229. Межі авторських прав. Вільне використання результатів творчої діяльності.

Межа права — це усі ті можливості, які особа здатна для себе набути в зв'язку із юридичним закріпленням її природних прав, а обмеження права — це дії третьої особи, які направлені на унеможливленім реалізації суб'єктом свого права повною мірою.

Тепер звернемось до меж, що встановлені законом для усього комплексу авторських прав. Такими межами виступають, по-перше, ознаки, яким повинен відповідати об'єкт авторського права:

• творчий характер твору;

• вираження в об'єктивній формі.

Відсутність одного з критеріїв не дозволяє говорити про існування твору, як об'єкта авторського права, а відповідно і самого права.

Щодо першого критерію, то варто погодитись з існуючою в науці позицією, що творчість — це суб'єктивний критерій, і загальної згоди щодо нього дійти поки що не вдалось (професор Суханов). Тому на практиці він зводиться до встановлення факту самостійного створення результату інтелектуальної діяльності. Іншими словами, творчою, за загальним правилом, вважається будь-яка розумова діяльність, і результат цієї діяльності охороняється авторським правом, якщо не доведено, що він є наслідком прямого копіювання, а іншими словами — плагіату.

Щодо об'єктивної форми твору, то юна може бути усною, письмовою, у вигляді звуко- чи відеозапису, зображення, об'ємно-просторовою тощо. Зважаючи на те, що розвиток науки і техніки породжує все нові форми вираження твору, то перелік таких форм у чинному законодавстві не є вичерпним.

Існує також законодавчо визначена категорія результатів інтелектуальної діяльності, авторські права на які не виникають. Для прикладу—це акти органів державної влади та органів І місцевого самоврядування (закони, постанови, рішення), їх офіційні переклади, державні символи України, грошові знаки, емблеми, фольклор та ін. Проте проекти таких офіційних документів відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до законодавства України.

Вільне використання творів

Закон певною мірою обмежує виключне право автора на використання твору. Використання твору без згоди автора Закон називає «вільним використанням». Дозволяється в окремих, зазначених у Законі, випадках вільне використання творів без згоди автора і без виплати йому авторської винагороди та вільне використання твору без згоди автора, але з виплатою йому авторської винагороди.

Без згоди автора або іншої особи, що має авторське право, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів:

2) використання літературних і художніх творів як ілюстрації у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку або зображення навчального характеру;

3) відтворення у пресі, передача в ефір або інше публічне повідомлення опублікованих у газетах або журналах статей із поточних економічних, політичних, релігійних питань або передача в ефір творів такого ж характеру, коли це спеціально заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, передача в ефір або інше повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій;

5) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;

6) відтворення творів для судового і адміністративного провадження;

7) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похорон;

8) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів.

В усіх зазначених випадках твори використовуються чи відтворюються в обсязі, виправданому поставленою метою;

9) відтворення твору в особистих цілях за умов, передбачених статтями 16—19 Закону.