Причини виникнення конфліктів в освітніх організаціях

Загальні причини конфліктів	Конкретизація причин різних типів конфліктів
	Причини внутрішньо-особистісних конфліктів	Причини міжособистісних, внутрішньогрупових та міжгрупових конфліктів
Конфлікт ролей	Очікування від людини неадекватних дій (з боку суспільства, конкретної організації, управлінського персоналу). (Тип 1.)	Неадекватне виконання соціальних ролей учасниками спільної діяльності та управлінської взаємодії (різне ставлення до діяльності, різні цілі діяльності)
Конфлікт бажань	Зіткнення різних бажань (потреб, інтересів тощо) у свідомості однієї людини, які можуть мати особистий характер, або бути зв’язаними з діяльністю організації. (Тип 2.)	Зіткнення свідомостей різних людей (груп) щодо якогось бажання, особистого або зв’язаного з з цілями органі-зації (розподілення об-меженних ресурсів, до-сягнення мети у процесі конкурентної боротьби). (Тип 5.)
Конфлікт норм поведінки	Зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду у свідомості однієї людини (Тип 3.)	Зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду людей (груп) у процесі спілкування та соціальної взаємодії. (Тип 6.)

У другому випадку внутрішньоособистісний конфлікт можуть зумовлювати фактори, які виникають безпосередньо в організа­ції, де працює людина, через помилкові управлінські дії керів­ника [22]. Спостерігаються два основні вияви таких конфліктів. По-перше, коли тому самому працівнику дають суперечливі завдання і вимагають від нього результатів, що виключають один одного. Так, директор школи може вимагати від того самого вчителя у той самий час підготовки та проведення «відкритого» уроку для учасників районного семінару і відвідування вдома батьків уч­нів того класу, де він є класним керівником.

По-друге, коли різні керівники, порушуючи принцип єдино­начальності, дають суперечливі накази, або один керівник ска­совує наказ іншого. Наприклад, директор школи дає завдання вчителю-предметнику підготувати учнів до участі в районній олімпіаді, а його заступник скасовує це рішення на тій підставі, що серед учнів немає таких, які можуть достойно представляти школу.

Конфлікт бажань за внутішньоособистісного конфлікту (Тип 2.) можна спостерігати тоді, коли в свідомості однієї людини відбувається "зіткнення" кількох бажань. Причому ці бажання можуть бути або тільки особистими, або і особистими, і зв’язаними з виконанням професійної діяльності. Прикладом такого своєрідного психічного розладу, який часто спостерігається у вчительок, є конфлікт між природним бажанням професійного зростання, професійного вдосконалення і не менш природним бажанням кожної жінки піклуватися про свою сім’ю, коли поєднати ці два бажання з різних причин немає ні сил, ні часу.

Розв’язання внутрішньоосбистісного конфлікту бажань досягається в результаті подолання протиріччя між двома реальними бажаннями (або свідомим і рішучим вибором одного з них, або компромісним, частковим задоволенням обох, або в результаті створення адміністрацією належних умов для повної реалізації кожного з них. За несприятливих умов (коли конфлікт бажань набрав великої сили і людина не здатна сама або за допомогою близьких родичів чи друзів подолати це протиріччя), внутрішньособистісний конфлікт може призводити до справжніх трагедій і навіть в окремих випадках до суїциду. Тому один із важ­ливих аспектів управлінської діяльності керівників освітянських установ полягає в умінні своєчасно помітити внутрішньоособистісні конфлікти своїх підлеглих, надати працівникам відповідну допомогу і підтримку. Це дуже. важливий аспект забезпечення психічного здоров'я членів педагогічного колективу.

Якщо аналізувати причини виникнення міжособистісних, внутрішньогрупових та міжгрупових конфліктів, то конфлікт ролей (тип 4.) може виникати тоді, коли учасники управлінської взаємодії не дотримуються адекватного виконання тих соціальних ролей, які зумовлюються змістом спільної діяльності й особливостями уп­равлінських стосунків (як вертикальних, так і горизонтальних) [25].

Наприклад, міжособистісний вертикальний конфлікт («зверху донизу») може виникати тоді, коли керівник школи у когось з учителів помічає навіть найдрібніші «провини» і заплющує очі на серйозні порушення іншого.

Міжособистісний горизонтальний конфлікт може виникнути тоді, коли, наприклад, двоє інспекторів виконують спільне завдання по перевірці якогось конфліктного випадку в школі, причому один з них ставиться до виконання завдання серйозно і відповідально, а інший — працює байдуже, аби тільки швидше завершити справу.

Причиною внутрішньогрупового конфлікту ролей («знизу до­верху») може бути, наприклад, така ситуація. Члени педагогіч­ного колективу виявляють ініціативу в пошуках нових підходів до організації навчального процесу, проте директор школи не бажає їх слухати, орієнтуючись на застарілі догми.

Міжгруповий конфлікт ролей може розпочатись і між двома підрозділами районного відділу освіти, коли один з них не виконує ретельно своїх обов'язків, унаслідок чого блокується можливість ефектив­ного виконання взаємозалежних завдань.

Конфлікт бажань у міжособистісних, внутрішньогрупових і міжгрупових конфліктах (тип 5) найбільш яскраво, «рельєфно», виявля­ється за міжособистісної конкуренції, причому бажаною метою може бути не тільки престижна посада, а й пільгова путівка, дачна ділянка тощо. Частіше за все такі конфлікти («жорсткої» конкуренції) виникають між людьми, які займають однаковий ранг в ієрархії управлінських стосунків (горизонтальний конф­лікт), але не виключається він і між керівником та підлеглим (вертикальний конфлікт).

Що стосується конфлікту норм поведінки, то він притаманний в основному міжособистісним, внутрішньогруповим та міжгруповим конфліктам (тип 6), оскільки він здебільшого виникає у процесі со­ціальної взаємодії та спілкування між людьми, і значно менше стосується внутрішньоособистісних конфліктів (тип 3.).

Найчастіше конф­лікти такого типу виникають через різницю в уявленнях і цін­ностях людей (груп), в їхній манері поведінки, в життєвому дос­віді.

Наприклад, виявом внутрішньогрупового конфлікту такого ро­ду може бути конфлікт, який розгортається між творчими вчите­лями оскільки він здебільшого виникає у процесі со­ціальної взаємодії та спілкування між людьми., для яких цінним, значущим є можливість самостійно працювати, і директором школи, який найбільш важливим у процесі управління вважає можливість суворо контролювати дії своїх підлеглих.

Міжособистісний конфлікт такого роду може виникати, наприклад, між двома вчителями з різними стилями спілкування, один з яких орієнтується на відкритість, щирість, емоційність, а інший—на стриманість, холодність, «дистанцію». Прикладом міжгрупового конфлікту, основою якого є різний життєвий дос­від, може бути конфлікт, що виникає між двома неформальними групами вчителів — «досвідченими» і «молодими», котрі працю­ють в одному педагогічному колективі.

Подолання або запобігання внутрішньоособистісним, міжособистісним, внутрішньогруповим та міжгруповим конфліктам мож­ливе, якщо керівник уміє ефективно впливати на хід конфліктів.