Центральний банк Росії.
Центральний банк Росії (Банк Росії) виконує функції емісійного центру, відповідає за підтримку стабільності банківської системи, здійснює грошово-кредитне регулювання економіки, виконує функцію банку банків.
Банк Росії підпорядковується Державній думі.
До функцій Банку Росії входить визначення порядку регламентації, регулювання і контролю за діяльністю комерційних банків, виділення централізованих кредитних ресурсів, встановлення економічних нормативів діяльності комерційних банків.
Організаційна структура Банку Росії
Національна банківська рада — колегіальний орган Банку Росії, що складається з 12 осіб. До компетенції Національної банківської ради належить:
розгляд річного звіту Банку Росії;
затвердження річного бюджету Банку Росії;
розробка пропозицій з удосконалення банківської системи Росії;
розгляд проекту напрямів грошово-кредитної політики, банківського нагляду та валютного регулювання;
вирішення питань щодо участі Банку Росії в капіталах кредитних установ.
Рада директорів складається з голови Банку Росії та 12 членів Ради директорів. Члени ради директорів призначаються Державною думою Росії терміном на чотири роки за поданням голови Банку, узгодженим із президентом Росії.
До функцій Ради директорів входить:
розробка спільно з урядом Російської Федерації проектів та напрямів єдиної державної грошово-кредитної політики;
затвердження річної звітності;
прийняття рішень щодо створення, ліквідації та реорганізації установ Банку Росії;
встановлення обов'язкових нормативів для кредитних організацій та банківських груп.
Кредитна система Російської федерації.
У Російській Федерації сформована дворівнева грошово-кредитна система. На першому рівні знаходиться центральний емісійний банк — Банк Росії. На другому рівні функціонують комерційні банки, а також інші кредитно-фінансові установи. Загальна структура грошово-кредитної системи Росії:
Банківська система Російської Федерації представлена універсальними та спеціалізованими комерційними банками.
З-поміж спеціалізованих комерційних банків слід виділити Ощадний банк. Він має державні гарантії цілісності вкладів. Особливістю цієї фінансової установи є велика кількість клієнтів — банк є монополістом на ринку приватних вкладів. Понад 75% населення Росії розміщує свої заощадження на його рахунках.
Більша частина ресурсів банку використовується для кредитування бюджету шляхом купівлі державних цінних паперів.
До небанківських кредитно-фінансових організацій Російської Федерації належать лізингові компанії, страхові компанії, інвестиційні фонди, пенсійні фонди та інші кредитно-фінансові установи.
Лізингові компанії — комерційні організації (резиденти або нерезиденти Російської Федерації), котрі виконують, відповідно до своїх статутних документів, функції лізингодавців і отримали у встановленому законодавством порядку дозвіл (ліцензії) на здійснення лізингової діяльності.
Страхові компанії — організаційно відокремлена структура, яка здійснює укладання договорів страхування та їх обслуговування. Страхова компанія має на меті задоволення страхових інтересів, які є в суспільстві.
Кредитні установи — юридичні особи, що здійснюють банківські операції, передбачені Федеральним законом про банки та банківську діяльність. Кредитна установа утворюється на основі будь-якої форми власності як господарське товариство.
Інвестиційні фонди — майнові комплекси, використання яких здійснюється керівною компанією виключно в інтересах власників.