1.3. Зовнішня структура управління в системі середньої освіти

Аналіз зовнішньої структури управлiння у системі середньої освіти (див. рис. 1.2.) передбачає розгляд того, в яких векторах, напрямах, рівнях розгортатиметься у просторі внутрішня структура управління. Зовнішня структура управління має досить об'ємний характер і може бути диференційована за такими критерiями:

• рівень управління у системі середньої освіти загалом [Міністерство освіти  обласні управління  міські (районнi) відділи (управління) освіти  навчальні заклади];

• рівень управління в конкретній освітній організації (наприклад, на рівні школи: директор, заступники директора, вчителі, учні та їхні батьки; на рівні районного відділу освіти: завідувач відділу освіти, заступники завiдувача відділу освіти, інспектори, працівники методичного кабінету тощо);

• певний напрям управлінської діяльності в конкретній освітній органiзацiї (наприклад, у школі: добір учителів, організація навчально-виховного процесу, контроль знань; у районному відділі освіти: розроблення навчальних програм, обмін педагогічним досвідом, підвищення кваліфікації педкадрів, проведення атестації вчителів тощо).

Якщо йдеться про рiзнi рiвнi управлiння в конкретному навчальному закладi (школi, лiцеї, гiмназiї), то доречно, на наш погляд, розглядати, насамперед, поняття “управлiння” у вузькому розумінні, яке стосується взаємодiї директора школи зi своїми заступниками, окремими вчителями та педагогiчним колективом у цiлому, тобто мова йде про взаємодiю мiж собою найвищих рiвнiв управлiння (директор - заступники директора - вчителi). I саме на цих рiвнях можна говорити про власне управлiнську дiяльнiсть директора навчального закладу.

Разом з тим, необхiдно говорити і про поняття “управлiння” в широкому розумінні, яке стосується не лише взаємодiї директора школи з його заступниками, вчителями, а й взаємодiї директора навчального закладу (заступникiв директора), а також педагогiчного колективу (окремих вчителiв) з учнями та їх батьками, тобто в даному випадку мова йде про взаємодiю мiж собою представникiв усiх рiвнiв управлiння, якi iснують у навчальному закладi (директор - заступники директора - вчителi - учнi та їх батьки). I тодi говорять про органiзацiю не лише власне управлiнської, а й навчально-виховної дiяльностi. Часом, коли йдеться про планування, органiзацiю та контроль у сферi навчально-виховної дiяльностi, використовується також термiн "педагогiчне управлiння" (в системi "педагог - учень"). У вiтчизнянiй та зарубiжнiй лiтературi iснує навiть спецiальний напрямок менеджменту освітніх організацій - управлiння роботою з класом (аудиторією), або педагогічний менеджмент.

Необхiдно також пiдкреслити, що розгортання управління в системі середньої освіти на зазначених управлінських рівнях та напрямках управлінської діяльності передбачає, як правило, реалізацію "внутрішньої" структури, тобто "зовнішня" і "внутрішня" структури управлінського процесу нерозривно пов’язані і тісно взаємодіють між собою. У нашій роботі основна увага буде надаватися розгляду власне управлiнської дiяльностi, тобто аналiзу управлiння у вузькому розумінні слова, а також висвiтленню саме "психологiчного зрiзу" управлінського процесу, проте, будуть розглядатися й iншi аспекти управлiння.