоку та зневоднення) 8)гіпоксія (пор.гемодинаіки та дихання) 9)пор.ф-й органів (гіпоксія та інтоксикація).

4. Недостатність печінки – визначення поняття, класифікація недостатності печінки за різними принципами класифікації.

Недостатність печінки – це пат.стан, при якому діяльність цього органу не здатна забезпечити постійність гомеостазу орг.відповідно до потреб. Причини: фізичні ф-ри, хімічні, інфекційні, аліментарні, алергічні, пор.кровообігу, едокринні та обмінні пор., пухлини, генетичні дефекти метаболізму. Класифікація: 1)відносна (підвищення навантаження, може переходити в абсолютну) та абсолютна (первинне ураження). 2)за етіологією: печінково-клітинна, холестатична та печінково-судинна. 3)за к-стю пор.ф-й: тотальна та парциальна. 4)за клінічним перебігом: гостра та хронічна. Проявляється недостатність порушенням таких ф-й печінки: 1)метаболічна (БЖВ, віт, гормони) 2)захисна (фагоцитарна, антитоксична) 3)екскреторна (жовч) 4)гемодинамічна. Клінічні прояви: 1)печінково-клітинна (гіпопротеїнемічний синдром, геморагічний синдром, синдром гепатоцеребральної нед-сті аж до коми та ін. 2)при пор.екскреторної ф-ї (жовтяниця, холемічний синдром, ахолічний синдром). 3)печінково-судинна нед-сть (синдром портальної гіпертензії).

4. Етіологія та патогенез печінкової недостатності.

Етіологія:1)печінковія, які справляють первинне ураження печінки та 2) позапечінкові, пов’язані із загально патологічними процесами або патологією окремих органів і систем. У виникненні печінкової недостатності провідну роль відіграють інфекційні ураження печінки вірусами, бактеріями, паразитами. Найбільш частою причиною печінкової недостатності виступають вірусні гепатити: гепатит В (47% випадків), гепатит А (5%), гепатити С, D і Е.

Патогенез печінкової недостатності залежить від її етіології. Ураження токсинами призводить до некрозу і після токсичного печінкового цирозу.

4. Експериментальні моделі недостатності печінки. Фістула Екка, Екка-Павлова, ангіостомія за Лондоном.

Експериментальні моделі:1)повне видалення печінки здійснюють за допомогою накладанням фістули Екка-Павлова, що призводить за декілька годин до гіпоглікамічної коми. 2)судинна форма недостатності печінки, полягає в накладенні фістули Екка, як наслідок припиняється надходження крові із судин травного каналу в печінку, течія крові в ній зменшується вдвічі, порушуються функції печінки. 3) метод ангіостомії за Лондоном: для цього до стінок печінкової артерії, ворітної та печінкової вен підшивають металеві канюлі, вільний кінець-назовні крізь передні стінку живота. Через неї беруть кров на аналізи.