32. Балансова теорія визначення статі.

Під балансовими теоріями розуміються теорії, що трактують форму і зміст бухгалтерських балансів як складових частин бухгалтерської звітності, незалежно від законодавчих норм, відповідно, з чим визначаються мета і концепції бухгалтерських балансів виходячи з їх економічної природи та економічного змісту. Класичними балансовими теоріями є: теорія статичного балансу, що також називається статичної балансової теорією; теорія динамічного балансу (динамічна балансова теорія); теорія органічного балансу (органічна балансова теорія). Розглянемо більш детально статистичну теорію балансу. Під нею розуміють точку зору, з позицій якої явища економічної дійсності досліджуються поза процесом їх змін, як би в незмінному, застиглому стані рівноваги елементів. Основу статичної балансової концепції становлять періодична оцінка майна і перевірка достатності, або недостатності отриманих грошових коштів від умовного продажу активів організації для погашення заборгованості перед кредиторами. Таким чином, мета статичного балансу полягає в захисті інтересів кредиторів. Всі розрахунки, згідно статичної теорії балансу, зводяться до підготовки звітності про майновий (фінансовому) стані комерційної організації та її кредиторської заборгованості та визначенні того, чи виникає загроза банкрутства при одномоментному задоволенні вимог кредиторів за рахунок продажу майна в поточних ринкових цінах. Теорія статичного балансу розвивалася послідовно з XIII по XVIII ст. Остаточно сформувалася в наукову концепцію початку ХХ ст. Вона стала результатом розвитку юридичного напрямку і інвентарного (майнового) підходу в бухгалтерському обліку. ї творцем став берлінський адвокат Г.В. Симон, сформував початку ХХ ст. окрему, юридичну, галузь бухгалтерського обліку - балансове право. У 1861 р. він опублікував монографію за балансовим праву, в якій обгрунтував юридичну основу статичної балансової теорії. У закінчену балансову теорію статичну концепцію бухгалтерського балансу розвинув І.Ф. Шер, а остаточно завершив розробку як бухгалтерського вчення Генріх Нікліш. У Росії статична балансова теорія отримала розвиток завдяки працям Н.С. Лунського. Назва «статична» теорія належить німецькому вченому Е. Шмаленбаху, творцю динамічної теорії бухгалтерського балансу.

37. Нуклеїнові кислоти, їх будова і роль у передачі спадкової інформації

Нуклеїнові кислоти – це біополімери, які складаються з нуклеотидів, з’єднаних фосфодіефірним зв’язком. Кожний нуклеотид складається із залишків гетероциклічної основи, вуглеводу і фосфорної кислоти. Одним з найважливіших компонентів нуклеїнових кислот є гетероциклічні основи. Всі вони є похідними піримідину або пурину. У переважній більшості випадків нуклеїнові кислоти в якості гетероциклічних основ містять урацил (тільки в РНК), тимін (тільки в ДНК) і цитозин, які є похідними піримідину, а також аденін і гуанін, що відносяться до похідних пурину. До початку 40-х років були отримані прямі докази участі нуклеїнових кислот у передачі генетичної інформації. У 1940 році Дж. Бідл і Е. Тейтем, ґрунтуючись на численних експериментальних даних з вивчення мутантних штамів хлібної цвілі, сформулювали важливий принцип «один ген – один фермент». Дещо пізніше О. Ейвері, К. Мак-Леод і М. Мак-Карті однозначно встановили, що передача спадкової інформації від клітини до клітини здійснюється ДНК.