
- •2. Дегенеративні та регенеративні форми еритроцитів. Етіологія, патогенез, гематологічна характеристика постгеморагічної анемії (гострої і хронічної).
- •3.Гемолітичні анемії. Класифікація гемолітичних анемій за етіологією, за місцем гемолізу. Механізми гемолізу.
- •Набуті гемолітичні анемії.
- •Спадкові гемолітичні анемії. Спадкові мембранопатії.
- •Спадкові гемолітичні анемії. Гемоглобінопатії. Серпоподібно клітинна анемія (генетичний дефект, що її спричинює, тип спадкування, патогенез, картина крові).
- •Спадкові гемолітичні анемії. Патологічні форми еритроцитів, характерні для різних видів гемолітичних анемій.
- •Залізодефіцитні анемії. Етіологія, патогенез, зміни периферичної крові. Поняття про залізорефрактерні анемії.
- •Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивного та перерозподільного лейкоцитозу.
- •Нейтрофільний, еозинофільний, базофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитоз (при яких патологічних процесах та захворюваннях виникає кожен з цих видів)
- •Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди. Лейкемоїдні реакції. Навести приклади лейкоцитарних формул при різних видах зрушень вліво.
- •Лейкопенії. Причини та механізми розвитку, наслідки для організму. Агранулоцитоз. Етіологія, патогенез. Основні клінічні прояви.
- •Етіологія лейкозів: фізичні, хімічні, біологічні фактори. Віруси, що викликають лейкози у людей.
- •Прояви пухлинної прогресії при лейкозах, поняття про моноклонову та поліклонову стадію лейкозів, «бластний криз», лейкозні інфільтрати.
- •Механізми тромбоцитарно-судинного та коагуляційного гемостазу
- •Порушення тромбоцитарно-судинного гемостазу. Вазопатії.
- •Етіологія та патогенез тромбоцитопеній та тромбоцитопатій. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів, вивільнення тромбоцитарних гранул.
- •Порушення коагуляційного гемостазу: причини та механізми порушень окремих фаз згортання крові. Порушення системи антикоагулянтів та фібринолізу.
- •Двз синдром. Етіологія та патогенез, основні прояви.
- •Визначення понять недостатність кровообігу, серцева недостатність. Поняття про гостру та хронічну недостатність кровообігу
- •Види серцевої недостатності (за перебігом, за патогенезом, за переважним ураженням різних відділів серця)
- •Внутрішньосерцеві механізми компенсації підвищеного навантаження та їх характеристика
- •Гіпертрофія міокарду, стадії розвитку гіпертрофії за ф.З. Меєрсоном
- •Порушення гемо- та кардіодинаміки за умов недостатності кровообігу.
- •Патогенез хронічної серцевої недостатності. Механізми розвитку основних клінічних проявів хронічної недостатності кровообігу( гіпоксії, ацидозу, задишки, ціанозу, набряків).
- •Недостатність серця від ушкодження міокарду, їх види.
- •Некоронарогенні ушкодження серця, їх етіологія та патогенез,
- •Патогенез нейрогенних ушкоджень серця.
- •Ішемічна хвороба серця, її прояви. Стенокардія, інфаркт міокарду.
- •Реперфузійний синдром, етіологія та патогенез.
- •Гостра серцева недостатність, етіологія, основні прояви.
- •Порушення ритму серця. Види аритмій.
- •Екстрасистоли: механізм виникнення ектопічних вогнищ збудження, види екстрасистол та основні особливості екг при різних видах екстрасистол.
- •Порушення провідності. Блокади та основні електрокардіографічні прояви атріовентрикулярних блокад і, іі, ііі ступеню. Повна атріовентрикулярна блокада, синдром Морганьї-Адамса-Стокса.
- •Одночасне порушення автоматизму та провідності. Тремтіння, миготіння передсердь. Миготлива артимія. Фібриляція шлуночків.
- •Артеріальна гіпертензія: визначення поняття, принципи класифікації. Первинна та вторинна артеріальна гіпертензія. Гемодинамічні варіанти артеріальної гіпертензії.
- •Експериментальне моделювання артеріальної гіпертензії.
- •Первинна артеріальна гіпертензія як мультифакторіальне захворювання. Етіологія гіпертонічної хвороби.
- •Патогенез гіпертонічної хвороби. Роль нирок в патогенезі артеріальної гіпертензії.
- •Причини та механізми розвитку вторинних артеріальних гіпертензій.
- •Артеріосклероз: визначення поняття, класифікація. Загальна характеристика різних форм артеріосклерозу (типова локалізація, прояви, ускладнення).
- •Атеросклероз. Етіологія атеросклерозу: фактори ризику, причинні фактори.
- •Експериментальне моделювання атеросклерозу.
- •Патогенез атеросклерозу. Теорії атерогенезу.
- •Роль пошкодження ендотелію в атерогенезі. Фактори, що викликають ушкодження. Роль факторів росту.
- •Недостатність зовнішнього дихання, визначення поняття, класифікація.
- •Причини та механізми порушень альверлярної вентиляції.
- •Обструктивні та рестриктивні порушення альвеолярної вентиляції
- •Причини та механізми порушень загального та регіонарного вентиляційно-перфузійного співвідношення у легенях.
- •Порушення регуляції зовнішнього дихання. Брадипное, тахіпное, гіперпное, апное.
- •Періодичне дихання, термінальне дихання. Етіологія, патогенез.
- •Задишка (диспное). Причини та механізми її розвитку.
- •Порушення травлення в порожнині рота. Етіологія, патогенез карієсу та пародонтозу. Причини, механізми та наслідки порушень слиновиділення
- •Порушення секреторної функцій шлунка. Патологічна шлункова секреція, види; причини та механізми розвитку. Роль нервових та гуморальних механізмів у порушенні секреції.
- •Виразкова хвороба. Етіологія та патогенез. Фактори ушкодження, причини зниження захисних властивостей та регенераторної здатності шлунку та 12палої кишки. Патогенез виразок при стресі.
- •Порушення травлення в кишках, етіологія, патогенез.
- •Порушення порожнинного та пристінкового травлення в кишках. Синдром мальабсорбції: визначення поняття, прояви.
- •Етіологія та патогенез гострого панкреатиту. Патогенез панкреатичного шоку.
- •Кишкова непрохідність: види, етіологія, патогенез.
- •Етіологія та патогенез печінкової недостатності.
- •Експериментальні моделі недостатності печінки. Фістула Екка, Екка-Павлова, ангіостомія за Лондоном.
- •Порушення вуглеводного, білкового та ліпідного обміну при недостатності печінки
- •Порушення дезінтоксикаційної функції печінки. Види, етіологія та патогенез печінкової коми. Роль церебротоксичних речовин у розвитку печінкової енцефалопатії.
- •Порушення жовчоутворювальної та жовчовидільної функції печінки. Види жовтяниць. Їх етіологія та патогенез.
- •Порушення обміну жовчних пігментів при різних видах жовтяниць.
- •Дія жовчних кислот на організм. Холемічний синдром при різних видах жовтяниць.
- •Причини та механізми порушення клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та секреції. Використання функціональних проб для визначення стану основних функцій нирок.
- •Кількісні та якісні зміни складу сечі. Олігурія, анурія та поліурія. Водний, осмотичний та гіпертензивний діурез. Гіпо- та ізостенурія
- •Патологічні компоненти сечі: протеїнурія, циліндрурія, глюкозурія, аміноацидурія, гематурія, лейкоцитурія. Поняття про селективну і неселективну протеїнурію та її механізми
- •Етіологія та патогенез гострої ниркової недостатності.
- •Етіологія та патогенез хронічної ниркової недостатності. Уремія.
- •Механізми розвитку загальних проявів при недостатності функції нирок: набряків, артеріальної гіпертензії, анемії, ацидозу, остеодистрофії.
- •Дифузний гломерулонефрит: етіологія, патогенез, експериментальні моделі.
- •Нефротичний синдром. Етіологія, патогенез.
- •Загальні механізми порушення функції ендокринної системи. Гіпофункція, гіперфункція, дисфункція ендокринних залоз; первинні, вторинні ендокринопатії
- •Дисрегуляторні ендокринопатії
- •Периферичні ендокринопатії.
- •Патофізіологія нейрогіпофізу. Нецукровий діабет.
- •Недостатність кори наднирників: види (первинна, вторинна; гостра, хронічна). Етіологія, патогенез, клінічні прояви хронічної наднирникової недостатності. Хвороба Аддісона.
- •Гіперфункція кори надниркових залоз. Гіперфункція клубочкової зони кори – первинний та вторинний гіперальдостеронізм, їх етіологія, прояви.
- •Гіперфункція пучкової зони кори наднирників. Хвороба та синдром Іценко-Кушинга. Прояви, пов’язані з надлишком глюкокортикоїдів.
- •Патологія мозкової речовини наднирників.Феохромоцитома.
- •Гіпотиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі.
- •Гіпертиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних порушень в організмі.
- •Зоб: види зобу, їх етіологія та патогенез; характеристика порушень функціонального стану залози.
- •Порушення функції паращитоподібних залоз
- •Порушення функції статевих залоз: первинні та вторинні стани гіпер- і гіпогонадизму.
- •Особливості розвитку типових патологічних процесів у нервовій системі.
- •Порушення сенсорних функцій нервової системи.
- •Біль. Види болю. Сучасні уявлення про причини та патогенез болю. Загальні реакції організму на біль. Природні антиноцицептивні механізми Гіпопітуїтрізм
- •Порушення рухової функції нервової системи.
- •Порушення трофічної функції нервової системи. Нейрогенні дистрофії.
- •Старіння. Сучасні теорії старіння.
- •Екстремальні стани, визначення поняття, види екстремальних станів.
- •Шок. Визначення поняття, етіологія шокових станів. Види шоків.
- •Загальні елементи патогенезу шокових станів. Порушення нейро-ендокринної системи, порушення системної гемодинаміки та мікроциркуляції. Клітинні порушення при шоках. «Шокові» органи.
- •Особливості розвитку різних видів шоку: гіповолемічного, кардіогенного, септичного, анафілактичного, травматичного. Crash-синдром.
- •Колапс. Етіологія, патогенез
- •Кома. Визначення поняття, класифікація. Роль порушень енергозабезпечення головного мозку, осмотичних розладів, іонного та кислотно – основного гомеостазу в патогенезі коми
- •Патогенез різних видів ком: при механічних травмах, метаболічних ком (діабетичних, печінкової, уремічної).
Ішемічна хвороба серця, її прояви. Стенокардія, інфаркт міокарду.
ІХС – хвороби і пат стани, що супроводжуються поруш кровообігу в міокарді, до якого призв ушкодж вінц артерій переважно атеросклеротичного х-ру.
Виявляється переважно функц розладами і больовим синдромом (стенокардія) чи зумовити некротичні зміни міокарда.
Виникає комплекс метаб змін, спрям на підтримку життєздатності міокарда. Етапи – 1-короткочасна захисна р-ція, 2- довготермінова фаза виживання. 1) вичерпуються макроергічні фосфати (КФ, АТФ), підвищ р-нь неорг фосфату, посилюється анкер гліколіз, зменш рН.ю скоротливість серц міоцитів. Наслідок – активація ген детермін захисних мех. (метаб адаптація міок). Короткочасна ішемія супров порушенням локальної скоротливості міок, що зберігалась. Це – «приголомшеність». Після тривалого зменш корон перфузії – феномен «засинання» (гібернації) міокарда – відсутність скор. ф-ції певних ділянок міок, що здатні відновити скор. активність.
Форми ІХС: 1) стенокардія - приступи короткотрив (до 20хв) гострої корон недост, що супроводжуються больовим синдромом, відч страху і пов‘язаними з цим вегет р-ціями. Стенокардії: напруження, спокою, Принцметала (спазм корон арт); 2) передінфарктний стан; 3) інфаркт міокарда; 4) кардіосклероз
Инфаркт миокарда — это очаговая ишемия и некроз мышцы сердца, возникающие вследствие прекращения притока крови по одной из ветвей коронарных артерий или в результате поступления ее в количестве, недостаточном для покрытия энергетических потребностей. Самой частой причиной повреждения стенки коронарных артерий является атеросклероз.
Возможны следующие патогенетические варианты развития инфаркта миокарда:
закупорка сосуда, обусловливающая абсолютное уменьшение величины коронарного кровотока ниже критического уровня;
стенозирование, которое не проявляется в покое, но при небольшой нагрузке, физической или психической, ведет к ишемии сердечной мышцы;
значительная физическая нагрузка или эмоциональное напряжение, которые и без атеросклеротических поражений могут вызвать несоответствие между потребностью миокарда в кислороде и возможностью притока крови с поражением сердечной мышцы.
Прояви та ускладнення інфаркту міокарда. Некротично-резорбційний синдром, синдром Дресслера.
После нарушения кровообращения уже в течение первых минут возникают изменения на электрокардиограмме в виде смещения сегмента S-T, изменения комплекса QRS и зубца Т.
Морфологически наиболее рано можно отметить нарушение структуры митохондрий, затем происходит набухание или пикноз ядер, исчезает поперечная исчерченность мышечных волокон. Кардиомиоциты теряют гликоген и калий, в них увеличивается число лизосом.
Инфаркт развивается в области, кровоснабжение в которой осуществлялось через поврежденный сосуд. Основным следствием инфаркта является локальный коагуляционный некроз, лизис миоцитов, отек миокарда.
Очаг некроза в миокарде оказывает неблагоприятное влияние на деятельность сердца в целом, что проявляется нарушением ритма и снижением его насосной функции. Степень и характер нарушений зависят от локализации и распространенности инфаркта.
Одним из тяжелейших осложнений инфаркта миокарда является кардиогенный шок, при котором происходит снижение сердечного, выброса на фоне значительного повышения общего периферического сопротивления вследствие увеличения активности симпатоадреналовой и ренин-ангиотензиновой систем.
Для инфаркта миокарда характерны болевой и резорбционно-некротический синдромы.
Боль при инфаркте характеризуется типичной локализацией в верхнелевой части тела и за грудиной, а также тягостной эмоциональной окраской. Это объясняется иррадиацией возбуждения в спинном мозге с висцеральных нейронов на соответствующие проекционные зоны соматических чувствительных нейронов. Однако встречаются и безболевые инфаркты.
Резорбция из некротизированных участков миокарда в кровь содержимого поврежденных клеток вызывает появление в крови таких внутриклеточных ферментов, как креатинфосфокиназа, аспартатаминотрансфераза, сердечные изоферменты лактатдегидрогеназы, а также миоглобина, что может быть использовано в диагностических целях. Резорбция клеточных белков сопровождается также лейкоцитозом, лихорадкой, повышением скорости оседания эритроцитов (СОЭ).
Появление в кровотоке внутриклеточных миокардиальных белков может сопровождаться аутоиммунизацией с выработкой противосердечных антител и сенсибилизированных к сердечным антигенам лимфоцитов, эозинофилией и гипергаммаглобулинемией. Естественно, что такая иммунная реакция может усугублять поражение миокарда, способствуя развитию вторичных некрозов. Кроме того, с появлением аутоантител связывают развитие постинфарктного синдрома (синдром Дресслера), который характеризуется воспалением серозной оболочки сердца, легких, суставов.
Реперфузійний синдром – синдром, що виникає внаслідок відновлення кровоточу в ішемізованій ділянці міокарда – в рез реперфузії.