9.1. Поняття про комунікацію та її структуру

Комунікація—це обмін інформацією між учасниками управ­лінської взаємодії. Як було сказано у попередніх розділах книги, кому­нікація є одним з важливих психологічних компонентів процесу управління і становить невід'ємну частину його основних етапів (планування, організація та контроль). Тому керівники середньої освіти, як свідчить управлінський досвід, витрачають значну час­тину свого часу на здійснення саме комунікативних процесів.

У процесі комунікації функціонують чотири тісно зв'язані між собою елемента: відправник інформації; повідомлення; канал пе­редавання інформації; отримувач інформації [16; 23].

Відправник інформації — це учасник управлінської взаємодії, який генерує ідею, збирає інформацію, необхідну для доказу ідеї, та передає її.

Говорячи про відправника інформації у процесі управління в системі середньої освіти, треба брати до уваги такі три мо­менти.

По-перше, відправником інформації може бути як окрема лю­дина (наприклад директор школи), так і група людей (наприклад управлінська команда школи).

По-друге, в ролі відправника інформації може виступати як учасник управлінської взаємодії, який займає вищий рівень ієрар­хії в системі управлінських стосунків (наприклад завідувач рай­онного відділу освіти, який підготував наказ про зміни в органі­зації навчально-виховного процесу в школах напередодні нового навчального року), так і учасник управлінської взаємодії, який займає нижчий рівень в ієрархії управлінських стосунків (наприклад директор школи, який вносить пропозиції районному відділу освіти щодо оптимізації діяльності шкіл в районі).

По-третє, слід розрізняти відправника інформації, який без­посередньо генерує ідеї (наприклад інспектор районного відділу освіти, який підготував текст телефонограми про скликання семінару керівників методоб'єднань шкіл) та технічного відправника інформації (наприклад секретар, який передає текст телефоно­грами в навчальні заклади). У деяких випадках особа генератора ідеї та безпосереднього передавача її можуть суміщатися (на­приклад, директор школи, який робить виступ на засіданні педа­гогічної ради про нові підходи до організації навчально-методич­ної роботи в школі).

Повідомлення — це власне інформація, яка передається в про­цесі управлінської взаємодії і яка закодована за допомогою спе­ціальних символів. У відповідності із різноманітними видами повідомлень, які виділяють провідні автори [13; 22], у процесі комунікативної взаємодії в системі середньої освіти можна виділити такі види повідомлень.

Передовсім, це можуть бути повідомлення, які використову­ються у процесі безпосередньої комунікації між працівниками освітніх організацій (наприклад, виступ завідувача обласного відділу освіти на оперативній нараді перед працівниками апарату облво чи індивідуальна бесіда вчителя з директором школи) або повідомлення з опосередкованими формами взаємодії (на­приклад, факсове повідомлення, інформаційний матеріал, отри­маний за допомогою електронної пошти, відеофільм).

Також необхідно враховувати, що повідомлення можуть бути усними, письмовими, друкованими.

Канал комунікації—це спосіб передавання інформації. У процесі управлінської взаємодії в освітніх організаціях існує досить багато різноманітних каналів передавання інформації як традиційного, так і нового типу.

До традиційних каналів інформації належать канали, які ви-користуються в процесі усної взаємодії і в основі яких лежить використання вербальних та невербальних засобів комунікації. До них належать канали, що використовуються для передаван­ня письмової та друкованої інформації, а також канали, які ви­користовують інші технічні прийоми передавання інформації (те­лефон, радіо, телетайп тощо).

До нових, нетрадиційних каналів інформації, які особливо інтенсивно використовуються в сфері бізнесу в контексті його глобалізації [6], а в освітніх організаціях в нашій країні лише почали використовуватися протягом останніх років, належать канали електронного та відеозв'язку (факс, комп'ютер­на мережа, INTERNET, дистанційне навчання використання відеокамер тощо) [6]. Сучасні канали ін­формації дають можливість оперативно передавати і отримувати не лише текстову, а й образну інформацію.

Отримувач інформації—це учасник управлінської взаємодії, для якого передається інформація.

Отримувач інформації також може бути як індивідуальним, так і колективним.

Слід зазначити, що керівники освітніх організацій досить часто виступають як свого роду ретранслятори інформації, що передається з верхніх рівнів управління, коли її треба довести до відома всього педагогічного колективу.

У реальному управлінському житті названі елементи комуні­кації тісно взаємодіють один з одним, що забезпечує реальність комунікативних процесів.