19. Історія становлення теорій піс

Від ХІІІ до ХVІІ ст. час складання індустр. сусп. = Т. Веблен у працях 1914, 1921 рр. говорив, що після індустріал. сусп. прийде сусп.. з розшаруванням виробництва на певні сектори. в розвитку цих секторів будуть діяти закономірності неполітичного плану. Т. Веблен являється засновником теорії споживання та одним із творців концепції технократизму (інженери прийдуть на зміну власників (буржуазів). Технократи – менеджери, інженери, управляючі. Він виділив новий сектор, що утворюється в новому сусп.. – сектор послуг, а не виробництва. = 40-50 рр. Кларк і Фурастьє – поділили все сусп. виробництва на 3 сектори: первинний (с/г), вторинний (промисловість), третинний (сфера послуг). Вони зробили висновок про зростання в постіндустріальному сусп. ролі 3 сектору. Третинний сектор зростає і відбувається процес становлення соц.. прошарку: = відбувається становленя екон. послуг (прання білизни, розвіз молока тощо); підвищення ролі технологій, науки і освіти; поява менеджерів (новий клас); зростання роліі інформації. Основою концепції постіндустр. сусп.. є оцінка нового соціуму останньої чверті ХХ ст.. як такого, що докорінним чином відрізняється від сусп., які існували до нього протягом всієї історії людства. В 1973 р. вийшла книжка Д. Белла «Постіндустріальне сусп., яке наближається».

Ідеї ПІС – це розвиток ідей індустріального суспільства ще 19 ст. позитивістами (Конт ,Міль, Кондорсе, Сен-Сімон).

Індустріальне – це капіталістичне суспільство, що приходить на зміну традиційного (аграрного).

Виникло індустріальне суспільство ще в 13 ст., 13-18 ст. час його становлення, і лише в 19 ст. з’являються концепції цього суспільства.

В період між світовими війнами виникло питання про те, що прийде на заміну індустріального суспільства.

Одним із перших висунув свої ідеї Т.Веблен(1914,1921), говорячи про те, що у суспільстві відбудеться розшарування виробництва на сектори. З яких виділив новий сектор, не виробництва, а сектор послуг. В розвитку секторів будуть простежуватися внутрішні закономірності його розвитку – неполітичні і неідеологічні, а ті які мають певну логіку. Засновник теорії конс'юмеризму (споживання); розробляв технократичні концепції, вважаючи, що майбутнє суспільства в руках технократів. Інженери-технократи повинні прийти на заміну владному класу, адже вони знають, як правильно рухати і розвивати виробництво.

В 40-х;50-хрр. Ідеї Т.Веблена продовжили К.Кларк і Ж.Фурастьє, які поділили виробництво на з сектори:

Первинний (сільське господарство)

Вторинний (промислове виробництво)

Третинний (сфера послуг)

Поступово починає зростати значення третинного сектору, що призводить до становлення нового соціального стану, розвитку економічних послуг, підвищення ролі технологій, науки і освіти, поява нової професії – менеджерів, та зростання ролі інформації.

Внаслідок економічних змін, що відбуваються в суспільстві, виникають зміни і в соціальному житті.

Д.Белл. розділив третинний сектор ще на декілька,тому його класифікація секторів виробництва виглядає наступним чином:

Первинний с/г

Вторинний виробництво товарів

Третинний послуги у сфері транспорту та комунального господарства

Четвертинний послуги в сфері торгівлі, фінансів, страхування, нерухомості

Пятинний – це охорона здоров’я, освіта, наука, державне управління, індустрія розваг.

Цей поділ потрібен для того, щоб навести аргументи щодо появи якісно нового прошарку суспільства – професійно технічного класу, який на кін. 20 ст. виходить на перше місце.

20. Ознаки ПІС у концептуальній схемі Д. Белла. Д. Белл виділяє такі осн. ознаки ПІС: = зменшення ролі матеріального виробництва; = випереджаючий розвиток сектор послуг та інформації; = кардинально змінений характер людської діяльності; = якісно змінені типи ресурсів, що залучаються до виробництва; суттєва модифікація традиційної соціальної структури.

До основних ознак постіндустріального суспільства на думку Д. Белла належать:

1. Центральна роль теоретичного знання (систематизоване знання – основа технологічних інновацій)

2. Створення нової інтелектуальної технології (нові методи дослідження – новий інструмент розв’язання актуальних проблем та моделювання гіпотетичного розвитку суспільства)

3. Зростання класу носіїв знання (професіонали,, інженери, офісні робітники). Так, в США цей клас у 1975 займав 25% всього населення, в 2009 – 50%.

4. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг. Частка зайнятих у сфері послуг 1975 – 65%; початок 21ст. – 80%.

5. Зміна характеру праці та взаємодії:

Доіндустріальне суспільство – Людина-природа

Індустріальне с-во – Людина-видозмінена природа (машина)

Постіндустріальне с-во – Людина-людина

6. Зростає роль жінки у суспільстві. «005- 52,2% працюючих жінок. Заробітня плата жінки ?3% від чоловічої в США.

7. Наука досягає свого зрілого стану:

• бюрократичність науки;

• взаємодія науки і технології

8. Виникнення ситусів ,як політичних одиниць.

Ситус (від лат. Site - позиція) – вертикально розташовані соціальні одиниці.

Критерій поділу: сфера професійної діяльності.

Ситуси діляться на :

Функціональні: Інституціональні:

• Науковий - Наукові центри

• Технічний - Економічні підприємств

- Адміністративний - Державні установи

• Культурний - Соціальні комплекси

• армія

Основні конфлікти інтересів - між синусними групами.

9. Меритократія (від. лат. meritus - гідний) – принцип управління, згідно з яким керівні пости повинні займати най здібніші люди незалежно від свого соціального та економічного стану.

10. Кінець обмеження благ? Дефіцит в суспільстві є завжди. Дефіцит постіндустріального суспільства – інформація і час.

11. Економічна теорія інформації. Проблема її розподілу та використання.

21. Співвідношення трьох історичних типів сусп. у працях Д. Белла. Д. Белл вперше вирізнив три великі епохи людської історії та обґрунтував існування до індустріального (аграрного, традиційного), індустріального та постіндустріального станів. = до індустріальне сусп.- соціальний лад заснований на примітивному виробництві у видобувних галузях. праця не кваліфікована. фізична. панують традиції, люди пов’язані з минулим, мінімальний ступінь динамізму. = індустріальне сусп. – розрив із традиційністю, видобуток сировини заміняється виробництвом, зростає кваліфікація робітника, основний ресурс – енергія. = постіндустріальне сусп.. – виробництво замінюється сталою дією на довкілля. осн. ресурс – інформація, пріоритет переходу віл напівкваліфікованих робітників до вчених, зростає роль знання, таке, що обробляє. Співвідношення 3-х типів: - перехід до кожного наступного сусп.. не руйнує попередніх економ. і соц.. сфер; = відбувається накладання або співіснування нового на старе; = ПІС за своїми головними озн. передбачає певні риси, а для кожної країни і сусп.. вони будуть по-різному сформовані в залежності від культури; = жодне з трьох типів сусп.. не зароджується із попередніх – вони виникають з появою нових структур. =Елементи кожного із сусп.. залишається в наступних сусп.. = ПІС не виростає з протиріч індустріалізму. а виникає з появою нових структур, які є не анти індустріальними, а є не індустріальними, і важливішими є наукові спільноти та їх вплив на виробництво.