6. Схеми організації управлінського обліку при різних системах обліку.
При організації управлінського обліку слід пам'ятати, що цей вид обліку не є обов'язковим для підприємства, методика його ведення не затверджена нормативними документами, а тому форми і методи його можуть бути найрізноманітніші:
деякі елементи методу фінансового обліку (рахунки, подвійний запис, інвентаризація та документація, звітність);
прийоми і методи, що застосовуються у статистиці та економічному аналізі (індексний метод, факторний аналіз і т. д.);
математичні методи (кореляція, лінійне програмування, метод найменших квадратів і т. д.).
Управлінський облік можна подати у вигляді піраміди, зображеної на схемі.
Система управлінського обліку.
При організації управлінського обліку на підприємстві обов'язково повинні бути задіяні інформаційні джерела - основа, на яку спирається система управлінського обліку:
зовнішні стандарти (загальногромадянські, податкові, бухгалтерські та інші закони і нормативи);
внутрішні - корпоративні стандарти (облікова політика, інші внутрішні нормативні документи кожного підприємства);
стандарти на функціональність бізнес-процесів підприємства (стандарти на технології бізнес-процесів).
Управлінський облік розбивається на три підсистеми, дуже тісно взаємопов'язані:
система обліку затрат - базується на всіх трьох джерелах управлінського обліку та є його основою;
система показників діяльності, які розробляються на кожному підприємстві, - саме за ними відбуваються планування й оцінка результатів діяльності;
система управлінських звітів ~ відображає прийняту практику управління компанією, спирається як на всі інші підсистеми, так і на всі джерела управлінського обліку. Форми управлінських звітів розробляються індивідуально не тільки для кожного підприємства, але й усередині нього для кожного окремого рівня управління; за ступенем деталізації показників, їх важливості та оперативності.
7. Залежність організації управлінського обліку від принципів побудови плану рахунків.
Але особливо слід зосередитись на вивченні принципів, що притаманні тільки управлінського обліку:
принцип оцінки результатів діяльності структурних підрозділів підприємства, що передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства від виробництва до реалізації продукції;
принцип комплексності, що передбачає разову фіксацію даних у первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазове використання в усіх видах управлінської діяльності;
принцип бюджетного методу управління, що виступає інструментом планування, контролю та регулювання і передбачає охоплення бюджетуванням виробництва, реалізації та фінансування підрозділів, а також підприємства в цілому;
принцип залежності, який полягає в тому, що на різні альтернативні рішення відносяться тільки ті витрати, які залежатимуть від майбутнього вибору;
принцип причинності, який полягає у тому, що до собівартості продукції повинні відноситися тільки ті витрати, які виникли внаслідок виробництва даної продукції.
Управлінський облік побудований на наступних принципах: 1) безперервність діяльності підприємства; 2) використання єдиних планово-облікових одиниць виміру в плануванні та обліку виробництва; 3) оцінка результатів діяльності структурних підрозділів підприємства; 4) принцип прийнятності та багаторазового використання інформації; 5) принцип повноти і аполітичності інформації; 6) принцип періодичності; 7) принцип бюджетного методу управління. Принципи побудови Плану рахунків
План рахунків грунтується на міжнародних принципах бухгалтерського обліку та звітності, зокрема на таких:
Безперервність діяльності (установи, що працює)
Вважається, що установа постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльність у майбутньому. Тобто вона не має ні наміру, ні потреби у ліквідуванні чи скороченні масштабів своєї діяльності.
Якщо установа передбачає, що в наступному звітному періоді буде ліквідована одна чи кілька філій або продані активи, то потрібно врахувати ці активи за їх ліквідаційною вартістю продажу. Якщо ліквідаційна вартість продажу менша, ніж залишкова вартість (різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою нарахованого зносу), то установі потрібно врахувати потенційний збиток і відобразити його в звіті про фінансові результати.
( Абзац в редакції Постанови Національного банку N 338 від 10.09.2002 ) Стабільність правил бухгалтерського обліку
Установа повинна у своїй роботі постійно керуватись одними і тими ж правилами бухгалтерського обліку, окрім випадків істотних змін у діяльності або в правовій базі. У такому разі має бути забезпечена порівнюваність із звітами за минулі періоди.
Обачливість
Активи і зобов'язання мають бути оцінені та відображені в обліку розумно, з достатньою мірою обережності, щоб не переносити існуючі фінансові ризики, що потенційно загрожують фінансовому становищу установи, на наступні звітні періоди.
Цей принцип передбачає ведення спеціальних рахунків сумнівних активів, резервів під знецінювання активів та можливих втрат за сумнівними активами, резервів під ризики та платежі.
Нарахування доходів та видатків (поділ звітних періодів)
Статті доходів та витрат враховуються та оцінюються в період здійснення економічних операцій, незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти.
Стабільність правил бухгалтерського обліку
Установа повинна у своїй роботі постійно керуватись одними і тими ж правилами бухгалтерського обліку, окрім випадків істотних змін у діяльності або в правовій базі. У такому разі має бути забезпечена порівнюваність із звітами за минулі періоди.
Обачливість
Активи і зобов'язання мають бути оцінені та відображені в обліку розумно, з достатньою мірою обережності, щоб не переносити існуючі фінансові ризики, що потенційно загрожують фінансовому становищу установи, на наступні звітні періоди.
Цей принцип передбачає ведення спеціальних рахунків сумнівних активів, резервів під знецінювання активів та можливих втрат за сумнівними активами, резервів під ризики та платежі.
Нарахування доходів та видатків (поділ звітних періодів)
Статті доходів та витрат враховуються та оцінюються в період здійснення економічних операцій, незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти.
( Абзац із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 338 від 10.09.2002 ) Метод нарахування передбачає, що сплата платежів або отримання коштів буде здійснюватися у майбутньому. Згідно із принципом нарахування всі доходи і витрати установи, що належать до звітного періоду, мають відображатись у цьому ж періоді.
Принцип методу нарахування має застосовуватися в межах принципу обережності, метою якого є недопущення переоцінки активів чи доходів, з одного боку, і недопущення недооцінки витрат чи пасивів, з другого.
Метод нарахування передбачає, що сплата платежів або отримання коштів буде здійснюватися у майбутньому. Згідно із принципом нарахування всі доходи і витрати установи, що належать до звітного періоду, мають відображатись у цьому ж періоді.
Принцип методу нарахування має застосовуватися в межах принципу обережності, метою якого є недопущення переоцінки активів чи доходів, з одного боку, і недопущення недооцінки витрат чи пасивів, з другого.
( Абзац із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 338 від 10.09.2002 ) Дата операції
Операції відображаються в бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за ними.
Окреме відображення активів та пасивів
Цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними, за винятком транзитних, контрарних або технічних рахунків.
Дата операції
Операції відображаються в бухгалтерському обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за ними.
Окреме відображення активів та пасивів
Цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними, за винятком транзитних, контрарних або технічних рахунків.
( Абзац із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 370 від 29.08.2001 ) Прийнятність вхідного балансу
Залишки за балансовими рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду.
Перевага змісту над формою
Операції відображаються відповідно до їх економічної суті, а не юридичної форми. Наприклад, такі операції, як фінансовий лізинг, облік векселів, відображені в Плані рахунків відповідно до їх економічної суті, тобто як кредитні операції.
Оцінка
Активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватися під час кожної зміни офіційного валютного курсу та обов'язково на звітну дату.
Прийнятність вхідного балансу
Залишки за балансовими рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду.
Перевага змісту над формою
Операції відображаються відповідно до їх економічної суті, а не юридичної форми. Наприклад, такі операції, як фінансовий лізинг, облік векселів, відображені в Плані рахунків відповідно до їх економічної суті, тобто як кредитні операції.
Оцінка
Активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, мають переоцінюватися під час кожної зміни офіційного валютного курсу та обов'язково на звітну дату.
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 520 від 16.12.98, N 370 від 29.08.2001 ) Відкритість
Фінансові звіти мають бути достатньо якісними і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції установи з необхідними поясненнями в записках про правила оцінки активів і пасивів. Операції повинні відповідати змісту окремих статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача.
Консолідація
Установа має складати зведену фінансову звітність у цілому по банку з врахуванням своїх дочірніх і спільних підприємств і організацій банку, за винятком залишків за взаємними розрахунками та вкладеннями.
Суттєвість
У фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівниками установи чи інвесторами. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності.