273. Цивільно-правові способи захисту честі, гідності та ділової репутації

Засобом захисту честі і гідності та ділової репутації фізичної або юридичної особи є спростування відомостей, які їх порочать, або відповідь на них. На думку автора, розгляд справ про захист честі й гідності надає широкі можливості для підвищення культури спілкування між людьми та глибшого з’ясування причин, за яких відбувається часте поширення недостовірної інформації та приниження людської гідності.

Під поняттям «спростування» розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Відповідно до норм Цивільного кодексу України, спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, – в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним.

Крім того, спростування обов’язково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила особисті немайнові права фізичної особи. Якщо таких положень не було дотримано, то є підстави для застосування інших способів захисту – відповіді на дану недостовірну інформацію,тобто висловлювання своєї думки.

Також, важливим є те, що спростування недостовірної інформації виділяють як спеціальний спосіб захисту особистих немайнових прав фізичної особи. Тому, правознавці зазначають, що спростування має застосовуватись незалежно від того, була в діях заподіювача вина чи ні.

Іншим спеціальним способом захисту фізичної особи в разі порушення її особистих немайнових прав поширенням про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації є право на відповідь. Слід зазначити, що існує важлива відмінність між поняттями «спростування» та «відповідь».

Вона полягає у тому, що спростування, по суті, є добровільним визнанням факту поширення такої інформації. Тому, в такому випадку фізична особа, права якої порушено, наділяється правом вимагати відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди, тоді як відповідь таких правових наслідків за собою не передбачає.

Також, схожим до права на відповідь є і право на власне тлумачення обставин справи, яке є наслідком конституційного права на свободу думки, свободу слова та вільне вираження своїх поглядів і переконань. Але, дане право зовсім не передбачає відмову від негативної поширеної інформації, і тому, воно реалізується лише тоді, коли поширена інформаціє є достовірною, але фізична особа хотіла б пояснити певні мотиви своєї поведінки.

Таким чином, можна дійти до висновку, що цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації набуває все більшого поширення серед інших способів захисту особистих немайнових прав. Теоретиками, юристами та науковцями все частіше тлумачаться поняття честі, гідності та ділової репутації. На сьогодні існує безліч тлумачень та думок з приводу зазначених понять, але усі вони збігаються до того, що завжди необхідний інститут захисту даного особистого немайнового права.

Адже людина завжди буде в оточенні суспільності, праці, громадської оцінки її індивідуальних та професійних якостей, які можуть бути порушені або негативно оцінені. Тому, Конституцією України та цивільним законодавством і передбачено правовий захист честі, гідності та ділової репутації, що у майбутньому буде набувати ще більшого поширення та шляхів його реалізації.