1.Трезвость - вживання не частіше 1 разу на місяць, нерегулярно, в невеликих дозах;

2.помірне вживання - не частіше 3 разів на місяць по соціально-детермінованим звичкам (день народження, хрестини, різні свята). Доза "відносної безпеки" для чоловіків менше 14 стандартних доз алкоголю в тиждень, для жінок - менше 9 в тиждень (стандартна доза дорівнює 12,8 г.чистого етилового спирту).

3.Зловживання:

- - без алкоголізму - регулярне вживання вище доз "відносної безпеки" без сильного сп'яніння;

- - початковий алкоголізм - регулярне вживання з втратою контролю, вживання супроводжується сильним сп'янінням;

- - алкоголізм - вживання супроводжується синдромом абстиненції, це найбільш характерна ознака, яка свідчить про патологічну залежність особи від алкоголю.

Никотиномания.

Табакокуріння поширене серед усіх соціальних, статевих і професійних груп населення України. Останніми тенденціями поширеності є "фемінізація" і "омолоджування" табакокуріння. Сьогодні тютюн є чинником ризику більш ніж для 25 хвороб, які є причинами смертності населення, у тому числі захворювань системи крові і злоякісних новоутворень. Табакокуріння призводить до значних збитків. Ці збитки в Україні обумовлені зниженням працездатності, втратою робочої сили через смертність, зниження продуктивності праці в наслідок частої відсутності на робочому місці курців, збільшення витрат на медичну допомогу при захворюваннях, з’вязаних з курінням. Особливо негативним є те, що серед жінок в дітородному віці (20-39 років) палять 25-30%, хоча відомо, що з табакокурінням пов'язані такі патологічні стани як токсикоз вагітності, патологічна течія пологів, передчасні пологи, синдром гіпоксії і недоношеність плоду.

Туберкульоз.

Туберкульоз являється найпоширенішим у світі інфекційним захворюванням, яке займає перше місце по смертності людей від інфекційної патології.

Основні чинники поширення хвороби :

• Пристосування збудника туберкульозу до старих протитуберкульозних препаратів;

• Зниження захисних сил людського організму внаслідок расповсюдження імунодефіцитних станів, викликаних пандемією СНІДУ, дією забрудненого природного середовища, нездоровим способом життя;

• Низькою ефективністю медикаментозної терапії і методів лікування, зв’язаних із специфікою контингенту хворих.

Особливу тривогу викликає значне поширення числа збудників туберкульозу, нечутливих до багатьох лікувальних протитуберкульозних препаратів. Темпи зростання мають особливості. Вищі показники реєструються серед міського населення. Найбільш висока захворюваність характерна віковій групі 50-59 років, переважно у чоловіків.

У "групу ризику" в Україні відносяться засуджені, мігранти, бомжі, бідні, наркомани, алкоголіки, ВІЛ-инфіковані, курці, люди з хронічними захворюваннями - діабетом, виразкою шлунку, шизофренією. Досить поширеним є резистентний туберкульоз, недоліковані форми.

Епідемію туберкульозу фахівці характеризують як:

• 30-50% усіх хворих мають захворювання, яке піддається лікуванню звичайними препаратами;

• Від 30 до 40% мають хіміорезистентний туберкульоз. Збільшується їх кількість, росте смертність серед них, знижується ефективність лікування;

• Туберкульоз серед ВІЛ-інфікованих - до 30% ВІЛ-інфікованих уражені мікобактеріями.