Розрахунок значення середнього діаметра насадження за сумою площ поперечних перерізів (тпп-5; ярус - і; порода – сосна звичайна)

Ступінь товщини, см	Площа поперечного перерізу ступеня, м2	Кількість дерев по ступенях товщини, шт.	Сума площ поперечних перерізів ступенів товщини, м2
12	0,0113	6	0,0678
16	0,0201	14	0,2814
20	0,0314	52	1,6328
24	0,0452	80	3,6160
28	0,0616	33	2,0328
32	0,0804	22	1,7688
36	0,1018	9	0,9162
40	0,1257	4	0,5028
44	0,1521	2	0,3042
Всього на пробі		222	11,1228
Всього на 1 га		793	39,7
gср=0,0500 м2		Дср=25,2 см

Здійснивши перерахунок з площі проби визначаємо, що кількість дерев на 1 га - 793 шт., горизонтальна зімкнутість – 0,9. Повнота – 0,88, запас деревостану – 450м³·га^-1.

Рис.4.10. Крива висот ТПП – 5.

На площі наявний нерівномірно розміщений підріст головної породи – сосни звичайної, висотою 0,7-0,8 м.

В склад підліску входять: крушина ламка та горобина висотою до 3,0 м.

Лісова підстилка середньо ущільнена товщиною до 2,5-3,0 см.

Живий надґрунтовий покрив (ЖНП) складається з таких трав’янистих рослин, як орляк звичайний – Pteridium aguilinum (L.) Kuhn., розрив-трава – Impatiens (L.), герань криваво-червона – Geraniumsangiuneum (L.), веснівка дволиста – Majantemum bifolium (L.) F.W. Schmidt., осока трясучковидна – Carex brizoides Juslen.

4.4. Підведення підсумків, узагальнення характеристики пробних площ та аналіз особливостей росту насаджень на піщаних землях дп «Київська лндс»

Для узагальнення та систематизації інформації про закладені пробні площі та для полегшення процесу їх аналізу логічним буде занесення всіх лісівничо-таксаційних показників про всі пробні площі до узагальнюючої зведеної відомості табл. 4.6. Це значно полегшить виявлення особливостей росту та інших закономірностей насаджень на пісках ДП «Київська лісова науково-дослідна станція».

Всі тимчасові пробні площі були закладені в соснових насадження, що були створені на піщаних землях.

До об’єктів, що досліджувались увійшли середньовікові та пристигаючі за віковою структурою насадження, оскільки переважна більшість заліснених пісків припадають на роки створення саме таких захисних насаджень.

Оскільки тимчасові пробні площі закладалися в літній період року (08,12 р.) на фотографіях в певні мірі видно рельєф, на якому зростають насадження, підріст, підлісок та живий надґрунтовий покрив, які є підтвердженням достовірності даних про всі тимчасові пробні площі.

Також у додатках до кожної ТПП додаються матеріали польових досліджень, а саме «Картка пробної площі» та «Перелікова відомість» до неї.

Таблиця 4.6

Лісівничо-таксаційна характеристика соснових насаджень на піщаних землях ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» за даними пробних площ

№ ТПП	Склад	Вік, років	ТЛУ	Висота, м	Діаметр, см	Повнота	Бонітет	Запас, м3·га-1
1	10Сз	59	В2	22,3	24,7	0,80	І	360
2	10Сз	79	С2	27,8	31,2	0,75	Іа	510
3	10СЗ	48	В2	17,3	21,3	0,85	І	310
4	10Сз	72	В2	22,4	28,7	0,85	І	400
5	10Сз	60	В3	22,4	25,2	0,88	І	500

Отже, вище приведені дані свідчать, що переважна більшість насаджень створених на піщаних землях підприємства є високоповнотними, тобто повнота насаджень становить 0,8 і більше.

Дані насадження в яких закладались проби зростають в типах лісорослинних умов свіжого та вологого субору (В₂, В₃) та свіжої судіброви (С₂).

Про високу продуктивність культур свідчить якісний показник – бонітет, який визначався за допомогою бонітетних шкал за середньою висотою насадження. Як бачимо в насадженнях цей показник не нижчий І класу. Це означає, що склад насаджень повністю відповідає умовам їх місцезростання.

Як вже говорилося раніше, найпопулярнішими схемами змішування в роки створення досліджуваних насаджень були такі – 4-5рСз1рБп або 4-5рСз1рДз. Але як бачимо зараз всі насадження чисті. Це може пояснюватися випаданням берези чи дуба в ході росту насадження, або ж вибиранням їх під час доглядових чи інших рубок. Очевидно листяні породи вносилися лише для утворення листяної підстилки та біорізноманіття для кращого росту і розвитку соснових культур.