2. Відновлення базисних знань з раніше вивчених тем і дисциплін.

Дисципліна	Студент повинен знати	Студент повинен уміти
Загальна гігієна	Принципи аналізу епідемічної захворюваності.	Правильно заповнювати облікові форми епідемічної захворюваності.
Педіатрія.	Різні види захворюваності.	Уміти розраховувати показники загальної захворюваності і її різні види.
Терапія.	Знати принципи побудови (МКХ- 10).	Уміти кодувати хвороби і обробляти отриманий матеріал.

2. Програма самостійної підготовки.

№ п/п	Учбові завдання	Конкретизація завдань
1	Студентам пропонується виконати завдання за розрахунком різних видів захворюваності	Розрахувати показники загальної захворюваності. Проаналізувати звіт про інфекційну захворюваність, неепідемічну, госпіталізовану, з втратою працездатності

У кінці заняття проводиться перевірка виконання завдання, оцінка його і аналіз.

2. Алгоритм практичної роботи студентів.

Перший етап	Питання початкового рівня знань. Тести.
Другий етап	Співбесіда, дискусія
Третій етап	Робота з методичним матеріалом
Четвертий етап	Робота з ситуаційними завданнями, тестами.
П'ятий етап	Підсумковий контроль рівня знань

6. Тести по темі для контролю знань, ситуаційні завдання - см в розділі _3.5. "Тести для поточного контролю рівня знань студентів" по цій дисципліні.

6. Місце проведення заняття.

Учбова кімната кафедри.

Захворюваність населення - поняття, яке включає показники, які характеризують рівень різних захворювань і їх структуру серед усього населення або окремих його груп на окремій території.

Основними методами вивчення захворюваності є:

* * за даними звернень за медичною допомогою;

* * за даними медичних оглядів (цільових, попередніх, періодичних);

* * за даними про причину смерті;

* * за даними опитування населення;

* * за даними спеціальних вибіркових досліджень.

При вивченні захворюваності за даними звернень за медичною допомогою виділяють такі її види:

1.Загальна захворюваність - облік усіх захворювань (гострих і хронічних), які зареєстровані у населення цієї території за певний період.

- - основні джерела інформації : статистичний талон для реєстрації завершальних (уточнених) діагнозів і талон амбулаторного пацієнта.

2. Інфекційна захворюваність - спеціальний облік гострих інфекційних захворювань, пов’язаний з необхідністю оперативного проведення протиепідемічних заходів.

- - основне джерело інформації : екстрене сповіщення.

3. Захворюваність на найважливіші неепідемічні захворювання - підлягає спеціальному обліку внаслідок їх епідеміологічного і соціального значення (злоякісні новоутворення, туберкульоз, венеричні, психічні захворювання).

- - основний обліковий документ: повідомлення про найважливіші неепідемічні захворювання.

4. Госпітальна захворюваність - дає можливість вивчити хворих, які лікувалися в стаціонарі.

- - основний обліковий документ: статистична карта пацієнта, який вибув із стаціонару.

5. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності робітників і службовців виділяється в наслідку її соціального і економічного значення.

Загальна захворюваність.

Виділяють наступні показники загальної захворюваності :

к-ть захворювань, які зареєстровані уперше в даному

року (усі гострі + уперше виявлені хронічні захворювання)

Х 1000

Первинна захворюваність=------------------------------------------------------------------------------------

середньорічна чисельність населення

к-ть усіх зареєстрованих упродовж цього року за-

хворювань (гострі+хронічні, виявлених як в поточному році

так і в попередні роки) х 1000

загальна захворюваність = ------------------------------------------------------------------------------------

середньорічна чисельність населення

к-ть усіх зареєстрованих протягом року захворювань

цього класу, групи, нозологічної форми (уперше

зареєстровані) х 1000

структура первинної, = ---------------------------------------------------------------------------------------

загальної захворюваності к-ть усіх (уперше) зареєстрованих протягом року

(поширеності) захворювань

Інфекційна захворюваність.

Для аналізу інфекційної захворюваності використовуються наступні показники:

• частота виявлених захворювань (співвідношення їх числа до чисельності населення цієї території; показник розраховується на 100 тис. населення );

• сезонність (за основу беруться дані про число захворювань по місяцях, показники сезонних коливань - це співвідношення даних за місяць до середньорічних);

• частота госпіталізації і повнота охоплення їй (у першому випадку - це співвідношення числа госпіталізованих до населення, в іншому - до виявлених захворювань, у відсотках);

• частота захворювань за віком, статі, професії (співвідношення числа захворювань у відповідній групі до чисельності населення цієї групи);

• число виявлених бацилоносиїв на 1000 обстежених.

Захворюваність найважливішими неепідемічними хворобами.

Для реєстрації неепідемічних захворювань існують три основні документи

1. Сповіщення про хворого, якому уперше в житті встановлений діагноз активного туберкульозу, венеричного захворювання, трихофітії, мікроспорії, фавусу, корости, трахоми, психічного захворювання.

2. Сповіщення про хворого, з уперше в житті встановленому діагнозом рака або іншого злоякісного захворювання.

3. Сповіщення про хворого з встановленим діагнозом інфаркту міокарду, інсульту з гіпертонією, цукрового діабету.

Ці документи передаються у відповідні профільні спеціалізовані диспансери.

Госпітальна захворюваність.

Захворюваність госпіталізованих хворих вивчається за наступними показниками:

• частота госпіталізації (співвідношення числа госпіталізованих з приводу певного захворювання або усіх госпіталізованих в розрахунку на кількість населення, яка живе на цій території);

• рівень госпіталізації за віком, статтю, місцем проживання (співвідношення числа госпі-

талізованих хворих цієї групи з розрахунку на чисельність населення цієї групи);

• структура госпіталізації (частина кожного захворювання серед загальної чисельності госпіталізованих хворих; можна розрахувати структуру госпіталізованих за віком, статтю, місцем проживання);

• середня тривалість лікування (співвідношення числа ліжко-днів, проведених хворими у стаціонарі, до вибулих хворих); цей показник доцільно зв'язувати з віком хворих, діагнозами, результатами лікування і аналізувати окремо для виписаних із стаціонару і померлих хворих.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

Одиницею обліку є випадок втрати працездатності.

Захворюваність тих, що працюють з тимчасовою непрацездатністю аналізується за наступними показниками :

абсолютне число випадків тимчасової непрацездатності

Показник випадків тимчасової = -----------------------------------------------------------------Х100 непрацездатності на середня чисельність працюючих

100 працюючих

абсолютне число календарних днів тимчасової непрацездатності

показник календарних днів = ------------------------------------------------------------------------Х100

тимчасовій непрацездатності середня чисельність працюючих

на 100 працюючих

число календарних днів тимчасової непрацездатності

середня тривалість = ---------------------------------------------------------------------------

випадку тимчасової непра- число випадків тимчасової непрацездатності

цездатності

число випадків (чи календарних днів) непрацездатності

по цьому захворюванню х 100

показник структури захворю- = ----------------------------------------------------------------------------

ваності з тимчасовою втратою число випадків (днів) непрацездатності при усіх захворю-

працездатності ванях