Задача 5

Визначення геометричних параметрів вузла

У результаті натурних обстежень ДТВ повинні бути сформульовані наступні характеристики геометричних елементів:

- ширина вулиць в червоних лініях;

- ширина проїзної частини;

- ширина тротуарів;

- кількість смуг руху;

- поздовжні та поперечні ухили;

- радіуси поворотів.

Міська вулиця складається з декількох елементів різного призначення: проїзної частини, тротуарів, велосипедних доріжок, розділових смуг, технічних смуг для розміщення підземних комунікацій, трамвайного полотна. Габарити вулиць у проектних матеріалах обмежуються червоними лініями, які наносяться на кресленнях генерального плану. Основним принципом розміщення елементів вулиці є створення найсприятливіших умов для безпечного руху транспортних засобів і пішоходів.

Ширину вулиць і доріг призначають із врахуванням їх категорій та залежно від розрахункової інтенсивності руху транспорту і пішоходів, типу забудови рельєфу місцевості, вимог охорони навколишнього природного середовища, розміщення підземних інженерних мереж, зелених насаджень і в межах червоних ліній приймають, м:

• магістральні дороги

• магістральні вулиці:

загальноміського значення

районного значення

• вулиці місцевого значення (житлові)

• селищні та сільські вулиці (дороги)

В умовах існуючої забудови ширину вулиць і доріг у межах червоних ліній при належному містобудівному обґрунтуванні допускається зменшувати з мінімально можливим звуженням елементів їх поперечного профілю.

Поперечні профілі будують перпендикулярно до осі проїзної частини вулиці: на початку та в кінці запроектованої ділянки вулиці, перед перехрестям, на зломах, на вертикальних кривих, на віражах та інших важливих місцях вулиці.

Для забезпечення стоку води вулиця повинна мати поздовжній ухил не менше 4…5%.

Загальноприйняте розташування елементів вулиці у її поперечному профілі: основні проїзні частини, допоміжні проїзні частини, велосипедні доріжки, тротуари, технічні смуги для підземних комунікацій та обладнання, тротуари і відмостки біля будинків.

Перехрестя утворюються на ділянках перетину вулиць і доріг. Найчастіше зустрічаються перетини, примикання, розгалуження і складні перетини.

Ширину вулиць в червоних лініях, ширину проїзної частини і тротуарів вимірюють рулеткою. Кількість смуг руху визначають візуально згідно розмітки або приймають за розрахунками (ширина смуги повинна бути не меншою від наведеної у ДБН 360-97).

Визначення поздовжнього і поперечного ухилів проїзної частини.

Рис.2. Визначення ухилу з допомогою будівельного рівня та лінійки

Поздовжній і поперечний ухили визначають однаковим способом за допомогою нівеліра чи будівельного рівня за формулою, ‰:

де h – перевищення рівня дороги, мм;

L - довжина рівня, мм.

Визначення радіуса горизонтальних кривих проїзної частини

Радіуси кривих визначаються з зовнішнього боку проїзної частини способом, який залежить від конфігурації дороги. При визначенні радіуса ззовні від кривої користуються наступною формулою:

При визначенні радіуса всередині кривої користуються наступною формулою:

де b – довжина хорди.

Для забезпечення точності проводять п’ять замірів. Із кожного заміру визначають радіус. Кінцеве значення R обчислюють як середнє з п’яти визначених.

Рис. 3. Визначення радіуса із зовнішнього боку кривої

Рис. 4. Визначення радіуса всередині кривої

Опис типу і стану проїзної частини

У результаті натурних обстежень ДТВ повинні бути сформульовані наступні характеристики:

- тип і стан проїзної частини (покриття);

- наявність рейкового транспорту на проїзній частині і його місцезнаходження;

- дислокація перетинів з іншими вулицями.

При описі проїзної частини вказують стан покриття, розташування і характер пошкоджень, стан і правильність нанесення розмітки, розташування і стан каналізаційних люків та інженерних споруд.

Крім того, потрібно описати стан тротуарів, зелених насаджень та зовнішнього освітлення. Загальний опис ДТВ доповнюється його графічним зображенням.