№12 ( тема 28-34) «Становлення філософської думки в Україні у ІХ-ХVІІІ столітті »

Мета: Показати особливості філософської думки, її билинний та релігійний характер. Підкреслити значення Візантії у формуванні давньоруської філософії, виділивши значення культурних центрів України у внутрішньому житті і на європейському рівні.

План

1. Становлення філософської думки в Україні.

2. Особливості філософії Київської Русі.

3. Філософські ідеї ХІІІ-ХУ століття.

4. Братства та їх роль у філософських поглядах.

5. Острожська академія як культурно-філософський центр.

6. Києво-Могилянська академія.

7. Філософські погляди Григорія Сковороди.

Література:

1. Горський В.С. "Історія української філософії", К,96, с.25-105.

2. Тимошик М.С "Історія філософії України ", К,94,с.42-І95.

3. Огородник В.І. "Українська філософія в іменах", К.,97, с.245-252.

Основні поняття: тлумачники, ісихазм, ідея противлення злу і насиллю, самопізнання, братства, філософія серця.

1. Становлення філософської думки в Україні

Філософські погляди у народів світу склалися в УІІ-УІ столітті до нашої ери. Українська ж філософія виникла в умовах Київської Русі, бо саме тоді (ІХст.) сформувались класи, тобто виник соціальний корінь філософії. (Згадайте, які ще є корені філософії).

Саме тому, що українська філософія виникала набагато пізніше світової, вона пройшла особливий шлях розвитку:

а) основу філософії склала слов'янська міфологія (про Даждьбога. Велеса, Перуна); б) Релігію Київська Русь запозичила у Візантії (988р. - Володимир хрестив Русь);

в) Виникнення словянської писемності (X ст.- Кирило і Мефодій) привело до того, що на словянську мову стали перекладати твори болгарських, грецьких, візантійських філософів. Це робили тлумачники, яких за довільне трактування перекладу можна назвати першими філософами.

г) Поява власне українських філософських творів:

- одним з перших є "Велесова книга" (У-ІХ ст) (в ній висловлена віра у власні сили: "А йдемо куди-знаємо"; праця розглядається як веління Богів: "А йдемо до полів трудитися, як Боги велять"; висока повага до людини, любов до життя);

- 1051р. - митрополит Іларіон написав "Слово про закон і благодать";

- У XII столітті пишуть філософські твори Кирил Туровський та Климент Смолятич;

- Це "Слово о полку Ігоревім" та "Повчання В.Мономаха" (XII ст.);

- Це народні билини, думи, казки. Вони піднімали такі проблеми:

- боротьба добра і зла;

- ідея єдності руських земель;

- засудження міжусобної боротьби.

2. Особливості філософії Київської Русі.

Особливості української філософії:

- вона не платонівсько-арістотелівська: абстрактна, відірвана від людини, від життя, а сократівсько-біблійна: орієнтована на людину та її буття. Тому й філософ у слов’ян - це " людино-мудр", а сама філософія екзистенціально-антропологічна.

Так І філософський твір "Пространне житіє Кирила Філософа" дає таке визначення філософії: "знання божиїх та людських речей, що навчає як людина може прийти до Бога, як ділами своїми наблизитися до Творця свого".

Отже українська філософія має такі риси:

Зв’язок з релігією проглядається в світоглядному дуалізмі: світ ділиться на наявний та уявний (бажаний), божественний.

Природний, або наявний світ - створений з ніщо, тому його зображують як світ, де пануї зло, гріх.

Другою рисою стародавньої київської філософії є гносеологічна її направленість. "Гносео" - знання.

Філософія проповідує любов до книги, книжників, до мудрого слова. "Істину" слов’янам не доводиться шукати. Вони вважали, що вона давно знайдена і вкладена в слова Божі, записана в Божих книгах, але записано таємничо і багатозначно і не кожному ці писання дається розгадати.

Це легко зробити лише Святим і Апостолам, яким Христос відкриває свої таємниці.

По-третє: роль розуму важлива в процесі пізнання але, важлива роль в пошуках істини належить і серцю - це така ланка яка зводить воєдино розум, чуття і волю людини, через яку проходить Бог. (Пізніше в українській філософії навіть буде такий вид філософії, як "філософія серця у Сковороди").

По-четверте: в погляді на людину присутній антропоцентризм (людина розглядається хазяїном природи, стоїть в центрі космосу, вона зв'язує Бога і створений ним світ).

Її душа - це розум, тіло зв'язує душу з природою, але душа важливіша - вона управляє тілом, "наче князь державою".

Найвищими цінностями людини є честь і слава. ("Руська правда", "Слово о полку Ігоревім").

По-п'яте: суттєвою є роль Святих у філософських поглядах. Історія залишила велику кількість життєописів Святих. Святі - це Божі обранці, і хоча вони живуть серед людей - належать світу Божому.

Поведінка Святих (аскетизм) є зразком моральності:

- їх життя проповідує: мудрість, милосердя, терпіння, смиренність;

- до цього повинні прагнути всі люди.

По-шосте: в важкі для Русі часи філософія набирала соціального характеру. Розглядала проблеми:

а) класової боротьби;

б) міжусобиць.