3.2. Змiст і структура психологiчної готовності керiвникiв освітніх організацій до управлiння

Аналіз літературних джерел та управлінської діяльності керівників освітніх організацій дали можливість визначити ряд теоретико-методологічних підходів до аналізу означеної проблеми:

1. Дослідження психологічної готовності керівників освітніх організацій до управління доцільно здійснювати в рамках особистісного підходу до розуміння сутності психологічної готовності. Таку готовність слід розглядати як результат спеціальної цілеспрямованої підготовки керівників.

2. Психологічну готовність керівників освітніх організацій до управління необхідно розуміти як довготривалу готовність, яка визначає успішність здійснення управління освітніми організаціями в цілому.

3. Довготривала психологічна готовність керівників освітніх організацій до управління може виступати як основа для виникнення ситуативної готовності (в кожній конкретній управлінській ситуації, з якою зустрічається керівник).

Проведене автором спеціальне дослідження показало, що психологiчна готовнiсть керiвникiв освітніх організацій до управлiння - це комплекс мотивiв, знань, умiнь та навичок, особистiсних якостей, якi забезпечують успішну взаємодію керівників з учасниками управлінського процесу та ефективнiсть управлiння в цілому. За своєю структурою (див. рис. 3.1). вона являє собою складне, багатоаспектне особистiсне утворення, яке включає функцiонально пов'язанi мiж собою та взаємообумовленi такi компоненти: а) мотивацiйний ; б) когнiтивний - сукупнiсть знань, необхiдних для управлiння; в) операцiйний ; г) особистiсний.

Аналізуючи безпосередньо зміст психологічної готовності до управління слід, на наш погляд, зазначити кілька загальних теоретичних положень.

По-перше, за своєю сутнiстю та структурою психологiчна готовнiсть керівників освітніх організацій до управлiння включає складовi компоненти, якi тiсно пов'язанi з основними структурними елементами управлiнського процесу, тобто вона є до певної мiри "вiддзеркалюванням" цього процесу та "трансформацiєю" його в основнi показники психiчної активностi керiвника (мотиви, знання, умiння, навички та особистiснi якостi).

По-друге, така готовність є не просто механічним “відзеркалюванням” управлінського процесу, а тісно пов’язана, на наш погляд, з образом “Я”, “Я-

концепцією” керівника - сукупністю його уявлень про себе, установок на себе.

Особливо важливим в контексті нашої проблеми, як нам здається, відіграє співвідношення між реальним “Я” (тим, яким керівник видається собі в дійсності, яким він бачить себе в даний момент) і ідеальним “Я” ( яким він поставив собі за мету бути, те, до чого він прагне). Ідеальне “Я” виступає орієнтиром для особистісного і професійного зростання керівника та його самовдосконалення, яке включає три основні взаємопов’язані компоненти: самопізнання, самоконтроль і саморегуляцію, саморозвиток [2]. Виходячи з цього, в структурі психологічної готовності до управління в кожному із основних компонентів представлені дві групи утворень: а) пов’язані з власне “реальним” управлінським процесом; б) пов’язані з самовдосконаленням керівника, і, відповідно, з можливим удосконаленням управлінського процесу в майбутньому.

По-третє, в кожному iз компонентiв психологiчної готовностi особистості до управління представленi якостi, якi належать до першого рiвня аналiзу управлiння (планування, органiзацiя та контроль дiяльностi освiтнiх закладiв), так i до другого рiвня аналiзу управлiння (прийняття управлiнського рiшення, вплив на людей, врахування потреб, мотивiв, iнтересiв працiвникiв, спiлкування, попередження конфлiктiв тощо), тобто управління, і відповідно, психологічна готовність до управління, розглядаються як цілісні структури, в єдності всіх елементів.

Разом з тим, враховуючи специфіку дослідження (його психологічну спрямованість), в роботі поняття “психологічна готовність керівників освітніх організацій до управління” буде використовуватись у роботі в двох значеннях: а) широкому (коли мова йтиме про готовність керівників до здійснення управління освітніми організаціями в цілому, тобто їх здатність забезпечувати реалізацію, як першого, так і другого рівнів управління); б) вузькому (коли акцентуватиметься увага на готовності керівників забезпечувати власне психологічний аспект управління освітніми організаціями).

По-четверте, враховуючи особливості управління в системі середньої освіти, порівняно з управлінням в інших соціальних сферах (див. частину 4), особливе мiсце серед якостей, якi стосуються другого рiвня, буде надаватись психологiчним утворенням, пов'язаним з гуманістичною спрямованістю управління [7; 8]. Слід зазначити, що такі утворення “пронизують” всі компоненти структури психологічної готовності до управління (мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний) і представлені в них відповідними елементами.

По-п’яте, необхiдно розрiзняти загальну та спецiальну психологiчну готовнiсть керiвникiв освітніх організацій до управління.

Загальна психологiчна готовнiсть до управлiння - це комплекс психологiчних характеристик, якi необхiднi керiвниковi для успiшного здiйснення управлiння в цiлому. Спецiальна психологічна готовнiсть до управлiння - це психологiчнi характеристики, якi забезпечують успiшнiсть здiйснення керiвником окремих складових управлiння (забезпечення гуманiзацiї управлiння, здiйснення управлiнського спiлкування, попередження та розв'язання конфлiктiв, забезпечення психiчного здоров'я особистостi тощо). Як показує досвід, загальна психологiчна готовнiсть керівників освітніх організацій до управлiння є першоосновою для здiйснення ефективного управлiння, на яку нiби "нанизуються" рiзного виду спецiальнi види психологiчнi готовностi.

Результати спецiальних дослiджень, проведених автором за допомогою рiзних психологiчних методiв (спостереження, опитування, експертів, аналізу документів) дали можливiсть виявити змiст та структуру кожного iз компонентiв психологiчної готовностi.