3. Центральний банк Італії.

Вищим органом кредитної системи є державний інститут – Міжміністерський комітет з кредитів та заощаджень створений у 1947р.

Функції Міжміністерського комітету з кредитів та заощаджень:

• забезпечення нормального функціонування кредитної системи Італії;

• розробка основних напрямів кредитної політики і контроль за її здійсненням;

• контроль за всіма важливими структурними змінами у банківській системі;

• санкціонування всіх розпоряджень, що визначають норми і правила діяльності кредитних установ, емісію ЦП;

• здійснення контролю за діяльністю Банку Італії, розробка рекомендацій для його діяльності.

Адміністративно Міжміністерський комітет зв’язаний з Казначейством. Ним керує голова, що є міністром Казначейства, інші члени – міністри уряду.

Банк Італії створений у 1893р. і з 1926р. є єдиним емісійним центром країни; отримав право контролю над кредитною системою і курсом ліри. В 1936р. став «банком банків». Капітал Банку Італії складається з 300 млн. лір: це 300 тис. акцій, кожна по 1000 лір.

Банк Італії здійснює виконавчу владу в грошово-кредитній сфері. Адміністративно він підпорядкований Казначейству, але в області кредитної політики додержується рекомендацій Міжміністерського комітету з кредитів і заощаджень.

Основні функції Банку Італії:

• емісія кредитних грошей;

• акумуляція і збереження офіційних золотовалютних резервів;

• банк є касиром уряду, у нього є рахунок держави на якому ведеться рух надходжень і витрат;

• банк надає кредити уряду і кредитним установам;

• здійснює контроль за діяльністю кредитних установ, за валютним обігом;

• займається організацією безготівкових розрахунків;

• грошово-кредитна політика і її основні напрями визначаються разом з Казначейством і комітетом, а втілюються у життя банком Італії. Банк здійснює спостереження за динамікою грошової маси і вживає заходів по її регулюванню.

Основними інструментами грошово-кредитної політики є: облікова політика, операції на відкритому ринку, політика обов’язкових мінімальних резервів.

Зі вступом Італії до ЄВС Банк Італії перетворився на агента ЄСЦБ. Центральний емісійний банк країни є акціонерним товариством, в якому держава бере участь через володіння контрольними пакетами акцій.

4. Різновиди кб.

Ядром банківської системи Італії є 6 банків, + 3 банки національних інтересів з філіями і приватні банки. КБ Італії відносяться до групи короткострокового кредитування. Вони є універсальними хоча в 1936р. була здійснена спроба їх спеціалізації в результаті чого з’явилися:

1. депозитні банки – три банки національних інтересів зі своїми філіями, що є власністю Інституту реконструкції промисловості (IRI).

2. банки рухомого майна – приватні.

3. інвестиційні банки, до них належать: державні і напівдержавні банки, що здійснюють середньо- і довгострокове кредитування промисловості, дрібних і середніх фірм, а також інфраструктури країни.

За формою власності КБ в основному державні. Виділяють 2-а види державних банків:

І державні кредитні установи, що є прямою власністю держави і регіональні банки у створенні яких чималу роль відіграють зобов’язання держави по стимулюванню розвитку окремих регіонів.

ІІ банки у яких держава бере опосередковану участь, до них відносять банки, що є власністю IRI (Інституту реконструкції промисловості).

Приватні банки називають банками звичайного кредиту.

Від 1996 року в Італії набрав чинності закон про страхування депозитів. Під його дію підпадають усі італійські й іноземні банки, які працюють в Італії. Гарантована виплата на одного вкладника становить 130 тис. дол., з яких 24 тис. доларів мають бути виплачені впродовж перших трьох місяців після банкрутства банку.

Асоціація банків Італії (ABI) оголосила "війну готівці", закликавши збільшити поширення електронних транзакцій в країні.

Італійські банкіри стверджують, що низький рівень поширення пластикових карт в країні щорічно обходиться фінансовим організаціям і компаніям в 10 мільярдів євро. Ці кошти йдуть на обслуговування готівкових платежів (в основному, на персонал і безпеку). ABI має намір боротися за скорочення даних витрат через просування електронних платежів з використанням кредитних і дебетових карт як у приватному, так і в державному секторі.

За даними офіційної статистики, Італія втрачає до 100 мільярдів євро через велику частку тіньової економіки, яка досягає 22 відсотків ВВП. На півдні Італії, де діють найбільші кримінальні угрупування країни, компанії частенько платять робочим готівкою, аби уникнути оподаткування. Зараз ABI добивається від уряду заборони на виплату зарплат готівкою.

Середній італієць, як стверджують аналітика Банку Італії, здійснює на рік 26 транзакцій з використанням кредитних карт. Для порівняння, житель Великобританії на рік проводить уп'ятеро більше транзакцій з використанням кредитних карт.