- •46.Види представництва. Співвідношення інституту представництва з суміжними інститутами.
- •47.Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •48. Поняття ,форма та строк довіреності. Припинення представництва за довіреністю.
- •49.Поняття та значення строків та термінів у цивільному праві. Початок перебігу та закінчення строків.
- •50. Класифікація строків та термінів у цивільному праві.
- •51.Поняття та види позовної давності. Початок та кінець течії позовної давності.
- •Закінчення строку позовної давності щодо головної вимоги означає, що цей строк закінчився і щодо додаткової вимоги (неустойки, поручительства тощо).
- •52.Зупинення, переривання та відновлення строків позовної давності.
- •53.Наслідки спливу позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •54.Загальні положення про особисті немайнові права. Види та зміст особистих немайнових прав.
- •55.Здійснення та захист особистих немайнових прав.
- •56. Особисті немайнові права , що забезпечують природнє існування фізичної особи.
- •57. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •58.Загальна характеристика та види речових прав.
- •59.Поняття власності та право власності. Види права власності.
- •60.Субєкти та об’єкти права власності. Зміст.
- •61. Способи набуття права власності.
- •62.Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •63. Поняття захисту права власності . Співвідношення понять «захист права власності» та «охорона права власності»
- •66. Право власності на житло.
- •67.Загальна характеристика та види прав на чуже майно
- •Стаття 399. Припинення права володіння
- •68. Сервітути .Поняття та види
61. Способи набуття права власності.
Підстави набуття права власності — це передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, стає його власником. Підстави набуття права власності в науці цивільного права традиційно поділяють на первісні і похідні. Первісними підставами є такі, за яких право власності на річ виникає у суб'єкта вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. До первісних способів набуття права власності належать: виготовлення або створення нової речі (виробництво); переробка речі (специфікація); привласнення загальнодоступних дарів природи; знахідка; скарб; бездоглядні домашні тварини; набуття права власності на річ за набувальною давністю, тобто по закінченні певного часу, особою, яка відкрито, добросовісно і безперервно володіла чужою річчю. Похідними підставами набуття права власності вважаються такі, за яких право власності у суб'єкта виникає внаслідок волевиявлення попереднього власника (купівля-продаж, поставка, контрактація, дарування, міна та інші договори із передачі майна у власність, а також спадкування за заповітом). Особливим способом набуття права власності є приватизація державного майна.
62.Стаття 346. Підстави припинення права власності
1. Право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати особі знищення майна; викупу пам'яток історії та культури; викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника. 2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом. Аналізуючи зміст коментованої статті, можна дійти висновку, що всі підстави припинення права власності в залежності від характеру їх припинення можна поділити на: 1) добровільне припинення права власності, що відбувається за волею власника шляхом передачі майна іншим суб'єктам на підставі цивільних правочинів (договорів купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, ренти тощо), а також шляхом приватизації — передачі державного чи комунального майна у власність недержавним юридичним та фізичним особам. Відчуження власником свого майна полягає в тому, що власник шляхом волевиявлення реалізує своє право щодо розпорядження належною йому річчю, визначаючи її подальшу юридичну та фактичну долю. Волевиявлення власника, який відчужує право власності на річ, є узгодженим з волевиявленням особи, якій зазначена річ передається у власність. 2. Ч. 2 коментованої статті визначає, що право власності може бути припинено і в інших випадках, встановлених законом. У зв'язку з цим можна дійти висновку, що перелік підстав припинення прав власності не є вичерпним. Аналіз чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що існують і інші підстави припинення права власності (зокрема, реприватизація, націоналізація та ін.