- •1. Характеристика міста Біла Церква
- •2. Земельний фонд м. Біла Церква Київської області
- •3. Основні напрями державної політики у сфері регулювання земельних відносин
- •4. Інвентаризація земель
- •5. Формування територій і встановлення меж населених пунктів
- •6. Розмежування земель державної і комунальної власності
- •7. Земельні торги
- •8. Плата за землю
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •9. Грошова оцінка земель населених пунктів
5. Формування територій і встановлення меж населених пунктів
Об'єктом встановлення меж є територія населеного пункту, що формується із земель всіх без винятку землеволодінь і землекористувань. До її складу входять землі всіх категорій незалежно від їх цільового використання.
Встановлення меж населеного пункту здійснюється за проектом землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту: міста, селища, села. Проект землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту розробляється відповідно до плану земельно-господарського устрою, генерального плану населеного пункту та (або) техніко-економічного обгрунтування його розвитку. ТЕО може розроблятися як безпосередньо в проекті землеустрою так і окремо.
Формування територій та встановлення меж населених пунктів дають можливість упорядкувати адміністративно-територіальний поділ, вирішити питання соціального захисту населення, розміщення забудови, раціонального використання земель міста, справедливого оподаткування та ведення контролю за використанням та охороною земель.
Проекти формування території і встановлення меж населених пунктів складаються з метою створення територіальних умов для самостійного вирішення міською і селищною радами та їх органами усіх питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, що проживає на даних територіях, на підставі законодавства України та повної економічної самостійності.
При формуванні територій і встановлення меж населених пунктів першочерговими заходами мають бути роботи по формуванню території та встановлення меж міста Біла Церква.
6. Розмежування земель державної і комунальної власності
1 січня 2013 року набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».
Згідно з документом, Кабінет Міністрів передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 Земельного кодексу, і земельні ділянки дна територіального моря, а також передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу державного земельного банку, який стовідсотково належить державі і не підлягає приватизації.
З дня набуття чинності цього закону землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають в постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.
У державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, на яких знаходяться будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які відносяться до земель оборони; земельні ділянки, які використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що отримали радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
