
- •Тема. Предмет і методи вікової фізіології
- •Предмет і завдання вікової фізіології з основами шкільної гігієни, її зв’язок з іншими дисциплінами.
- •Л юдина медицина гігієна психологія екологія людини ф ізіологія
- •2. Коротка історія розвитку наук анатомії, фізіології та гігієни, їх зв'язок з іншими біологічними дисциплінами
- •Методи фізіологічних досліджень.
- •4. Основні фізіологічні поняття.
- •Біологічна характеристика живих організмів. Організм як саморегулююча система. Взаємозв’язок органів і систем.
- •3. Організм — саморегулююча система
- •6. Значення знань про особливості розвитку дитячого організму для майбутніх педагогів і психологів.
- •2. Поняття про поділ клітин.
- •3. Хромосомні хвороби людини.
- •4. Біологічні особливості репродукції людини.
- •5. Критичні періоди розвитку.
- •6. Біологічні, психологічні і соціально-педагогічні критерії періодизації онтогенезу.
- •7. Вікова періодизація. Коротка характеристика періодів онтогенезу.
- •8. Коротка характеристика періодів онтогенезу.
- •1. Значення опорно-рухової системи. Частини скелета. Будова кісток.
- •Ріст і розвиток кісток в ембріональний та постембріональний період.
- •3. Будова, форма, функції і робота м'язів.
- •4. Розвиток рухів у дітей
- •1. Поняття про внутрішнє середовище організму та гомеостаз. Функції, склад і кількість крові. Вікові особливості зміни кількості крові у дитини.
- •Захисні фактори організму. Поняття про фагоцитоз, імунітет, згортання крові.
- •3. Групи крові
- •Вікові зміни в роботі серцево-судинної системи. Особливості кровообігу у плода.
- •1. Значення, загальний план будови дихальної системи.
- •3. Дихальні рухи.
- •3. Гігієна дихальної системи дитини.
- •Значення травлення. Загальний план будови травної системи людини.
- •6. Вітаміни та їх значення
- •7. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •8. Харчування
- •Тема VII. Залози внутрішньої секреції
- •2. Гормони
- •6. Будова і функції надниркових залоз
- •Тема VIII. Анатомія і фізіологія шкіри
- •1. Будова шкіри
- •3. Функції шкіри
- •4. Теплорегуляція
- •Тема IX. Анатомія, фізіологія органів виділення
- •2. Будова нирок
- •4. Регуляція роботи нирок
- •6. Механізм сечовиділення
- •1. Значення, загальний план будови, властивості нервової системи.
- •4. Ріст і розвиток спинного та головного мозку в постембріональний період.
- •7. Динамічний стереотип
- •8. Учення і.П.Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •9. Типи вищої нервової діяльності
- •11. Сон. Фізіологічне значення сну
- •1. Сенсорні системи та їх роль в житті людини
- •2. Орган зору
- •4. М'язово-суглобове чуття (руховий, або пропріоцептивний, аналізатор)
- •6. Орган смаку
- •7. Орган нюху
4. Біологічні особливості репродукції людини.
Здатність до репродукції стає можливою після статевого дозрівання. Продукція гамет у представників обох статей дуже різна: зрілий сім’яник безперервно виробляє велику кількість сперматозоонів, статевозрілий яєчник періодично (у середньому один раз на кожні 28 днів) виділяє зрілу яйцеклітину, яка дозріває з тих овоцитів, що закладаються на ранніх стадіях онтогенезу.
Чоловічі статеві клітини – сперматозоони – утворюються в чоловічих статевих залозах -яєчках, які, крім сперматозоонів, виробляють і статевий гормон – тестостерон, що справляє стимулюючий вплив на ріст чоловічих статевих органів і розвиток вторинних статевих ознак. Яєчко дорослої людини має масу 20-30г, у дітей 8-10рр. – 0,8г, 15 років – 7г.
До заднього краю яєчка прилягає його придаток, від якого тягнеться сім’явиносна протока довжиною 45-50 мм. У голівку придатка з яєчка проходять 10-20 тонких вивідних канальців – проток придатка, по яких з яєчка виводиться сім’я. Швидкість руху сперматозоона, який складається з голівки, шийки і хвоста - 3-4 мм/хв. З кожним статевим актом виділяється 1-6см3 сперми через зовнішній отвір сечовипускного каналу.
Статевою залозою жінки є яєчник – це парна залоза, розташована біля верхнього входу в малий таз по обидва боки від матки. У яєчнику виробляються жіночі статеві клітини – яйцеклітини і статеві гормони, від яких залежить не тільки діяльність статевих органів жінки, а й нормальна життєдіяльність усього жіночого організму.
При народженні дівчинки в її яєчниках нараховується від 30000 – 400000 незрілих яйцеклітин – первинних фолікулів. Фолікул має вигляд міхурця зі сполучнотканинною оболонкою і являє собою групу клітин, що оточують яйцеклітину. Дозрілий фолікул починає випинатися на поверхні яєчника, стінка фолікула стає тоншою, міхурець розривається, з нього викидається яйцеклітина і фолікулярна рідина. Цей процес називається овуляцією. Порожнина міхурця, що лопнув, з часом заповнюється клітинами, які містять жирову речовину жовтого кольору. Так виникає жовте тіло, що відіграє роль залози внутрішньої секреції. Жовте тіло продукує гормон прогестерон, який також утворюється в плаценті та в корі надниркових залоз. Коли яйцеклітина дозріває і на місці міхура, що лопнув, утворюється жовте тіло, його гормон прогестерон викликає зміни в матці – це дітородний орган, у якому розвивається і виношується плід. Створюються умови для імплантації заплідненого яйця і розвитку зародка. Якщо дозріла клітина не запліднилася, то через кілька днів вона гине.
Під час викидання сім’яної рідини (еяколяції) у чоловіків виділяється 200 млн. сперматозоонів, але тільки один з них запліднює яйцеклітину. Зустріч жіночих і чоловічих статевих гамет відбувається у верхніх відділах труб матки. Пересування сперматозоонів здійснюється завдяки власній рухливості, а також у результаті скорочення м’язів стінок статевого тракту і спрямованого руху війок слизової оболонки труб матки. Запліднення здійснюється протягом перших 12 годин після овуляції. Услід за проникненням сперматозоонів у яйцеклітину утворюється оболонка запліднення, яка перешкоджає проникненню інших сперматозоонів. Зигота опускається по трубах матки, і на 8-10 добу зародок імплантується у стінку матки.
Після імплантації зародок швидко росте і розвивається. Між ворсинками і слизовою оболонкою матки утворюється міжворсинчастий простір. У ньому містяться продукти тканинного розпаду і циркулює материнська кров, яка влилася зі зруйнованих судин слизової оболонки. Із цієї крові зародок дістає всі необхідні поживні речовини. На другому місяці вагітності формується плацента – із цього періоду зародок, що розвивається, називається плодом. Через плаценту здійснюють живлення плода, його дихальна і видільна функції. Зв’язок плода з материнським організмом здійснюється через плаценту і пупковий канатик.
Плід, який розвивається в матці, знаходиться в особливих оболонках, які утворюють ніби мішок, заповнений навколоплідними водами. Ці води дають змогу плоду вільно рухатися в мішку, забезпечують захист його від зовнішніх ушкоджень та інфекцій, а також сприяють нормальному перебігу родового акту.
Нормальна вагітність триває 9 місяців. На другому місяці життя зародок стає схожим на людину, наприкінці 3 місяця в 75-міліметрового плода з’являються індивідуальні риси. У цей період можна визначити стать плода, у нього починають рости нігті. У 5 місяців формуються риси обличчя, є волосяний покрив. У 6 місяців помітні брови, вії, у 7-9 місяців формуються м’язи, підшкірний жир, плід округляється, шкіра втрачає зморшкуватість.
Під кінець 40-го тижня, через 280 днів, настають нормальні пологи – складний рефлекторний акт, у якому беруть участь м’язи матки, промежини, черевного преса, спини, стегон.