- •Визначити предмет, об’єкт та суб’єкти макроекономіки, основні види їх економічної діяльності. Навести та обґрунтувати логічну модель макроекономіки.
- •Розкрити роль макроекономіки як теоретичної основи економічної політики держави. Проаналізувати основні види економічної політики
- •Розкрити сутність та навести кількісну визначеність валового внутрішнього продукту, чистого внутрішнього продукту, національного доходу. Розкрити їх зв’язок з платіжним балансом.
- •Розкрити сутність, навести кількісну визначеність особистого доходу та доходу кінцевого використання. Показати їх вплив на рівень життя населення
- •Проаналізувати фази економічного циклу. Сутність розриву валового внутрішнього продукту. Розкрити найважливіші заходи антикризової політики держави
- •Графік фаз економічного циклу
- •Фази економічних циклів
- •Найважливіші заходи антикризової політики
- •Визначити сутність, причини, види безробіття та розкрити методику визначення втрат валового внутрішнього продукту від циклічного безробіття
- •Розкрити сутність інфляції, рівень та темп інфляції. Показати відмінність між інфляцією попиту та інфляцією витрат. Розкрити сутність антиінфляційної політики держави
- •Крива а. Філіпса
- •Крива сукупного попиту
- •Вплив нецінових факторів на сукупний попит
- •Класична модель сукупної пропозиції
- •Кейнсіанська модель сукупної пропозиції
- •Вплив нецінових факторів на сукупну пропозицію
- •10.Визначити та здійснити порівняльний аналіз функцій споживання та заощадження, їх графічна інтерпретація. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження.
- •Графік функції споживання
- •Графік функції заощадження
- •11. Розкрити інвестиційний механізм: чинники інвестиційного попиту, чистий прибуток від інвестування, інвестиційна функція, графічна інтерпретація
- •Графік інвестиційного попиту
- •Інфляційний розрив
- •13. Розкрити роль держави у ринковій економіці, її економічні функції. Здійснити аналіз основних форм державного регулювання ринкової економіки
- •Здійснити порівняльний аналіз класичної та кейнсіанської теорій макроекономічного регулювання економіки
- •Здійснити порівняльний аналіз альтернативних теорій макроекономічного регулювання економіки.
- •Визначити основи фіскальної політики: сутність та засоби впливу дискреційної та автоматичної фіскальної політики на валовий внутрішній продукт
- •Проаналізувати взаємозв’язок фіскальної політики і державного бюджету. Розкрити сутність прямих та непрямих податків. Назвати основні принципи побудови податкової системи держави
- •Розкрити основи грошового ринку: пропозиція і попит на грошовому ринку, кількісна визначеність та механізм досягнення рівноваги між ними
- •Пропозиція грошей
- •Рівновага на грошовому ринку
- •Проаналізувати сутність, мету грошово-кредитної політики держави. Розкрити методи регулювання грошової маси
- •Розкрити сутність платіжного балансу, його основні розділи, види сальдо та показати взаємозв’язок між платіжним балансом і валютним курсом
- •Торговельна політика держави: сутність, види та основні інструменти її здійснення. Обсяги, товарна та регіональна структура зовнішньої торгівлі України
- •23. Здійснити аналіз ринку праці та визначити механізм його функціонування. Розкрити сутність та механізм державного регулювання зайнятості
- •Поняття економічної нерівності. Крива Лоренця. Розкрити основні елементи системи соціального захисту населення в Україні
- •Крива Лоренця
- •Розкрити сутність, фактори та типи економічного зростання. Визначити основні засади моделі економічного зростання Домара-Хоррода та р. Солоу
Пропозиція грошей
Величина грошової пропозиції регулюється центральним банком і не залежить від процентної ставки. Збільшення пропозиції грошей стимулює сукупний попит і є важливим інструментом стабілізаційної (антициклічної) політики.
Попит на гроші – це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) і попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші).
ПГ = ПГу + ПГа (9.3), де:
ПГ – попит на гроші;
ПГу – попит на гроші для угод;
ПГа – попит на гроші як активи.
Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) відображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати на руках для здійснення повсякденних ділових угод.
Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші)
Оскільки попит на гроші для угод не залежить від процентної ставки, він має вигляд вертикальної прямої. Кількість грошей у обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера:
ГМ х ШОГ = РЦ х О (9.4) , де:
ГМ – грошова маса (кількість грошей в обігу);
ШОГ – швидкість обігу грошей (кількість разів витрачання грошової одиниці протягом року в процесі економічного кругообігу);
РЦ – середній рівень цін;
О – кількість угод.
Цілком справедливо вважати, що немає таких угод, які не були б враховані у ВВП. Тоді:
ГМ х ШОГ = РЦ х ВВПр (9.5), де:
ВВПр – реальний ВВП; РЦхВВП р = ВВП номінальний.
Попит на гроші для угод (ПГу) дорівнює:
ПГу
=
(9.6), де:
ВВПр – реальний ВВП;
ШОГ – швидкість обігу грошей.
Реальний ВВП лежить в основі номінального ВВП:
РЦ х ВВПр = ВВПн (9.7), де:
РЦ – рівень цін;
ВВПр – реальний ВВП;
ВВПн – номінальний ВВП.
ГМ
=
(9.8),
де:
ГМ – грошова маса;
ВВПн – номінальний ВВП;
ШОГ – швидкість обігу грошей.
(9.9), де:
ШОГ – швидкість обігу грошей;
ВВПр – реальний ВВП;
ПГу – попит на гроші для угод;
ВВП – номінальний ВВП;
ГМ – грошова маса.
Вартість можна зберігати не тільки у формі грошей, а й у формі фінансових активів (наприклад облігацій). Кожна з цих форм має свої переваги й недоліки. Перевага грошей – їх ліквідність (здатність будь-яких активів виступати засобом оплати угод або без втрат перетворюватися на цей засіб), недолік полягає в тому, що вони не приносять доходу своєму власнику. Переваги володіння облігаціями полягають в тому, що вони приносять дохід у формі процента, їх недоліком є низька ліквідність.
Тому особи, які володіють вартістю, постійно вирішують проблему: зберігати вартість у формі грошей чи у формі фінансових активів. На її вирішення впливає процентна ставка, тобто рівень доходів від фінансових активів. Процентна ставка визначає попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші). Чим вона вища, тим більше альтернативна вартість грошей, тобто тим більше доходу втрачають власники грошей від їх зберігання. Тому при зростанні процентної ставки зростає попит на фінансові активи й падає попит на гроші як бездохідний актив.
Попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші)
Попит на гроші для угод і попит на гроші як активи визначає загальний попит на гроші:
ПГ = ПГу + ПГа (9.10), де:
ПГ – загальний попит на гроші;
ПГу – попит на гроші для угод;
ПГа – попит на гроші як активи.
