- •Роль обліку в управлінні собівартістю продукції
- •2.Сутність, завдання та функції управлінського обліку
- •3. Етапи розвитку управлінського обліку.
- •4.Предмет та об’єкт управлінського обліку.
- •5. Взаємозвязок і відмінності фінансового та управлінського обліку.
- •6. Схеми організації управлінського обліку при різних системах обліку.
- •Система управлінського обліку.
- •7. Залежність організації управлінського обліку від принципів побудови плану рахунків.
- •8) Місце управлінського обліку в системі плану рахунків України.
- •13) Характеристика реагування витрат на зміни в діяльності підприємства.
- •14. Поведінка змінних і постійних витрат за змін обсягу діяльності підприємства.
- •15. Оцінка витрат і побудова їх функцій.
- •16. Методи визначення функції витрат,їх сутність і порівняльна характеристика.
- •17. Сутність та зміст виробничих витрат.
- •18. Обєкти витрат і об’єкти калькулювання.
- •19) Класифікація методів обліку витрат і калькулювання.
- •21) Організація зведеного обліку витрат при різних методах обліку.
- •22) Методика і техніка калькуляційних розрахунків.
- •23) Історія розвитку методів обліку витрат і калькулювання повної собівартості продукції в країнах з ринковою економікою.
- •24) Характеристика і сфера застосування методу однорідних секцій, стандарт-косту та методу нормативного розподілу постійних витрат.
- •25) Порівняльна оцінка вітчизняних і зарубіжних методів обліку повної собівартості продукції. Взяти ще з 20
- •26) Перехід від методів обліку, які грунтуються на об'ємних показниках діяльності, до методів обліку витрат на основі видів діяльності (поопераційний облік).
- •27)Поблеми сучасного управлінського обліку
- •28) Необхідність і можливість переходу від обліку і калькулювання повної собівартості продукції до обліку і калькулювання неповної собівартості.
- •29)30) Характеристика і сфера застосування простого директ-косту.Особливості розвинутого директ-косту, його переваги і можливості.
- •50.Загальна характеристика операційного і фінансового бюджету
- •52.Mетодика і техніка контролю за виконанням бюджетів
- •53. Призначення і порядок скдадання гнучких бюджетів
- •54.Аналіз відхилень з використання гнучких бюджетів
- •55.Поняття і класифікація центрів відповідальності
- •56.Принципи обліку, звітності та оцінки діяльності центрів відповідальності
- •57.Обліц оцінка діяльності центру витрат
- •58.Обліц оцінка діяльності центру прибутку
- •59.Облік і оцінка центрів інвестицій
- •61.Особливості обліку і звітностпі по сегментах бізнесу
15. Оцінка витрат і побудова їх функцій.
Вивчення поведінки витрат дає змогу зробити оцінку витрат і побудувати їх функцію. Оцінка витрат — це процес обчислення поведінки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв’язку між витратами та різними чинниками на підставі досліджень минулої діяльності. Функція витрат — це математичний опис взаємозв’язку витрат та їх чинника. Вона може бути описана таким рівнянням: Y = a + bx, де Y — загальні витрати; a — постійні витрати; b — змінні витрати на одиницю продукції; x — значення чинника витрат.
16. Методи визначення функції витрат,їх сутність і порівняльна характеристика.
Визначення функції витрат здійснюється різними методами, зокрема:
метод аналізу облікових даних, який передбачає розподіл витрат на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі даних з рахунків бухгалтерського обліку;
метод вищої—нижчої точки, який передбачає визначення функції витрат на основі припущення, що змінні витрати — це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності;
метод кореляції (візуального пристосування) — це графічний підхід до визначення функції витрат, коли аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат;
інженерний метод, який полягає в тому, що на кожну статтю витрат встановлюються, виходячи з технологічних потреб, нормативи на використання ресурсів у натуральному виразі, а витрати планують шляхом множення цих нормативів на ціни;
метод найменших квадратів дає змогу найточніше визначити склад і значення постійної та змінної частини витрат. Показники витрат розраховуються таким чином, щоб квадрат відстані від усіх точок, що надають значення витрат до теоретичної лінії регресії, був мінімальний.
Усі ці методи досить детально розглядаються як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі. Що ж стосується вибору котрогось із них, то підприємство самостійно має вирішувати, який з них обрати залежно від особливостей організації та технології виробництва.
17. Сутність та зміст виробничих витрат.
Витрати виробництва - це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працю працівників, зайнятих у процесі виробництва теперішньому) з відповідними на неї нарахуваннями та ін. Витрати виробництва характеризують ефективність управлінської діяльності на підприємстві загалом, оскільки відображають сукупні затрати живої й уречевленої праці, тобто поєднання основних засобів, сировини й матеріалів за допомогою праці робітників підприємства. Раціональність такого поєднання залежить від якості управлінських рішень. Таким чином, у витратах виробництва відображається рівень управлінського обліку на підприємстві, оскільки вся діяльність менеджерів центрів відповідальності спрямована в підсумку на мінімізацію затрат живої й уречевленої праці. Необхідну ж інформацію для прийняття обґрунтованих рішень менеджерів центрів відповідальності про доцільність витрачання сировини й матеріалів, праці робітників, використання машин і механізмів, інших основних засобів забезпечує, як відомо, управлінський облік. Управлінський облік витрат виробництва має за мету забезпечення інформацією менеджерів підприємства для прийняття ними обґрунтованих рішень щодо ефективного використання праці, виробничих запасів та основних засобів. Тому інформація про витрати виробництва в управлінському обліку має бути якнайдетальніша і оперативна. Витрати виробництва в управлінському обліку також узагальнюються, але з метою забезпечення аналітичності інформації, що дає змогу оцінювати ефективність витрат на виробництво конкретного виду продукції (робіт, послуг) і за кожним центром відповідальності окремо.