10. Перелік джерел інформації Навчальна:

1. Дерматовенерологія. Навчальний посібник студентів стоматологічних, медичних, педіатричних факультетів ВНЗ ІІІ та І рівнів акредитації, які навчаються в умовах кредитно-модульної системи. За редакцією М.О. Дудченка. – Полтава, 2011. – 320 с.

2. Айзятулов Р. Ф.Сифилис.-Донецьк:"Донеччина",1998,- 227с.

3. Зудин Б.И. Кожные и венерическне болезни. - М.: Медицина, 1990. -214.с

4. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. - К.: Здоров'я, 1995. - 260с.

5. Савчак В.І., Галникіна С.О. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом. - Тернопіль, «Укрмедкнига», 2001, - 507с.

Методична

1. Дерматовенерология. Учебное пособие / Под редакцией В. П. Федотова, А. Д. Дюдюна, В. И. Степаненко. Изд-е 2. рус.– Днепропетровск–Киев: изд-во «Свидлер А.Л.», 2011. – 652 с.

2. Методи дослідження в дерматовенерології та оформлення історії хвороби. Дерматовенерологічна термінологія. Навчальний посібник для студентів медичного факультету і лікарів-інтернів. За ред. А.Д. Дюдюна, С.В. Захарова, В.В. Горбунцова. – Днепропетровск: ЧП Федоренко В.В., 2009. – 135 с.

3. Дерматовенерологія. Навчальний посібник для лікарів і лікарів-інтернів. За редакцією В.П. Федотова, А.Д. Дюдюна, В.І. Степаненка. – Дніпропетровськ-Київ, 2008. – 600 с.

4. Диагностика, лечение и профилактика заболеваний, передаваемых половым путем: Методические материалы - / Под ред. К. К. Борисенко. -М.:Ассоциация «Санам», 1998. - 188 с.

5. Довідник студента з курсу «Дерматовенерологія» - Під ред. проф. А.Д. Дюдюна. - Дніпропетровськ: ЦМК ДДМА, 2008.

6. Дюдюн А.Д., Захаров С.В. Прихований сифіліс. Навчальний посібник для лікарів-дерматовенерологів. Дн-ськ, 2011. - 121 с.

7. Коляденко В.Г., Федоренко О.Є. Загальні питання етіопатогенезу шкірних хвороб. Дерматологічна патологія як медико-психологічна проблема. Деонтологія в дерматології. Метод. посібник для самопідготовки студентів. К.-НМУ,2005, 20 с.

Наукова

1. Венерические болезни. Руководство для врачей. - Под ред. О. К. Шапошникова. - М. «Медицина», 1991,-544с.

2. Запорожан І.М., Аряев М.Л. ВІЛ-інфекція ІСЩД.-К.: «Здоров'я»,2004,-635с.

3. Каруна Б. И. Екзема. - К.: «Здоров'я», 1989. - 176 с.

4. Коляденко В.Г., Федоренко О.Е., Головченко Д.Я. Медицинская деонтология в дерматологии и венерологии.- К.: «Здоров'я», 1989. - 167 с,

5. Контактные инфекции, передающиеся половым путем - Под ред. И. И. Маврова. - К.: «Здоров'я», 1989. - 384 с.

6. Фицпатрик Т. и др. Дерматология. Атлас-справочник. Пер. с англ.- М.: «Практика», 1999.- С. 885-898.

11. Шкала конвертації балів за дисципліну у традиційну (національну) оцінку

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань га практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Підсумкова оцінка з дисципліни визначається як середньозважена результатів засвоєння 1 залікового модуля (у балах). Кількість балів за модуль складається з трьох компонентів:

а) сума балів» поточної успішності

+

б) бали за індивідуальне завдання (Історія хвороби)

+

в) бали підсумкового модульного контролю (20 тестів та 3 питання).

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модуля (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю - 80 балів (40%).

Традиційна оцінка з дисципліни визначається виходячи з таких критеріїв відповідності:

менше 90 балів - „2"

91-140 балів -„3"

141-170 балів -„4"

171-200 балів -„5".

12. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ЩОДО НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЇ

Студенту на кафедрі дерматовенерології належить:

1. відвідати всі лекції і практичні заняття за розкладом;

2. забезпечити необхідний рівень якості засвоєння дисципліни;

3. пройти контрольні заходи у визначені терміни;

4. своєчасно ліквідувати академічну заборгованість (за наявності).

Студені на кафедрі дерматовенерології має можливість:

1. отримати тестові завдання з відповідного модулю не пізніше ніж за І місяць, до проведення підсумкового модульного контролю;

2. отримати всі необхідні навчально-методичні матеріали, що регламентують навчання на кафедрі, в тому числі у вільному доступі на офіційному кафедральному сайті;

3. звернутися за консультативною допомогою до чергового викладача у консультативний день (за розкладом навчального відділу ДЗ «ДМА МОЗ України») або у суботу (9:00-14:00).

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), що виставляється під час оцінювання теоретичних знань і практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам після засвоєння кожного модуля (залікового кредиту) — 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність — 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю — 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

12-А. Оцінювання поточної успішності

Усі теми в межах одного модуля однаково важливі, незалежно від того, скільки годин виділено на кожну з тем. Оцінка визначається кількістю тем у модулі. Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Традиційна оцінка	Конвертація у бали
	Модуль 1
"5"	24
«4"	18
"3"	12
"2"	0

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5", на кількість змістовних модулів у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "3", на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань): кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 10-12 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи: оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

12-Б. Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

12-В. Оцінка з дисципліни

Оцінка з «Дерматології та венерології» виставляється лише студентам, яким зараховано модуль з дисципліни.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або займали призові місця у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

12-Г. Оцінка ЕСТS

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS	Статистичний показник
А	Найкращі 10% студентів
В	Наступні 25% студентів
С	Наступні 30% студентів
0	Наступні 25% студентів
Е	Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕСТS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	"5"
В,С	"4"
D, E	"3"
Fx, F	"2"

Оцінка з дисципліни Fx, F ("2") виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

ОцінкаFx ("2") виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2 (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрати за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

19