1.2. Збір та аналіз теоретичного матеріалу.

Студент-заочник повинен самостійно опанувати матеріали і через самоконтроль перевірити рівень його засвоєння. При цьому він спирається на матеріал об зорових лекцій, які були прочитані в період установчої сесії, а також вивчити матеріал за допомогою навчальної літератури, вказаної лектором та приведеної наприкінці рекомендацій.

Організація самостійного вивчення дисципліни повинна будуватися за наступною схемою:

Учасник навчального процесу	Рівень засвоєння знань
	базовий	нормативний	поглиблений
Студент заочної форми навчання	Вивчити матеріал лекцій,навчальних посібників даного рівня і перевірити засвоєння за всіма темами курсу.	Ознайомитися з нормативними вимогами на лекціях. Освоїти весь нормативний матеріал за допомогою вказаних у підручниках джерел та консультацій. Виконати та оформити письмову контрольну роботу. Підготуватися до підсумкового контролю знань в період сесії.	Поглибити знання з окремих проблемних питань, пов’язаних із професійною діяльністю (поточною та майбутньою).

Якщо звернути увагу на схему, то центральне місце у засвоєнні нормативного рівня належить контрольної роботі.

Слід помітити, що окремі елементи запропонованої моделі вже використовуються у сучасній вищій школі, На нашу думку, саме вона надає можливість досягнути мети навчального процесу – навчити студента вчитися.

При оволодінні курсом «Мікроекономіка» студенти обов’язково повинні знати предмет курсу, мету та завдання курсу, а також що знати та вміти.

Предметом курсу є: аналіз поведінки на ринку економічних суб’єктів, які прагнуть вигоди, оптимально використовуючи обмежені ресурси альтернативного застосування; аналіз загальних закономірностей функціонування окремих ринків та встановлення відносних рівнів цін.

Метою курсу є: оволодіння методологічною базою мікроекономічного аналізу поведінки ринкових суб’єктів; набуття теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для виконання задач виробничо-господарської діяльності в ринкових умовах.

Важливим завданням курсу є: вивчення базових положень мікроекономічної теорії та пізнання закономірностей функціонування мікросистем (індивідів, домашніх господарств, підприємств); набуття навичок використання інструментарію мікроекономічного аналізу; аналіз основних типів ринкових структур (досконалої конкуренції, чистої монополії, олігополії, монополістичної конкуренції); розкриття особливостей функціонування ринків факторів виробництва.

Вивчення курсу спрямоване на формування певних знань та вмінь. В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

• місце мікроекономіки в загальній економічній теорії, основні суб’єкти та об’єкти дослідження, термінологію та загальні методи мікроекономічного аналізу;

• загальні основи теорії рівноваги та саморегулювання конкурентного ринку;

• загальні основи поведінки споживача на конкурентному ринку та формування ринкового попиту;

• загальні основи поведінки виробника на конкурентному ринку та формування ринкового пропонування;

• загальну характеристику недосконало конкурентних ринків та особливості формування попиту та пропозиції на них;

• поведінку домогосподарств та фірм на ринках факторів виробництва.

Вміти:

• теоретично обґрунтовувати оптимальні економічні рішення в практичній діяльності суб’єктів господарської діяльності;

• оцінювати і прогнозувати ринковий попит та пропозицію з врахуванням змін еластичності;

• оптимізувати рішення щодо обсягів виробництва і цінової політики, спираючись на закономірності динаміки доходів та витрат;

• обґрунтовувати рішення підприємств в різних ринкових умовах;

• оптимізувати рішення, щодо залучення виробничих ресурсів, враховуючи закономірності функціонування ринків ресурсів.