- •2. Дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів. Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії (гострої і хронічної).
- •3.Гемолітичні анемії. Класифікація гемолітичних анемій за етіологією, за місцем гемолізу. Механізми гемолізу.
- •Набуті гемолітичні анемії.
- •Спадкові гемолітичні анемії. Спадкові мембранопатії.
- •Спадкові гемолітичні анемії. Гемоглобінопатії. Серпоподібно клітинна анемія (генетичний дефект, що її спричинює, тип спадкування, патогенез, картина крові).
- •Спадкові гемолітичні анемії. Патологічні форми еритроцитів, характерні для різних видів гемолітичних анемій.
- •Залізодефіцитні анемії. Етіологія, патогенез, зміни периферичної крові. Поняття про залізорефрактерні анемії.
- •Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивного та перерозподільного лейкоцитозу.
- •Нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитоз (при яких патологічних процесах та захворюваннях виникає кожен з цих видів)
- •Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди. Лейкемоїдні реакції. Навести приклади лейкоцитарних формул при різних видах зрушень вліво.
- •Лейкопенії. Причини та механізми розвитку, наслідки для організму. Агранулоцитоз. Етіологія, патогенез. Основні клінічні прояви.
- •Етіологія лейкозів: фізичні, хімічні, біологічні фактори. Віруси, що викликають лейкози у людей.
- •Прояви пухлинної прогресії при лейкозах, поняття про моноклонову та поліклонову стадію лейкозів, «бластний криз», лейкозні інфільтрати.
- •Механізми тромбоцитарно-судинного та коагуляційного гемостазу
- •Порушення тромбоцитарно-судинного гемостазу. Вазопатії.
- •Етіологія та патогенез тромбоцитопеній та тромбоцитопатій. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів, вивільнення тромбоцитарних гранул.
- •Порушення коагуляційного гемостазу: причини та механізми порушень окремих фаз згортання крові. Порушення системи антикоагулянтів та фібринолізу.
- •Двз синдром. Етіологія та патогенез, основні прояви.
- •Визначення понять недостатність кровообігу, серцева недостатність. Поняття про гостру та хронічну недостатність кровообігу
- •Види серцевої недостатності (за перебігом, за патогенезом, за переважним ураженням різних відділів серця)
- •Внутрішньосерцеві механізми компенсації підвищеного навантаження та їх характеристика
- •Гіпертрофія міокарду, стадії розвитку гіпертрофії за ф.З. Меєрсоном
- •Порушення гемо- та кардіодинаміки за умов недостатності кровообігу.
- •Патогенез хронічної серцевої недостатності. Механізми розвитку основних клінічних проявів хронічної недостатності кровообігу( гіпоксії, ацидозу, задишки, ціанозу, набряків).
- •Недостатність серця від ушкодження міокарду, їх види.
- •Некоронарогенні ушкодження серця, їх етіологія та патогенез,
- •Патогенез нейрогенних ушкоджень серця.
- •Ішемічна хвороба серця, її прояви. Стенокардія, інфаркт міокарду.
- •Реперфузійний синдром, етіологія та патогенез.
- •Гостра серцева недостатність, етіологія, основні прояви.
- •Порушення ритму серця. Види аритмій.
- •Екстрасистоли: механізм виникнення ектопічних вогнищ збудження, види екстрасистол та основні особливості екг при різних видах екстрасистол.
- •Порушення провідності. Блокади та основні електрокардіографічні прояви атріовентрикулярних блокад і, іі, ііі ступеню. Повна атріовентрикулярна блокада, синдром Морганьї-Адамса-Стокса.
- •Одночасне порушення автоматизму та провідності. Тремтіння, миготіння передсердь. Миготлива артимія. Фібриляція шлуночків.
- •Артеріальна гіпертензія: визначення поняття, принципи класифікації. Первинна та вторинна артеріальна гіпертензія. Гемодинамічні варіанти артеріальної гіпертензії.
- •Експериментальне моделювання артеріальної гіпертензії.
- •Первинна артеріальна гіпертензія як мультифакторіальне захворювання. Етіологія гіпертонічної хвороби.
- •Патогенез гіпертонічної хвороби. Роль нирок в патогенезі артеріальної гіпертензії.
- •Причини та механізми розвитку вторинних артеріальних гіпертензій.
- •Артеріосклероз: визначення поняття, класифікація. Загальна характеристика різних форм артеріосклерозу (типова локалізація, прояви, ускладнення).
- •Атеросклероз. Етіологія атеросклерозу: фактори ризику, причинні фактори.
- •Експериментальне моделювання атеросклерозу.
- •Патогенез атеросклерозу. Теорії атерогенезу.
- •Роль пошкодження ендотелію в атерогенезі. Фактори, що викликають ушкодження. Роль факторів росту.
- •Недостатність зовнішнього дихання, визначення поняття, класифікація.
- •Причини та механізми порушень альверлярної вентиляції.
- •Обструктивні та рестриктивні порушення альвеолярної вентиляції
- •Причини та механізми порушень загального та регіонарного вентиляційно-перфузійного співвідношення у легенях.
- •Порушення регуляції зовнішнього дихання. Брадипное, тахіпное, гіперпное, апное.
- •Періодичне дихання, термінальне дихання. Етіологія, патогенез.
- •Задишка (диспное). Причини та механізми її розвитку.
- •Порушення травлення в порожнині рота. Етіологія, патогенез карієсу та пародонтозу. Причини, механізми та наслідки порушень слиновиділення
- •Порушення секреторної функцій шлунка. Патологічна шлункова секреція, види; причини та механізми розвитку. Роль нервових та гуморальних механізмів у порушенні секреції.
- •Виразкова хвороба. Етіологія та патогенез. Фактори ушкодження, причини зниження захисних властивостей та регенераторної здатності шлунку та 12палої кишки. Патогенез виразок при стресі.
- •Порушення травлення в кишках, етіологія, патогенез.
- •Порушення порожнинного та пристінкового травлення в кишках. Синдром мальабсорбції: визначення поняття, прояви.
- •Етіологія та патогенез гострого панкреатиту. Патогенез панкреатичного шоку.
- •Кишкова непрохідність: види, етіологія, патогенез.
- •Етіологія та патогенез печінкової недостатності.
- •Експериментальні моделі недостатності печінки. Фістула Екка, Екка-Павлова, ангіостомія за Лондоном.
- •Порушення вуглеводного, білкового та ліпідного обміну при недостатності печінки
- •Порушення дезінтоксикаційної функції печінки. Види, етіологія та патогенез печінкової коми. Роль церебротоксичних речовин у розвитку печінкової енцефалопатії.
- •Порушення жовчоутворювальної та жовчовидільної функції печінки. Види жовтяниць. Їх етіологія та патогенез.
- •Порушення обміну жовчних пігментів при різних видах жовтяниць.
- •Дія жовчних кислот на організм. Холемічний синдром при різних видах жовтяниць.
- •Причини та механізми порушення клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та секреції. Використання функціональних проб для визначення стану основних функцій нирок.
- •Кількісні та якісні зміни складу сечі. Олігурія, анурія та поліурія. Водний, осмотичний та гіпертензивний діурез. Гіпо- та ізостенурія
- •Патологічні компоненти сечі: протеїнурія, циліндрурія, глюкозурія, аміноацидурія, гематурія, лейкоцитурія. Поняття про селективну і неселективну протеїнурію та її механізми
- •Етіологія та патогенез гострої ниркової недостатності.
- •Етіологія та патогенез хронічної ниркової недостатності. Уремія.
- •Механізми розвитку загальних проявів при недостатності функції нирок: набряків, артеріальної гіпертензії, анемії, ацидозу, остеодистрофії.
- •Дифузний гломерулонефрит: етіологія, патогенез, експериментальні моделі.
- •Нефротичний синдром. Етіологія, патогенез.
- •Загальні механізми порушення функції ендокринної системи. Гіпофункція, гіперфункція, дисфункція ендокринних залоз; первинні, вторинні ендокринопатії
- •Дисрегуляторні ендокринопатії
- •Периферичні ендокринопатії.
- •Патофізіологія нейрогіпофізу. Нецукровий діабет.
- •Недостатність кори наднирників: види (первинна, вторинна; гостра, хронічна). Етіологія, патогенез, клінічні прояви хронічної наднирникової недостатності. Хвороба Аддісона.
- •Гіперфункція кори надниркових залоз. Гіперфункція клубочкової зони кори – первинний та вторинний гіперальдостеронізм, їх етіологія, прояви.
- •Гіперфункція пучкової зони кори наднирників. Хвороба та синдром Іценко-Кушинга. Прояви, пов’язані з надлишком глюкокортикоїдів.
- •Патологія мозкової речовини наднирників.Феохромоцитома.
- •Гіпотиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі.
- •Гіпертиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі.
- •Зоб: види зобу, їх етіологія та патогенез; характеристика порушень функціонального стану залози.
- •Порушення функції паращитоподібних залоз
- •Порушення функції статевих залоз: первинні та вторинні стани гіпер- і гіпогонадизму.
- •Особливості розвитку типових патологічних процесів у нервовій системі.
- •Порушення сенсорних функцій нервової системи.
- •Біль. Види болю. Сучасні уявлення про причини та патогенез болю. Загальні реакції організму на біль. Природні антиноцицептивні механізми Гіпопітуїтрізм
- •Порушення рухової функції нервової системи.
- •Порушення трофічної функції нервової системи. Нейрогенні дистрофії.
- •Старіння. Сучасні теорії старіння.
- •Екстремальні стани, визначення поняття, види екстремальних станів.
- •Шок. Визначення поняття, етіологія шокових станів. Види шоків.
- •Загальні елементи патогенезу шокових станів. Порушення нейро-ендокринної системи, порушення системної гемодинаміки та мікроциркуляції. Клітинні порушення при шоках. «Шокові» органи.
- •Особливості розвитку різних видів шоку: гіповолемічного, кардіогенного, септичного, анафілактичного, травматичного. Crash-синдром.
- •Колапс. Етіологія, патогенез
- •Кома. Визначення поняття, класифікація. Роль порушень енергозабезпечення головного мозку, осмотичних розладів, іонного та кислотно – основного гомеостазу в патогенезі коми
- •Патогенез різних видів ком: при механічних травмах, метаболічних ком (діабетичних, печінкової, уремічної).
Періодичне дихання, термінальне дихання. Етіологія, патогенез.
Періодичне – дих, що характериз чергуванням періодів дихання з періодами апное.
1) Чейна-Стокса: поступове наростання амплітуди дих, потім зменшення її до апное…
Цикл зміни супроводжуються потьмаренням свідомості в періоді апное, коливається АТ. Дих Ч-С – ознака гіпоксії ГМ, на вел висоті, у недоношених дітей.
Патогенез. Не повністю з‘ясований. Кл кори ГМ і підкірк утворів внасл гіпоксії пригнічуються – зупиняється дих, пригн діяльність суд-рух центру. Хеморец ще реагують на зміни вмісту газів у крові. Посилення імпульсації з хеморец, пряма дія на центри високої конц СО2, стимули з барорец внасл зниж АТ – збудж ДЦ – поновлення дих. Поновлення сприяє оксигенації крові, зменш гіпоксію ГМ, поліпшцє ф-цію нейронів суд-рух центру. Дих – глибшу, підвищ АТ, поліпш наповнення серця, та відновлена вентиляція – підвиз напруження О2, зниж напруж СО2 в арт крові. Це ослаблює рефл та хім. стимуляцію ДЦ – діяльність згасає, апное.
2) Біота: дих рухи характериз постійною амплітудою, раптово починаються, раптово припиняються. Частіше при: менінгіті, енцефаліті, інших захв з ушкодженням ЦНС.
Термінальне дихання: виникає в станах, граничних між життям і смертю.
1)Апнейстичне: трив судомне зусилля при вдиху, що зрідка перерив видихом. В експерименті – пере різання обох n.X і стовбура ГМ між пневмотакс і апнейстичним центрами. Це зумовлює постійну інспіраторну активність апнейст центру.
2) Гаспінг-дихання – поодинокі «зітхання», що спадають за ч-тою і силою, спостеріг при агонії.
Задишка (диспное). Причини та механізми її розвитку.
Задишка (диспное) – це відчуття нестачі повітря та повязана з ним потреба посилити дихання. Людина свідомо збільшує активність дихальних рухів, це відрізняє її від гіперпное напр., її не буває при непритомності. Причини: 1)погана оксигенація крові в легенях, анемія, ураження грудної клітки чи діафрагми, ацидоз, посилений метаболізм, ураження ЦНС (емоційне, істерія, енцефаліт). Патогенез полягає у переважанні збуджуючих вдих наступних впливів: 1)збудження рецепторів, які стимулюють центр вдиху, які активуються при сильному зменшенні обєму альвеол (застійні явища легень, пневмонія – судини здавлюють альвеоли). 2)Збудження J-рецепторів інтерстиційної тканини легень (при застійних явищах – пневмонія, недостатність серця). 3)Рефлекси з дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, астма – слиз, ексудат - подразнення). 4)Рефлекси з хеморецепторів аорти та сонної пазухи (ацидоз, анемія – зменшення О2 і збідьшення СО2 та водню). 5)Рефлекси з барорецепторів аорти та сонної пазухи (крововтрата, шок, колапс – тиск нижче 70 – зменшується гальмування центру вдиху) 6)Безпосередня активація нейронів ДЦ (гіперкапнія) 7) Рефлекси з дихальних мязів (зменшення еластичності легень – сильне розтягнення мязів) 8)Стимуляція центру дихання продуктами власного метаболізму (спазм чи тромбоз судин ГМ, набряк ГМ). Дихання як правило часте і глибоке.Задишка може бути частіше інспіраторною, але і експіраторною.