Тема 8. Грошово-кредитна система франції.
Еволюція грошової системи Франції.
Банк Франції.
КБ, їх види, специфіка діяльності.
Спеціальні ФКІ Франції.
Еволюція грошової системи Франції.
1789 р. введено франк замість лівру, офіційною грошовою одиницею він став у 1803р.
У ХІХ ст. у Франції панував біметалізм; згідно закону 1803р. золото і срібло вільно карбувалися і перебували в обігу; співвідношення між ними 1:15,5.
У 1865р. Франція очолила Латинський монетний союз – валютне угруповання до якого увійшли країни, що намагалися зберегти біметалізм.
У 1873р. вільне карбування срібних монет припинено(→ до золотого монометалізму).
1914р. – припинено розмін банкнот на золото. У Франції інфляція тривала довше ніж у інших країнах до 1926р. (на її території велися військові дії).
1928р. – проведена грошова реформа, внаслідок якої Франція повернулася до золотого стандарту, проте золотий вміст франка знизився у 5 разів. Мінімальна сума банкнот для обміну на золото становила 215 тис. франків. Золото зливкова система проіснувала до 1936р.
1933-1936рр. Франція та інші країни створили «золотий блок» (з Бельгією, Голландією, Швейцарією, Італією) з метою збереження золотого стандарту.
Внаслідок світової економічної кризи франк було девальвовано на 25%; у 1936р. створено Стабілізаційний фонд.
1945р. – тимчасовий уряд Шарля де Голя провів грошову реформу, внаслідок чого грошова маса була зменшена на 37%.
1945-58рр. у Франції проведено 7 прихованих девальвацій. За цей період курс франка знизився з 37,5 до 493 за 1$ США. 1959-67рр. відносна стабілізація у Франції на основі зростання виробництва, завдяки оновленню основного капіталу. Проведена деномінація (укрупнення масштабів цін 100→1) у 100 разів.
1969р. – план «оздоровлення» економіки, який включав скорочення внутрішнього споживання, зменшення державного бюджетного дефіциту і збільшення експорту. З 1979р. Франція є членом Європейської валютної системи.
Банк Франції.
Банк Франції заснований у 1800р. як приватна акціонерна компанія. У 1803р. він отримав монополістичне право на емісію банкнот у Парижі, а з 1848р. – у всій Франції.
1945р. – банк був націоналізований, його акції викуплені в обмін на державні облігації.
До 1945р. діяльність Банку Франції характеризувалася такими особливостями:
виконував функції КБ-в, у зв’язку з цим розвинув мережу філій (понад 250);
здійснював банкнотну емісію безпосередньо кредитуючи торгівельно-промислові операції, а не через КБ;
його втручання в регулювання кредитування було менш активним, використовувалася тільки облікова ставка.
Після ІІ СВ обсяги операцій Банку Франції, як КБ-у значно скоротилися, а роль у кредитному регулюванні – зросла. З 1967р. запроваджено обов’язкове резервування депозитних банків у Банку Франції.
Найважливішу роль у регулюванні діяльності кредитних установ держави відіграють Міністерство економіки і фінансів Франції та Банк Франції, котрі очолюють кредитну систему.
Генеральна рада здійснює загальне керівництво діяльністю банку, приймає його бюджет, складає баланс.
Керуючий банку — здійснює керівництво поточною діяльністю.
Рада грошово-кредитної політики виконує такі функції:
розробка напрямків грошово-кредитної політики;
визначення порядку проведення операцій Банком Франції;
встановлення параметрів політики резервування.
Головний офіс Банку Франції, де зосереджені його центральні підрозділи, розташований у Парижі. Оперативна діяльність здійснюється через розгалужену мережу філій (біля 250 установ), до функцій яких належить випуск банкнот в обіг, обслуговування і консультування клієнтів, організація клірингових розрахунків.
Банк Франції створив централізовані служби, які пропонують для колективного користування інформаційні бази даних:
банківська картотека підприємств;
картотека банківських рахунків;
національна картотека чеків, що не відповідають законодавству;
національна картотека неповернених кредитів.
Основні функції Банку Франції:
випуск банкнот і розмінної монети;
збереження валютних резервів і золотих запасів;
збереження активів державних установ і фінансування уряду;
збереження ресурсів кредитних установ і їх кредитування;
здійснення грошово-кредитного регулювання.