Тема 10. Грошово-кредитна система росії.

1. Грошова система та реформи у Царській Росії.

2. Еволюція кредитної системи дореволюційної Росії.

3. Грошово-кредитна система Росії в умовах командно-адміністративної економіки.

4. Центральний банк Росії.

5. Кредитна система Російської федерації.

1. Грошова система та реформи у Царській Росії.

Асигнації – перші Російські паперові гроші, вперше випущені у 1769р. з метою зменшення кількості мідних монет і полегшення обігу грошей. Спочатку асигнації вільно розмінювались на срібну і мідну монету. Випуск асигнацій здійснювали спеціально створені два асигнаційні банки (Петербург, Москва). Використання асигнацій для покриття бюджетних дефіцитів спричинені військовими витратами призвело до інфляційного випуску асигнацій і припинення їх розміну спочатку на срібло, а в 90-х р. 18ст. і на мідну монету. Протягом 1818-23рр. було кілька спроб підвищити курс асигнацій і зменшити їх кіл-ть в обігу. Лише після реформи 1839-43рр. валюту вдалося стабілізувати. Ця реформа полягала в девальвації асигнаційного рубля і встановленні срібного монометалізму. Грошовою одиницею став срібний рубль, асигнації стали допоміжними.

2. Еволюція кредитної системи дореволюційної Росії.

Грошову систему Російської імперії після реформи можна охарактеризувати як систему золотого монометалізму із золото сертифікатним і срібним обігом. До 1917р. кредитна система Росії розвивалася за капіталістичними законами, тут панувала трирівнева кредитна система: - державний банк; - банківський сектор (комерційні і ощадні банки); - спеціальні кредитні інститути.

До середини 17ст. Російська імперія практично не мала кредитних установ. Перші банківські операції у 1729-33рр. почала здійснювати монетна контора. У1754р. створено державний банк для дворянства і Купецький банк.

1769р. засновано два асигнаційні державні банки, які потім злилися в один; також створювалися перші банківські доми, які обслуговували зовнішні операції уряду.

У 1860р. почав функціонувати Державний банк, до функцій якого входило: - облік векселів; - купівля-продаж золота і срібла; - прийняття вкладів на зберігання у вигляді поточних рахунків; - видача позик та ін..

Наприкінці 19ст. активізувався процес концентрації банківської справи. 1864р. – утворився Санкт-Петербурзький приватний комерц. банк; 1865р. – Московський комерц. банк.

В Росії розвивалися товариства взаємного кредиту, банки іпотечного кредиту. Особливість банківської системи Росії в тому, що вона сконцентрувалася в руках великої кількості банків з одночасним розвитком кредитних небанківських допоміжних установ – кредитної кооперації ощадних товариств і товариств взаємного кредиту.

3. Грошово-кредитна система Росії в умовах командно-адміністративної економіки.

Зміни у сфері грошового обігу розпочалися після встановлення радянської влади. У 1917р. Ленін запропонував проект зміни грошового обігу і план примусового залучення в банк грошових нагромаджень населення та обміну грошових знаків, що не перебували в обігу на нові. Реформу передбачали почати у 1918р. проте, здійснити її не вдалося через громадянську війну.

Реформа 1922-23рр. почалася з випуску в оббіг банківських білетів у червінцях, вони забезпечувалися золотом на 25%.

1924р. емісія радянських знаків припинилася, в оббіг випущені білети державного казначейства. Між казначейськими і банківськими білетами встановлюється тверде співвідношення: 1 червонець = 10 рублів.

У 1932р. створено 4 спеціалізовані банки:

• банк фінансування капітального будівництва промисловості і електро господарства;

• фінансування соціалістичного землеробства;

• банк фінансування капітального будівництва кооперації;

• банк фінансування комунального і житлового будівництва.

У результаті грошових реформ сформувалася специфічна грошова система СРСР. Грошовою одиницею був карбованець, сота частина якого – копійка. В обігу були грошові знаки трьох видів; - білети державного банку СРСР; - білети державного казначейства; - металева монета.

Керівництво грошовою здійснював уряд. Його накази виконував Державний банк.

Зовнішньо-торговельний банк СРСР виконував операції пов’язані з розрахунками за експорт та імпорт товарів і послуг, здійснював міжнародні кредитні операції.

До складу повоєнної кредитної системи увійшли: державний банк СРСР, Всесоюзний банк фінансування капітальних вкладень, банк для зовнішньої торгівлі, державні ощадні каси, кредитні кооперативи трудящих, державні ломбарди, радянські акціонерні банки за кордоном.