3. Будова, форма, функції і робота м'язів.

В організмі людини налічується близько 600 м'язів. У новонароджених маса всіх м'язів становить 23 % маси тіла, у 8 років — 27 %, в 17—18 років вона досягає 43—44 %. У немовлят, насамперед, розвиваються м'язи живо­та, пізніше — жувальні. На кінець першого року життя і у зв'язку з ходінням помітно ростуть м'язи спини та кінцівок. За весь період росту дитини маса мускулатури збільшується в 35 разів. У період статевого дозрівання (12—16 років) інтенсивно подовжуються сухожилля м'язів внаслідок подовження трубчастих кісток. У 15—18 років відбувається дальший ріст поперечних м'язів. Розвиток м'язів триває до 25—30 років.

У м'язі розрізняють середню частину — черевце, яке складається з м'язової тканини, і сухожилки, утворені щільною сполучною тканиною У м'язах новонародженого сухожилки розвинуті слабо, м'язово-сухожильні відношення встановлюються в 12—років.

Основними фізіологічними властивостями м'язів є збудливість, провідність і скоротливість. Скоротливість виявляється або у вкороченні м'яза, або в розвитку напруження. В організмі людини м'язи одержують із центральної нервової системи серію імпульсів, у результаті чого м'яз відповідає сильним і тривалим скороченням. Таке скорочення м'язів називається тетанічним.

Скорочуючись, м'язи виконують роботу, яка зале­жить від їхньої сили. М'яз тим сильніший, чим більше в ньому м'язових волокон, чим він товщий. Сила м'язів залежить від особливостей їх прикріплення до кісток. Людина може тривалий час зберігати ту саму позу — це статичне напруження м'язів (стояння, тримання голови у вертикальному положенні тощо). При статичному зу­силлі м'яз перебуває в стані напруження. За статичної роботи (наприклад, тримання вантажу) м'яз перебуває в безперервному (тетанічному) скороченні.

При динамічній роботі по черзі скорочуються різні групи м'язів. Ці м'язи, скорочуючись і працюючи з великим напруженням, швидко втомлюються. Але різні групи м'язових волокон за динамічної роботи скорочу­ються по черзі, що дає можливість діяти тривалий час. Отже, динамічною називають роботу, зв'язану з рухами (підняття вантажів, копання землі тощо), при цьому ско­рочення м'язів чергується з їх розслабленням.

М'язи людини навіть у стані спокою скорочені — цей стан напруження називається тонусом м'язів. По­вністю зникає тонус тільки після смерті. Величина то­нусу залежить від функціонального стану центральної нервової системи. Тонус м'язів відіграє велику роль у здійсненні координації рухів. У новонароджених дітей переважає тонус згиначів, у дітей 1—2 місяців— тонус розгиначів, у дітей 3—5 місяців спостерігається рівновага тонусу м'язів-антагоністів. Підвищений то­нус м'язів у новонароджених дітей і в перші місяці життя пов'язують із підвищеною збудливістю черво­них ядер середнього мозку. Підвищений тонус м'язів ніг новонародженого в другому півріччі життя дитини поступово знижується, що є необхідною умовою для розвитку ходьби.

Після тривалих навантажень, а також під час напру­женої роботи відбувається зниження працездатності м'язів, яка відновлюється після відпочинку. Це фізична втома. При різко вираженій втомі розвивається тривале вкорочення м'язів, нездатність їх до повного розслаб­лення (контрактура). При втомі вичерпуються запаси хімічних речовин, які є джерелом скорочення, нагромад­жуються продукти обміну (молочна кислота тощо).

Швидкість настання втоми залежить від стану центральної нервової системи, частоти, ритму, у якому виконується робота, і від величини навантаження. Чим молодша дитина, тим швидше вона втомлюється. Фізична втома — нормальне фізіологічне явище. Після відпочинку працездатність не тільки відновлюється, але й часто збільшується. Чергування розумової і фізичної праці сприяє підвищенню працездатності. Вирішальну роль центральної нервової системи в тривалому збере­женні працездатності і в настанні стомлення було доведено в дослідженнях І.М.Сєченова, І.П.Павлова, М.Е.Веденського і О.О.Ухтомського.