Висновки та пропозиції виробництву

Землі ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» належать до зони лісорослинного районування – Полісся, яка характеризується помірно континентальним кліматом. Природо-кліматичні умови, які можуть негативно вплинути на ріст і розвиток рослинності – пізні весняні і ранні осінні заморозки, а також сильні вітри в окремі пори року, які визивають вітровали і буреломи. Рельєф території підприємства переважно рівнинний з незначними підвищеннями. Найбільш поширеними типами ґрунтів являються: дернові підзолисті, рідше зустрічаються торф'яно-болотні.

Аналізуючи державний лісовий фонд підприємства слід сказати, що лісистість в зоні діяльності становить 65,9%, тобто в 3,3 рази вища ніж в середньому по Київській області (19,4%). Площа земель лісового фонду постійного користування складає 10391,0 га, з них площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок складає 9396,0 (90,4%). Тобто землі лісового фонду використовуються дуже ефективно. Серед насаджень переважають високопродуктивні, високоповнотні насадження, насадження 5-го і нижче класів бонітету практично відсутні. За даними останнього лісовпорядкування середній вік насаджень складає 75 років.

Основною породою, на яку ведеться господарство є сосна звичайна.

Щодо досвіду створення лісових культур на піщаних землях, то варто відзначити, що піски і староорні землі вимагають застосування спеціальних прийомів обробітку ґрунту під лісові культури, оскільки такі ділянки лісокультурного фонду мають ряд особливостей: безструктурність, висока теплоємність, значна щільність, водопроникність і повітроємність, мала вологоємність, не значний або відсутній рівень гумусованості. Для вирощування на пісках біологічно стійких і високопродуктивних лісових насаджень, що були б стійкі проти кореневої губки значення має порушення щільності верхніх шарів ґрунту і розпушування його на глибину 60-80 см. За таких умов сосна освоює корінням більший об’єм ґрунту, ніж при посадці її в борозни або по мілкій оранці. Необхідною умовою є обробіток грунту, який не дозволяє винести на поверхню підзолистий горизонт, оскільки це може призвести до запливання ґрунту. Найдоцільнішими схемами змішування для створення насаджень на піщаних землях є: в умовах сухого бору (А₁) – 4(5)рСз1рБп+Клг, свіжої діброви (D₂) - 4рДз1рСз+Клг або 1рДз1рСз+Клг з розташуванням посадкових місць 2,5х0,5 м. Якщо посадка здійснюється вручну під меч Колесова, то середній відсоток приживлюваності в таких культурах становить близько 90-95%. Середній вік зімкнення культур в середньому становить 6 років.

Аналіз досліджуваних насаджень, які були штучно створені на піщаних землях свідчить, що практично всі досліджувані об’єкти є високопродуктивними (бонітет І і вище класу), високоповнотними (повнота 0,8 і більше). Це означає, що склад насаджень повністю відповідає умовам їх місцезростання.

Як вже говорилося раніше, найпопулярнішими схемами змішування в роки створення досліджуваних насаджень були такі – 4-5рСз1рБп або 4-5рСз1рДз. Але як бачимо зараз всі насадження чисті. Це може пояснюватися випаданням берези чи дуба в ході росту насадження, або ж вибиранням їх під час доглядових чи інших рубок.

Отже, виходячи з вищесказаного можна зробити наступні рекомендації виробництву. Слід уникати повного вибирання листяних порід під час доглядових та інших рубок. Оскільки, такі дії під час доглядових чи інших рубок формування і оздоровлення лісів призводять до зменшення біологічної стійкості насаджень проти шкідників і хвороб, підвищення рівня пожежонебезпечності насадження, призводять до виснаження ґрунту монокультурою, яка унеможливлює утворення листяного опаду, що покращує кругообіг речовин, процес розкладання підстилки та формування гумусового шару.

В майбутньому при створенні лісових культур на піщаних землях, доцільно згідно із рекомендаціями УкрНДІЛГА проводити дискування смуг шириною 1,2 м, що сприятиме знищенню дернини, після чого слід проводити розпушування РН-60. Під час такого обробітку трав’яний покрив між обробленими смугами дозволяє, в перші роки, захищати культивовані рослини від таких несприятливих природних чинників, як вітрова ерозія, засікання і засипання піском.