5. Спеціалізовані фінансово-кредитні установи.

Спеціалізовані ФКІ:

1. народні банки – їх клієнтами виступають ремісники і с/г працівники; функціонують у формі кооперативів.

2. ділові банки – діють на різних фінансових ринках, як за свій рахунок так і від імені 3-ї сторони і керують майном приватних осіб та підприємств. Вони спеціалізуються на діяльності пов’язаній з ЦП або виступають як фінансові інститути, або виконують операції характерні для КБ.

3. іпотечні банки (їх небагато).

4. іноземні банки.

5. ощадні каси – перша була створена 1822 року. Займаються акумуляцією дрібних заощаджень. Пізніше ощадні каси поширилися всією країною. У 1927 році їх налічувалося 204, більшість із них були дрібними, тому було прийнято урядове рішення про їх злиття. Нині таких кас близько 90. В Італії існує два типи ощадних кас. До першої належить каси, створені місцевими органами влади, до другої каси, які засновані асоціаціями фізичних осіб. Але в обох випадках голову ради призначає міністр фінансів. Саме в Італії розташована найбільша ощадна каса світу – Ощадна каса провінції Ломбардії. Вона забезпечує роботою 10 тис. людей і має 440 філій у Ломбардії та основних містах Італії.

6. фінансові установи – як ресурси можуть використовувати власний капітал або позики фінансового ринку. Їх види:

   • установи, що займаються наданням кредитів торгівельним і промисловим підприємствам в яких вони мають права пайової участі;

   • депозитно-позичкові каси;

   • установи с/г кредиту;

   • установи по фінансуванню житлового будівництва;

   • зовнішньо-торгівельні банки;

   • установи споживчого кредиту.

Тема 7. Грошова і кредитна система великобританії.

1. Грошова система Англії до ІІ СВ.

2. Інфляція в період ІІ СВ і після неї, валютне становище Англії.

3. Міжнародна роль фунта стерлінгів (£) і зона £.

4. Банк Англії. Його функції.

5. Особливості діяльності КБ у Великобританії.

6. Спеціалізовані ФКІ.

1. Грошова система Англії до іі св.

Назва англійської валюти - фунт стерлінгів - історично виникла ще в XX ст. та відображає її первісний ваговий вміст, тобто фунт срібла, з якого карбували 240 пенсів-стерлінгів.

До 1971р. 1£ розподілявся на 12 шилінгів, кожен з яких ділиться на 20 пенсів. В 14ст. в Англії з’являються в обігу золоті £ і до кінця 18ст. діє біметалева грошова система. Від біметалізму до монометалізму Англія перейшла раніше інших країн - наприкінці XVIII ст. на основі Закону 1797 р. про припинення вільного карбування срібних монет. Але в тому самому році розмін банкнот на золото було припинено у зв'язку з війною з Францією та необхідністю покриття дефіциту державного бюджету. Обмін банкнот на золото був припинений і до 1821р. в обігу знаходилися нерозмінні на золото банкноти.

У 1816р. був виданий закон відповідно до якого було дозволено вільне карбування золотих монет. Золото стало офіційною основою грошової системи. Емісія банкнот майже на 100% забезпечувалася золотом (фідуціарна емісія не повинна була перевищувати 14млн. £, що забезпечувалися виданими Банком Англії державними позиками).

У 1914р. банкноти перестали розмінюватись на золото, а золоті монети були вилучені з обігу. Для покриття військових витрат уряд став випускати казначейські білети, і через це маса грошей в обігу зросла.

У 1925 р. розмін банкнот відновлено у формі золото злиткового стандарту. Англія провела реставрацію власної валюти відновивши золотий вміст грошової одиниці.

1925-1928рр. – грошова реформа, яка завершилася вилученням з обігу казначейських білетів і прийняттям закону Про надання банку Англії права на фідуціарну емісію банкнот в обсязі 260млн. £, а понад цю суму - за згодою казначейства, підтвердженою парламентом. У 1931р. Англія відмовилася від розміну банкнот на золото. З цього часу в Англії діє система нерозмінних кредитних грошей.