- •Троценка Андрія Житомир – 2013 Клієнтський запит
- •1.1. Категоріально-термінологічне до визначення проблеми, з якою звернулись
- •1.2. Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулась за допомогою та визначення напрямків практичної роботи психолога
- •2.1. Аналіз власного досвіду виконання подібних завдань при вивченні навчальних дисциплін.
- •2.2. Підбір та аналіз літератури з проблемами, формулювання припущень про способи її практичного вирішення.
- •2.3. Консультація з фахівцями.
- •2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів.
- •2.5.Передбачення проблемних моментів
- •2.6. Підготовка матеріалів, необхідних для виконання завдання
- •3.1. Збір емпіричних даних
- •3.2. Аналіз та інтерпретація отриманих даних.
- •4.1. Представлення результатів людині, яка звернулася із запитом
- •V. Етап самоаналізу, групової рефлексії та саморозвитку
- •Програма саморозвитку
2.3. Консультація з фахівцями.
Дана проблема знаходиться в межах компетенції психолога, тому консультації з фахівцями не потребує.
2.4. Складання розгорнутого плану виконання завдання, підбір методів та аналіз ресурсів.
Етапи роботи |
Методи та процедури |
Необхідні ресурси |
Довизначення проблеми, підбір методів релевантних меті дослідження |
Аналіз літератури з проблеми. Підготовка матеріалів для дослідження |
Література з описом етапів планування та процедури проведення дослідження |
Планування та проведення спостереження за працівниками ткацького цеху в різних умовах освітлення |
Організація дослідження, проведення інструкції, проведення дослідження |
Бланки, формату А4, олівці. Опис процедури дослідження |
Аналіз та інтерпретація отриманих результатів |
Кількісний та якісний а наліз результатів дослідження |
Опис процедури обробки отриманих даних |
Підготовка та проведення консультаційної бесіди |
Схема консультаційної бесіди, результати проведеного дослідження |
Приміщення, час, результати дослідження |
2.5.Передбачення проблемних моментів
Проблемні моменти |
Причини виникнення |
Шляхи уникнення |
Вороже налаштований і агресивний клієнт. |
Не подобається вигляд чи слова психолога або він надто молодий.
|
Виявити люб'язність і дружбу, намагаючись налаштувати клієнта на свою користь і пояснити відсутність підстав для озлоблення. Важливо зрозуміти причину його стану, подивитись на обставини з точки зору клієнта. Перш ніж реагувати, слід розуміти основні риси цього стану. Важливо знати походження озлобленості. Допомогти клієнту розібратись в його справжніх почуттях і таким чином трансформувати ворожість. Відповідати ворожістю - значить провокувати ще більшу ворожість. Психолог зобов'язаний усвідомити свої почуття в подібних ситуаціях, ідентифікувати своє невдоволення, щоб ефективніше допомогти клієнту перебороти його озлобленість. |
Клієнт може злитися, якщо психолог говорить наказовим тоном; коли ясно й точно не вказує, що робити; коли ставить багато особистих запитань, тому , що це видається клієнту зайвою цікавістю.
|
Прослідкувати історію озлобленості клієнта, проте важливіше зрозуміти, що злість, головним чином, "принесена" у консультування і не пов'язана з тим, що говорить і робить психолог. Консультант, стосовно якого клієнт не може вільно висловити своє невдоволення чи злість, - поганий консультант |
|
Дорікання колегам психолога, із якими клієнт зустрічався раніше. Агресія з боку клієнта. |
Не слід розкривати своїх позицій, просто дати клієнту змогу повніше поділитись своїми переживаннями. Лишаючись спокійним, не погрожуючи слід попередити клієнта, що агресивна поведінка недопустима й у випадку необхідності будуть вжиті дисциплінарні міри. У словах консультанта не повинна звучати ворожість. Як правило, клієнти погоджуються з обмеженнями, тому що й самі занепокоєні наслідками своєї поведінки. |
|
Прихована ворожість до клієнта. |
Допомогти відверто висловитись, розкрити свої переживання, тому що будь-які сильні емоції, що лишились невисловленими, особливо негативні, дезорганізують логічне мислення й поведінку, сприяють виникненню психосоматичних симптомів і ускладнюють процес консультування. |