Основні джерела прямих іноземних інвестицій (піі) в Китаї: 1979-2012

Країна	Кумулятивна оцінка використаних ПІІ: 1979-2012		Використані ПІІ в 2012 році
	Сума	% від всього	Сума	% від всього
Всього	1,335.7	100	111,7	100
Гонконг	604,5	45,3	71,3	63,8
Британські Віргінські острови*	111,8	9,1	-	-
Японія	87,3	6,5	7,4	6,6
США	71,2	5,3	3,1	2,8
Тайвань	64,9	4,9	6,1	5,5
Сінгапур	59,9	4,5	6,5	5,8
Південна Корея	53	4	3,1	2,8
Інші країни	-	20,4	-	12,7

* Складено автором на основі джерела [46]

Сукупний рівень прямих іноземних інвестицій в Китаї в кінці 2012 р. оцінюється в 1,3 трлн. дол. США, що робить його одним з найбільших місць у світі за прямими іноземними інвестиціями. Найбільшими джерелами корисних ПІІ в Китай за 1979-2012 були: Гонконг (45,4%), Британські Віргінські острови (9,1%), Японія (6,5%), Сполучені Штати Америки (5,3%) і Тайвань (4,9%).

За китайськими даними, щорічний приплив прямих іноземних інвестицій із США в Китай досягла максимуму в 5,4 млрд. дол. США в 2002 р. (10,2% від загального обсягу ПІІ в Китаї). У 2012 р. вони склали 3,1 млрд. дол. США, або 2,8% від загального обсягу ПІІ в Китаї.

Одним із важливих чинників оцінки впливу Китаю на світову економіку слід виокремити те, що країна володіє значною кількістю рідкоземельних металів. На частку Китаю припадає 97% видобутку цих металів. Скорочення поставок цієї сировини серйозно вдарить по виробниках Hi-Fi продукції. Рідкоземельні метали є важливою складовою оборонної промисловості і технологічного сектора.

Жорсткість експорту цієї сировини змушує виробників переміщати свої заводи на територію Китаю. У Китаї вже вводилися обмеження на експорт рідкоземельних металів шляхом підвищення квот і податків, за що США, ЄС і Японія у 2010 р. були змушені подати скаргу до СОТ [47].

Китайська квота на експорт рідкоземельних металів різко скоротилася між 2006 і 2011 роками. У 2006 р. квота дорівнювала 61,56 тис. тонн, але до 2011 р. квота скоротилася до 30,25 тис. тонн. Інші доповіді свідчать про те, що квота на 2012 р. зросла до 31,44 тис. тонн [48].

За оцінками експертів, до 2015 р. попит на рідкоземельні метали зросте на третину – до 200 тис. тонн на рік, що становить більше 20 млрд. дол. в ціновому вираженні. Відзначається, що майже весь прибуток з цієї ситуації отримає Китай, який проводить політику “розумного егоїзму”.

При цьому всередині країни вартість рідкоземельних металів у середньому в два рази нижче, ніж в Японії і США. Цим ціновим перекосом Пекін прагне залучити світову галузь електроніки розміщувати своє виробництво в Китаї.

В результаті, відзначають аналітики, виробники гаджетів запускають конвеєри в КНР, і сьогодні Китай споживає 70% рідкоземельних металів, що видобуваються в країні [49].

Говорячи про абсолютну оцінку впливу Китаю на світові ринки, то можна припустити, що важливу роль при цьому відіграє географічний фактор. Так, гіпотетично, такий вплив буде значно більшим на країни-сусіди Китаю, аніж на інші країни світу. Причому чим дальше країни знаходяться – тим менший вплив.

Якщо припустити, що імпорт з Китаю та експорт в Китай кожної з перелічених країн становить по 100%, то відповідно, 100% рівні 5 балам. Якщо перевести частку присутності Китаю на ринку кожної з країн в оцінку, то можна побачити на скільки значним є вплив Китаю на національні ринки та на скільки ці країни є залежними від нього (табл. 2.6).

Таблиця 2.6