23) Історія розвитку методів обліку витрат і калькулювання повної собівартості продукції в країнах з ринковою економікою.

За кордоном у практиці обліку застосовуються інші методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

Зокрема, система ставдарт-кост передбачає роздільний облік витрат: стандартних (за нормами) і відхилень від стандартів (від норм). Ця система має багато спільного з нормативним методом. У системі

стандарт-кост усі витрати розраховуються до початку виробництва. Вироби, операції і процеси калькулюються з використанням стандартів у кількісному і вартісному вираженнях. Розробляються спеціальні рахунки для відображення фактичних витрат. Різниця між фактичною і стандартною собівартістю збирається на окремих рахунках. Систему стандарт-кост вважають одним з найважливіших інструментів контролю витрат у системі управлінського обліку1.

Розглянуті методи являють собою облік і калькулювання повної собівартості продукції (робіт, послуг), тобто усі витрати відносять до собівартості продукції і обліковують в системі рахунків виробничого

обліку. Принципово інше значення має система директ-костинг, що являє собою метод усіченої (неповної) собівартості.

Метод обліку і калькулювання затрат на основі діяльності (або Activity Based Costing ) зародився в США і набув широкого розповсюдження з кінця 1980-х років. Універсальність даного методу дозволяє застосовувати його не тільки на виробничих підприємствах, але й в організаціях оптової та роздрібної торгівлі, сфери послуг [2].

АВС-калькулювання – це метод калькулювання, що передбачає спочатку групування накладних затрат за основними видами діяльності, а потім розподіл їх між видами продукції, виходячи з того, які види діяльності потрібні для виготовлення цієї продукції.

Для реалізації цього методу калькулювання всі операції поділяють на 4 групи:

־ операції на рівні одного виробу;

־ операції на рівні партії виробів;

־ операції на рівні певного виду продукції;

־ операції на рівні підприємства (управління, організація виробництва, збут).

Потім вивчається зв'язок між певним видом затрат та їх фактором.

Ті накладні затрати, які мають спільний фактор затрат об’єднуються в однорідні сукупності. Для кожної сукупності обирають відповідну базу розподілу, а потім розраховують величину цих затрат на одиницю фактора.

АВС - калькулювання передбачає:

־ групування накладних затрат за основними видами діяльності;

־ розподіл їх між видами продукції виходячи з того, які види діяльності потрібні для виготовлення цієї продукції.

Узагальнення сильних і слабких сторін калькулювання на основі діяльності (АВС- калькулювання) представлено в таблиці 2.

Недоліки

1. Метод ABC дає можливість більш точно визначити затрати на невикористані потужності для періодичного їх списання на затрати періоду. Собівартість одиниці продукції, обчислена за допомогою даного методу, представляє собою найкращу фінансову оцінку спожитих ресурсів, оскільки враховує складні альтернативні способи визначення зв’язків між продукцією і використанням ресурсів

1. Проблема часу, зусиль, пов’язана з навчанням персоналу, збору даних як при впровадженні системи, так і її використанні

2. При застосуванні отриманої інформації про собівартість продукції для цілей ціноутворення підвищується конкурентоспроможність продукції в ринкових умовах

2. Система обтяжлива для підприємств-виробників у зв’язку з наявністю довгих і складних продуктивних ланцюжків

3. Метод може стати обґрунтуванням зниження затрат і підвищення ефективності роботи підприємства, зокрема метод дає значну економію затрат на оплату праці персоналу

3. Існує небезпека отримання надміру деталізованої інформації про затратами, що може призвести до інформаційного перевантаження підприємства

4. Дозволяє отримати інформацію про прибутковість або збитковість роботи підприємства в розрізі клієнтів

4. Для методу АВС необхідний більш бюрократичний режим

5. Дозволяє отримати більше інформації для управління затратами, прийняття обґрунтованих управлінських рішень стратегічного планування

6. Не тільки надає нову інформацію про затрати, але і генерує ряд показників нефінансового характеру, в основному вимірників обсягу виробництва і визначення виробничих потужностей підприємства

АВС-калькулювання є ефективним інструментом удосконалення управлінського обліку на підприємстві, оскільки забезпечує формування точної та детальної інформації про собівартість окремих видів продукції та напрямів діяльності, представляє ефективну можливість покращання собівартості, здійснює активний вплив на загальну культуру обліку, планування та аналітичної обробки діяльності. Проте, однією з найосновніших причин недостатньо швидкого впровадження АВС-методу є старі традиції у сфері бухгалтерського обліку, від яких не просто відмовитися. Фахівець з управлінського обліку, що застосовує традиційні методи обліку затрат, часто не бачить причин для змін. Вони вважають, що якщо підприємство приносить дохід, то не потрібно нічого змінювати, не усвідомлюючи, що можна управляти підприємством ефективніше і отримувати більший дохід [7].

Можна відзначити, що впровадження системи ABC в практику роботи вітчизняних підприємств забезпечить достовірне обчислення собівартості конкретних виробів, що значно підвищить об’єктивність оцінки рентабельності продукції.