Словник основних термінів

Екстравертна (зовнішня) мотивація — мотивація, яка має від­ношення до винагород, зв'язаних з виконанням певного виду ді­яльності (соціальне визнання, матеріальні винагороди тощо).

Мотивація — процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації.

Негативна (контрпродуктивна) стратегія мотивації—забезпе­чення мотивації, яке базується на використанні методів тиску, які досить жорстко діють на працівника «зовні» і змушують його однозначно виконувати ті чи інші завдання або функції.

Інтровертна (внутрішня) мотивація—мотивація, зумовлена безпосередньо змістом тієї діяльності, яка виконується (інтересом до неї, почуттями радості та задоволення, зв'язаними з цією ді­яльністю тощо).

Позитивна (продуктивна) стратегія мотивації — забезпечення мотивації на основі врахування потреб, інтересів, ціннісних орієн­тацій, життєвих планів працівників та досягнення згоди між мо­тивацією організації та мотивацією конкретних працівників.

Потреба — усвідомлення і переживання людиною необхідності в тому, що потрібно їй для підтримання життя організму та роз­витку особистості.

Потреби у безпеці та захисті — потреби у захисті від фізичних і психічних загроз з боку навколишнього світу і впевненості в то­му, що фізіологічні потреби будуть задоволені у майбутньому (по­треби в економічній стабільності, законності, забезпеченості робо­тою, відсутності хаосу і постійного хвилювання тощо).

Потреби у повазі — потреби, які забезпечують самоповагу і по­вагу з боку інших (потреби в самооцінці, особистих досягненнях, компетентності, майстерності, статусі, престижі, повазі, визнанні, домінуванні, славі тощо).

Потреби самовираження — потреби у реалізації своїх потенцій­них можливостей (потреби у творчості, у створенні нового, оригінального, у реалізації себе як професіонала, у зростанні як осо­бистості).

Соціальні потреби (потреби у причетності, любові) — потреби, які відображають почуття належності до чогось, почуття, що тебе приймають інші, почуття соціальної взаємодії, прихильності та підтримки (потреби в сексуальному партнері, сім'ї, друзях, сусі­дах, неформальних групах, державі).

Спрямованість особистості — система провідних мотивів осо­бистості.

Фактори-демотиватори — фактори, які блокують реалізацію потреб працівників (неясність та нечіткість завдань; перевантаженість чи недовантаженість роботою: відсутність конкретних пози­тивних результатів; недостатня інформованість; некомпетентний керівник; погані стосунки в колективі; критика, відсутність ви­знання).

Фактори-мотиватори—фактори, які сприяють актуалізації та задоволенню потреб працівників (чітке визначення завдань; ство­рення умов для їх досягнення; забезпечення працівників нормаль­ною заробітною платою; створення в колективі сприятливого со­ціально-психологічного клімату; позитивна оцінка результатів ви­конання роботи, визнання заслуг та досягнень працівника; стиму­лювання прояву ініціативи, активності працівників, вияву їх-твор­чого потенціалу).

Фізіологічні потреби — потреби, необхідні для виживання та нормального функціонування організму (потреби в їжі, воді, жит­лі, відпочинку, сексуальні потреби).