- •Тема. Предмет і методи вікової фізіології
- •Предмет і завдання вікової фізіології з основами шкільної гігієни, її зв’язок з іншими дисциплінами.
- •Л юдина медицина гігієна психологія екологія людини ф ізіологія
- •2. Коротка історія розвитку наук анатомії, фізіології та гігієни, їх зв'язок з іншими біологічними дисциплінами
- •Методи фізіологічних досліджень.
- •4. Основні фізіологічні поняття.
- •Біологічна характеристика живих організмів. Організм як саморегулююча система. Взаємозв’язок органів і систем.
- •3. Організм — саморегулююча система
- •6. Значення знань про особливості розвитку дитячого організму для майбутніх педагогів і психологів.
- •2. Поняття про поділ клітин.
- •3. Хромосомні хвороби людини.
- •4. Біологічні особливості репродукції людини.
- •5. Критичні періоди розвитку.
- •6. Біологічні, психологічні і соціально-педагогічні критерії періодизації онтогенезу.
- •7. Вікова періодизація. Коротка характеристика періодів онтогенезу.
- •8. Коротка характеристика періодів онтогенезу.
- •1. Значення опорно-рухової системи. Частини скелета. Будова кісток.
- •Ріст і розвиток кісток в ембріональний та постембріональний період.
- •3. Будова, форма, функції і робота м'язів.
- •4. Розвиток рухів у дітей
- •1. Поняття про внутрішнє середовище організму та гомеостаз. Функції, склад і кількість крові. Вікові особливості зміни кількості крові у дитини.
- •Захисні фактори організму. Поняття про фагоцитоз, імунітет, згортання крові.
- •3. Групи крові
- •Вікові зміни в роботі серцево-судинної системи. Особливості кровообігу у плода.
- •1. Значення, загальний план будови дихальної системи.
- •3. Дихальні рухи.
- •3. Гігієна дихальної системи дитини.
- •Значення травлення. Загальний план будови травної системи людини.
- •6. Вітаміни та їх значення
- •7. Звільнення і перетворення енергії в організмі
- •8. Харчування
- •Тема VII. Залози внутрішньої секреції
- •2. Гормони
- •6. Будова і функції надниркових залоз
- •Тема VIII. Анатомія і фізіологія шкіри
- •1. Будова шкіри
- •3. Функції шкіри
- •4. Теплорегуляція
- •Тема IX. Анатомія, фізіологія органів виділення
- •2. Будова нирок
- •4. Регуляція роботи нирок
- •6. Механізм сечовиділення
- •1. Значення, загальний план будови, властивості нервової системи.
- •4. Ріст і розвиток спинного та головного мозку в постембріональний період.
- •7. Динамічний стереотип
- •8. Учення і.П.Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •9. Типи вищої нервової діяльності
- •11. Сон. Фізіологічне значення сну
- •1. Сенсорні системи та їх роль в житті людини
- •2. Орган зору
- •4. М'язово-суглобове чуття (руховий, або пропріоцептивний, аналізатор)
- •6. Орган смаку
- •7. Орган нюху
6. Вітаміни та їх значення
Вітаміни — органічні сполуки, потрібні для нормального функціонування організму. Вітаміни входять до складу багатьох ферментів. Чим пояснюється важлива роль вітамінів в обміні речовин? Вітаміни сприяють дії гормонів, а також підвищенню опірності організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища (інфекції, дія високої і низької температури тощо). Вони необхідні для стимулювання росту, підновлення тканин і клітин після травм і операцій. На відміну від ферментів і гормонів, більшість вітамінів не утворюються в організмі людини. Головним джерелом їх є овочі, фрукти і ягоди. Нестача вітамінів у їжі викликає тяжкі розлади в обміні речовин і тяжкі захворювання — авітамінози (цинга, рахіт, затримання росту, крововиливи тощо). В організмі вітаміни швидко руйнуються, тому їх потрібно щодня вводити в організм. Усі вітаміни поділяються на дві великі групи:
розчинні у воді — вітаміни групи В, вітаміни С і Р;
розчинні в жирах — вітаміни А, А, О, Е, К.
Вітамін ВІ (тіамін, аневрин) міститься в лісових горіхах, неочищеному рисі, хлібі грубого помолу, ячмінній і вівсяній крупах, особливо його багато в пивних дріжджах і печінці. Брак цього вітаміну в їжі спричиняє хворобу бері-бері. Хворий втрачає апетит, швидко втомлюється, поступово з'являється слабкість у м'язах ніг, настає втрата чутливості, може бути ураження слухового
і зорового нервів, гинуть клітини довгастого і спинного мозку, настає параліч кінцівок і смерть.
Вітамін В3 (рибофлавін) міститься в хлібі, гречаній крупі, молоці, яйцях, печінці, м'ясі, томатах. Без цього вітаміну в їжі затримується і зменшується ріст дитячого організму. Цей вітамін входить до складу дихального пігменту, який є в клітинах, і бере участь у клітинному диханні. У людини першими ознаками нестачі цього вітаміну є ураження шкіри: з'являються тріщини, які мокріють і вкриваються темною кіркою. Далі розвивається ураження очей і шкіри, яке супроводжується відпаданням зроговілих лусочок. Пізніше може розвиватися злоякісне недокрів'я, ураження нервової системи, раптове зниження артеріального тиску, судоми, непритомність.
Вітаміни Ву В4, Ву Д7 — вітаміни росту. Містяться вони в тих самих продуктах, що й вітамін В,.
Кітамін Вп (ціанокобапамін) — це складна органічна сполука, яка містить у собі кобальт. Цей вітамін стимулює роботу кровотворних органів. На нього багаті внутрішні органи тварин, особливо нирки і печінка. У людини цей вітамін синтезується/В кишках. Нестача його в організмі провокує злоякісне недокрів'я з порушенням утворення еритроцитів.
Вітамін Р(нікотинамід) міститься в зелених овочах, моркві, картоплі, горосі, гречаній крупі, житньому хлібі, молоці. Нестача цього вітаміну може спричинити хворобу пелагру, тому цей вітамін називають антипелагричним. При пелагрі ушкоджується слизова оболонка кишково-шлункового тракту, що спричиняє проноси, порушується діяльність нервової системи, з'являються галюцинації, психози.
Вітамін С (протицинготний). Без достатньої кількості н їжі вітаміну С розвиваються хвороба цинга, недокрів'я, різко знижується опірність організму інфекційним хворобам. Багато вітаміну С у свіжих лимонах, апельсинах, ягодах чорної смородини, шипшини, аґрусу, суниць, у капусті, хвої сосни і ялини.
Вітамін Р (цитрин) являє собою галову кислоту. Найбільше вітаміну в лимонах та червоному перці. Сукупність синтезованих вітамінів С і Р називають галоскорбіном, при застосуванні якого рани заживають у 2—3 рази швидше, він знімає біль, стимулює вуглеводно-фосфорний обмін та утворення гемоглобіну, знімає втому. Вітамін А (ретинол, аксерофтол) утворюється в організмі з пігменту каротину, який є у великих кількостях у свіжій моркві, вершковому маслі, печінці, нирках тощо. Якщо в їжі достатня кількість вітаміну, то запаси його відкладаються в печінці, нирках. Надмірна кількість спричиняє розлади обміну речовин і травлення, а також недокрів'я.
Вітамін О (ергокальциферол) впливає на обмін солей кальцію і фосфору. Нестача в їжі вітаміну О викликає у дітей раннього віку рахіт. При цьому захворюванні затримується заростання тім'ячок на черепі й прорізування зубів. Кістки ніг стають гнучкими і під вагою тіла викривлюються. Дуже багатий на вітамін О жир печінки тварин і риб, особливо тріски, багато його в яєчному жовтку, баклажанах, шпинаті. У шкірі людини міститься провітамін ергостерин, який під впливом ультрафіолетових променів перетворюється у вітамін О.
Вітамін Р необхідний для росту, корисний при недокрів'ї. Міститься в зелених частинах рослин, особливо в листках салату, плодах шипшини.
Вітамін Е необхідний для розвитку м'язової тканини і її функції в ранньому дитячому віці. При нестачі вітаміну спостерігаються крововиливи у мозок, запалення шкіри, біль м'язового і нервового походження. Вітамін Е запобігає розвитку атеросклерозу і гіпертонії. Його багато в почіпці, яєчному жовтку, зародках пшениці, овочах. Вітамін К потрібний для синтезу ферменту крові протромбіну, при нестачі якого знижується здатність крові зсідатися. Синтетичний препарат вікасол застосовують від кровотечі.
