
- •Гроші та кредит навчальний посібник передмова
- •1. Сутність, походження та функції грошей
- •Концепції походження грошей
- •Роль держави у створенні грошей
- •Гроші як загальний еквівалент, абсолютно ліквідний актив та гроші як капітал
- •Види та функції грошей
- •2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •2.1. Класична кількісна теорія грошей
- •2.2. Транзакційний варіант кількісної теорії грошей
- •2.3. Кембриджський варіант кількісної теорії грошей
- •2.4. Кейнсіанська теорія грошей
- •2.5. Монетаризм як сучасний варіант кількісної теорії
- •3. Грошовий оборот і грошові потоки
- •3.1. Сутність та особливості грошового обороту на макро- і мікрорівні
- •3.2. Структура грошового обороту
- •3.3. Форми безготівкових розрахунків
- •3.4. Грошова маса та грошова база
- •3. 5. Швидкість обігу грошей
- •Показники швидкості обігу
- •4. Грошові системи
- •4.1. Суть грошової системи. Елементи грошової системи
- •4.2. Основні типи грошових систем, їх еволюція
- •Класифікація типів грошових систем
- •4.3. Державне регулювання грошової сфери як необхідність стабільності грошової системи
- •Інструменти опосередкованого впливу
- •5. Інфляція та грошові реформи
- •5.1. Сутність і види інфляції
- •5.2. Показники вимірювання інфляції
- •5.3. Економічні та соціальні наслідки інфляції
- •5.4. Грошові реформи та антиінфляційна політика
- •6. Кредит у ринковій економіці
- •6.1 Необхідність та сутність кредиту
- •6.2. Теоретичні концепції та функції кредиту
- •6.3. Форми і види кредитів та фактори їх розвитку
- •Класифікація банківських кредитів
- •6.4. Принципи кредитування
- •6.5. Позичковий процент та чинники, що впливають на нього
- •7. Грошовий ринок
- •7.1. Сутність грошового ринку, його канали та інструменти
- •7.2. Структура грошового ринку
- •7.3. Формування попиту на грошовому ринку та чинники, що впливають на попит
- •Аналіз впливу на попит ввп.
- •Аналіз впливу на попит норми процента.
- •7.4. Механізм формування пропозиції грошей
- •7.5. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку
- •8. Центральні банки
- •8.1. Загальна характеристика центральних банків
- •8.2. Функції центральних банків
- •8.3. Національний банк України та основні засади його організації
- •9. Комерційні банки
- •9.1. Поняття, класифікація та загальна характеристика банків
- •9.2. Пасивні операції банків
- •9.3. Активні операції банків
- •9.4. Розрахунково-касові операції банків
- •9.5. Банківські послуги
- •Валютний ринок та валютні системи
- •Сутність валюти та валютних відносин
- •Сутність валютного ринку та основні види валютних операцій
- •Валютний курс та чинники, які на нього впливають
- •Валютні системи та валютна політика
- •11. Міжнародні фінансово-кредитні інститути та форми їх співробітництва з україною
- •11.1 Міжнародний валютний фонд
- •11.2. Світовий банк
- •11.3. Європейський банк реконструкції та розвитку
- •11.4 Банк міжнародних розрахунків
5.2. Показники вимірювання інфляції
Для оцінки та вимірювання інфляції використовують показник індексу цін, який характеризує співвідношення між купівельною ціною певного набору товарів та послуг для даного періоду з сукупною ціною ідентичної групи товарів та послуг у базовому періоді.
В залежності від того, по яких саме товарах вимірюється зростання цін, застосовується три види індексів:
— індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін);
— індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників);
— індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.
Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Цей показник найчастіше використовується для характеристики інфляції, оскільки він досить точно виражає не тільки економічні, а й соціальні аспекти інфляції, зокрема її вплив на рівень життя населення, а тому його називають ще індексом вартості життя. ІСЦ широко застосовується в практиці регулювання державної фінансової і соціальної політики, аналізу і прогнозування цінових процесів, регулювання курсу національної валюти, вирішення правових спорів тощо.
Визначається ІСЦ за вартістю певного законодавчо зафіксованого набору товарів і послуг («споживчого кошика»), обчисленою у ринкових цінах базового і поточного періоду. Розрахувати ІСЦ можна за такою формулою:
де Р0 і Р1 — ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів відповідно;
g0 — кількість товарів у «споживчому кошику» базового періоду.
Незважаючи на широке застосування ІСЦ, він не досить точно виражає інфляційний процес і його вплив на вартість життя. Річ у тім, що ІСЦ розраховується за фіксованим набором товарів, який залишається незмінним протягом тривалого часу. В умовах же інфляції населення часто замінює в споживанні товари, що найбільше подорожчали, дешевшими. Як наслідок, структура споживання істотно змінюється порівняно з тією, яка була зафіксована при визначенні «кошика». Тому в умовах високої інфляції потрібно частіше змінювати структуру «споживчого кошика».
Індекс цін на засоби виробництва (цін виробника) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для виробничого споживання. Цей індекс виражає зростання оптових цін, темпи якого не завжди збігаються з темпами зростання роздрібних цін, за якими визначається ІСЦ. Індекс цін виробника чутливіший до зміни витрат на виробництво, ніж до зміни попиту. Тому його часто використовують при характеристиці інфляції витрат, особливо коли зростання оптових цін відбувається в часі попереду зростання роздрібних цін. Цей індекс застосовується більш обмежено, ніж ІСЦ.
Визначається індекс цін виробника за тією ж формулою, тільки в якості товарів розглядається промислова продукція (без податку на додану вартість та акцизного збору) за вибірковим колом промислових підприємств:
,
де Р1 і Р0 — рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно;
g0 — кількість товарів (випадків надання послуг) у базовому періоді, що використовуються в розрахунку.
Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Тому дефлятор ВВП може помітно відхилятися від ІСП та ІЦВ, оскільки він точніше враховує реальну структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередні індекси. Визначається дефлятор ВВП також за формулою наведеного вище агрегатного індексу цін.
Отримані результати пояснюються методологію розрахунку цінових індикаторів, яка суттєво різниться і ця різниця полягає у наступному:
ДВВП відображає рівень цін на товари і послуги вітчизняних виробників, а ІСЦ фіксує вартість товарів і послуг, придбаних врахованим колом споживачів з числа фізичних осіб. Тому зміна цін імпортних товарів, які споживаються усередині країни, враховується в ІСЦ, але не враховується в дефляторі ВВП;
використання цін різного періоду: ДВВП характеризує потоки (протягом періоду), ІСЦ – запаси (вартість споживчої корзини за станом на початок або на кінець того же періоду). Тому для зіставності ДВВП і ІСЦ останній індекс необхідно брати в середньому за рік.