
- •Тема: Теорія адміністративного менеджменту
- •1) Щоб реформувати апарат управління, треба його добре знати, а отже, вивчати з наукових позицій;
- •2) Апарат адміністративно-державного управління має бути відділений від сфери політики.
- •1. Хвороби адміністрації. 6 основних перешкод, які чинять регулярно і через боягузтво адміністратори, а саме:
- •5. Неефективні методи підвищення продуктивності роботи адміністрації.
- •Американська школа адміністративного управління
- •Теорія адміністративного менеджменту у Великобританії
- •Французька школа адміністративного менеджменту
- •Теорія адміністративного менеджменту в Німеччині
Теорія адміністративного менеджменту у Великобританії
Вивчення адміністративного управління у Великобританії почалося наприкінці XIX ст., коли при Лондонському університеті було засновано Лондонську школу економіки і політичних наук. На цей час в цій країні панував інституціональний підхід до вивчення адміністративного управління. Найвідомішими вченими в цей період були Е. Баркер, Д. Коул, Г. Ласкі, Ч. Маннінг, У. Робсон та ін.
Починаючи з 30-х років в англійській школі адміністративного управління починають панувати біхевіоральні методи вивчення адміністрування. Із самого початку в рамках біхевіоральної методології склалися дві основні тенденції — соціологічна та економічна, джерелами яких стали два різних розуміння природи людської поведінки. Економісти розглядали політику і державне управління як сферу раціональної діяльності людей з незмінними цілями, що зводяться до прагнення отримати максимальну вигоду.
Ще в 1908 р. відомий англійський психолог Дж. Уоллес заявив про кризу в політичних науках і управлінні, спричиненою тим, що раціоналізм відмовлявся від вивчення зв'язків між політичною поведінкою і «людською натурою», яка обумовлена культурними, соціальними і расовими чинниками. Ці і багато інших ідей Уоллеса були пануючими в англійській школі «public administration» аж до 50-х років XX ст. Економічний підхід у ці роки був на другому плані доти, доки не стало відомо про успіхи формальних методів економічного аналізу.
Найвизначнішими представниками соціологічного напряму стали Е. Берч, І. Берлін, У. Риз, Р. Роуз. На думку І. Берліна, основним у філософії державного управління є покора і насильство, тому обходити питання виправдання влади і підпорядкування їй учені не мають права.
У роботах Е. Берча розглядаються 3 поняття відповідальності в адміністративному управлінні: відповідальність перед суспільною думкою, проведення продуманої державної політики, основаної на всебічному аналізі проблем, відповідальність перед парламентом.
Відомий англійський політолог Б. Баррі розробив концепцію «економічного типу» державної влади, здійснюваної через погрози та обіцянки. Владні відносини в суспільстві Б. Баррі розглядає в поняттях виграшів і втрат. На його думку, владні відносини мають місце тільки тоді, коли одна сторона виграє від їх збереження більше, ніж друга, маючи можливості домагатися покірності останньою ціною мінімальних збитків. Для виміру покірності Б. Баррі пропонує такий критерій: покірність А владі Б тим більша, чим більша розбіжність між ними. При цьому А підкоряється Б в тому випадку, коли для нього вартість поступливості менше вартості можливих втрат у випадку санкції з боку Б.
Видний англійський філософ М. Оукшотт очолював у 50-60-ті роки XX ст. кафедру політичної науки Лондонської школи економіки розробив дві концепції адміністративного управління: цільову та цивільну. На його думку, цих типів адміністративно-о управління в чистому виді немає ніде, оскільки вони являють собою ідеальні теоретичні конструкції.
Останнім часом в англійській школі «public administration» з'явилися нові підходи і напрями. Найбільшим впливом серед них користується система «м'якого мислення». На чолі цього напряму стоїть Пітер Чекланд, Ланкастерський університет. Система «м'якого мислення» з'явилася як наслідок невдалої спроби застосування інженерної методології (твердого підходу) до рішення слабкоструктурованих проблемних управлінських ситуацій. Система «м'якого мислення» дозволяє структурувати управлінські процеси за допомогою дослідження різних поглядів та позицій і обговорення їх правомірності за конкретних обставин.