Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гроші та кредит_ для заочников .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.14 Mб
Скачать

3. Грошовий оборот і грошові потоки

3.1. Сутність та особливості грошового обороту на макро- і мікрорівні

В процесі господарської діяльності виникає безліч ситуацій, пов’язаних з виконанням зобов’язань, купівлею та продажем товарів, сплатою послуг тощо. Виробничо-господарська діяльність зумовлює двоякий вираз руху валового сукупного продукту – натурально-речовий та грошовий. Відповідно рух вартості у процесі відтворення можна розглядати як два самостійні процеси, що про­являються як рух продуктів і рух грошей або грошових доходів. Проте вони нерозривно пов'язані, у них спільна субстанція – вартість сукупного продукту. За допомогою грошей відбувається переміщення цієї вартості в процесі відтворення, окремі грошові операції суб'єктів економічних відносин спричинюють відповідне переміщення між ними реальної вартості, тобто мають реальний економічний зміст.

Якщо абстрагуватися від товарного руху, то процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні називається грошовим оборотом.

Категорія «грошовий оборот» належить до абстрактних узагальнень економічного життя суспільства. Вона безпосередньо пов’язана з процесом суспільного відтворення на всіх його стадіях. Суб’єктами грошового обороту фактично є всі юридичні й фізичні особи, які приймають участь у створенні, розподілі, обміні і споживанні ВНП. Зокрема, переміщення грошей у функції засобу обігу і платежу (Т – Г – Т) означає не тільки зміну форм вартості, а й забезпечує постійну взаємодію трьох суб’єктів економічних відносин: фізичних осіб, господарських суб’єктів і органів державної влади.

Коли йдеться про грошовий оборот, то, як правило, мають на увазі макроекономічний рівень. Тому його для уточнення називають сукупним грошовим оборотом. В цьому випадку гроші розглядаються власне як інструмент та знаряддя обігу і не виступають в ролі капіталу.

Через авансування грошей на придбання засобів виробництва й оплату робочої сили капітал спрямовується у сферу виробництва і забезпечує створення валового національного продукту. Через оплату виготовленої продукції та послуг гроші обслуговують реалі­зацію національного продукту і вивільнення суспільного капіталу в грошовій формі. У процесі використання грошового виторгу від реалізації продукції та послуг здійснюється розподіл вартості національного продукту між власниками факторів виробництва (кредиторами, акціонерами, найманими працівниками) та державою, якій сплачуються встановлені податки. В усіх економічних суб'єктів формуються грошові доходи, за рахунок яких вони спрямовують капітал у сферу споживання – виробничого та особистого. Завдяки цьому забезпечується новий цикл суспільного відтворення.

Грошовий оборот як макроекономічне явище слід відріз­няти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіталу, тобто на мікрорівні. В останньому випадку гроші є однією з функціональних форм капіталу, його складовою й елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. Гроші тут слугують капіталом, вони вимагають для себе відповідної норми прибутку (доходу), як і будь-яка інша форма капіталу. Чим більшою масою грошей володіє даний індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші його можливості «заробити» прибуток чи дохід.

Зовсім іншу роль відіграють гроші в сукупному грошовому обо­роті. Тут вони функціонують тільки як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати части­ною багатства країни, тобто вона не збільшує сукупного капіталу суспільства подібно до капіталу окремого індивіда. Якби грошова маса, що перебуває в обороті, раптово зросла вдвічі, то загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився б, а міг би навіть зменшитися через зростання витрат на виготовлення додаткових грошей чи у зв'язку із провокуванням інфляції їх випуском.

При цьому може одночасно спостерігатися й інше: коли певна частина грошей, яка обслуговує сукупний оборот, капіталізується і перетворюється в позичковий капітал. Капіталізація частини грошової маси сприяє прискоренню реалізації сукупного валового продукту, а отже, і збільшенню його обсягу, тобто зростанню суспільного багатства, але самі гроші на макрорівні в таке багатство не перетворюються. Завдяки капіталізації, гроші в межах наявної маси швидше передаються від одного економічного суб'єкта до іншого, але якісно вони не змінюються, залишаючись лише віддзеркаленням реального багатства.