151. Об'єкти права власності юридичних осіб

Перелік майнових об'єктів, джерела формування власності юридичних осіб (господарських товариств, кооперативів, громадських і релігійних організацій, об'єднань тощо) передбачені в ЦК України, ГК України, законах України «Про господарські товариства», «Про споживчу кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про об'єднання громадян», «Про кооперацію» та ін.Об'єктом права приватної власності юридичних осіб (заснованих громадянами України або юридичними особами України) є земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, або які використовуються для житлової, промислової та громадянської забудови. Наприклад, це земельні ділянки, надані для житлово-будівельних кооперативів, або сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Об'єктом права приватної власності іноземних юридичних осіб є тільки земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі придбання ними об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні, в першу чергу, в межах населених пунктів.

152. Право власності юридичних осіб на земельні ділянки, майнові комплекси й інші види нерухомості.

Право власності на землю юридичних осіб закріплене у ст. 82 ЗК України.

Відповідно до цієї статті юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, тобто для здійснення самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Способами набуття у власність земельних ділянок юридичними особами є:

-                 придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

-                 внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду;

-                 прийняття спадщини;

-                 інші підстави, передбачені законом.

153. Особливості права власності господарських товариств і об'єднань

Згідно Закону Укр. «Про ГТ» ГТ визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юр. особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До ГТ належать: акціонерні тов-ва; ТОВ; тов-ва з додатковою відповідальністю; повні тов-ва; командитні тов-ва. ГТ є власниками майна, переданого їм учасниками, а також майна, отриманого в результаті господарської діяльності. Суб’єктом права власності ГТ виступають ГТ як юр. особи, а не їх засновники чи учасники. Учасники набувають лишеправо вимагати виплати частини доходу, яка їм належить, а також претендувати на частку в майні, що залишається після ліквідації ГТ. Об’єктом права власності ГТ є: майно, передане йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу; продукція, вироблена товариством в результаті господарської діяльності; одержані доходи; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами. Вкладом до статутного капіталу ГТ можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові (напр. право користування землею, водою, спорудами) чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. ГО – об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарськудіяльність. (ст.119. Господарського кодексу). ГО утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об’єднання підприємств, передбачені законом. Отже, ГО являє собою складну організацію, яка створена на основі поєднання матеріальних інтересів підприємств-учасників, діє на підставі установчого договору або статуту і реєструється як юр.

особа. Будучи юр. особою, ГО є власником майна, яке юридично відокремлене від майна його членів. Власність ГО виникає на основі власності їх членів. Об’єктом права власності ГО є майно, добровільно передане йому підприємствами і організаціями, а також набуте в результаті господарської діяльності та на інших підприємствах, не заборонених законом. Оскільки підприємства, які входять до складу об’єднань, зберігають права юр. особи, їх майно не входить до складу об’єктів права власності ГО. За рахунок майна засновників, отриманих доходів об’єднання може не тільки набувати майно, а й створювати нові організації з правами юр. особи.

154. Право власності виробничих кооперативів та некомерційних організацій.

Майно виробничого кооперативу становить колективну власність кооперативу. Виробничий кооператив є власником будівель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. 2. Члени кооперативу можуть передавати як пайовий внесок право користування належною їм земельною ділянкою у порядку, визначеному земельним законодавством. За земельну ділянку, передану виробничому кооперативу в користування, з кооперативу може справлятися плата у розмірах, визначених загальними зборами членів кооперативу. 3. Для здійснення господарської та іншої діяльності виробничий кооператив за рахунок власного майна формує відповідні фонди. 4. Майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом. 5. Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах та/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності. 6. Фінансові ресурси виробничого кооперативу формуються за рахунок доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), пайових та інших внесків членів кооперативу, кредитів та інших надходжень, не заборонених законодавством. Виробничий кооператив як суб'єкт господарювання бере участь у різноманітних господарських правовідносинах. Майнову основу цих правовідносин становить право колективної власності кооперативу на належне йому майно. Саме це право дозволяє визначати виробничий кооператив як підприємство колективної власності. Суб'єктом колективної власності є виробничий кооператив у цілому як певним чином організований колектив, що здійснює свою діяльність у статусі юридичної особи. Кожний виробничий кооператив виступає самостійним і виключним власником належного йому майна. Виробничий кооператив належить до таких утворень, щодо яких його члени мають зобов'язальні права, що набуваються ними взамін окремих речових прав. Для цієї форми власності характерним є управління нею через виборні органи, а також право виходу члена кооперативу з його складу з майновим паєм.

Об'єктами права власності кооперативу є засоби виробництва та інше майно, що належить йому та необхідне для здійснення статутних завдань, зокрема будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, виготовлена продукція, товари, доходи, одержані від їх реалізації та іншої діяльності виробничого кооперативу, передбаченої його статутом, майнові внески його членів, інше майно відповідно до цілей діяльності виробничого кооперативу, що придбане на підставах, не заборонених законом.