Розділ IV методика досліджень. Досвід створення захисних лісових насаджень на піщаних землях дп «київська лісова науково-дослідна станція»

4.1. Методика досліджень

В якості об’єкту досліджень виступає насадження лісового фонду ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», а саме соснові насадження на пісках.

Збір всіх матеріалів, які були використані під час розробки бакалаврської роботи проводився за такими основними напрямами:

1. Дослідження матеріалів історії, природно-кліматичних умов території розташування та економічного стану ДП "Київська ЛНДС". В якості основного джерела інформації для вивчення цих напрямів використовувалися матеріали останнього лісовпорядкування, щорічні звітні матеріали, а також Проект організації та розвитку підприємства та пояснювальна записка до нього.

2. Вивчення та аналіз стану та динаміки розподілу лісового фонду підприємства за різними лісівничими показниками, вивчення й аналіз досвіду створення та особливостей росту і розвитку захисних лісових насаджень на пісках. Для було проаналізовано робочі проекти лісових культур та дані лісової інвентаризації. Результат роботи – детальний аналіз існуючих захисних лісових насаджень на піщаних землях представлений під час опису пробних площ.

Закладання тимчасових пробних площ (ТПП) проводилось у відповідності із загальноприйнятою методикою в наступній послідовності [11]:

1. Для дослідження основних лісівничо-таксаційних показників насадження закладають тимчасові пробні площі. За прийнятою методикою для отримання точності досліду у межах 3-5%, при достовірності 0,68 обов’язковою умовою є перелік не менше 100-150 дерев головної породи на пробній площі. Кількістю дерев головної породи обмежується і розмір ТПП. Також обов’язковим є позначання місцерозміщення ТПП на реальній або схематичній карті.

2. Для визначення типу лісорослинних умов (ТЛУ) треба вказати розташування насадження на місцевості (середня частина водозбору, нижня частина, підвищене плато), ґрунтові умови та змитість ґрунтів, рельєф. Окрім того, ТЛУ можна визначити завдяки рослинам-індикаторам під пологом насадження. Для подальших оцінок цих показників можна керуватися класом бонітету головних порід.

3. Для зручності розрахунку та вимірювання показників тимчасова пробна площа закладається, зазвичай, в найбільш характерному, репрезентативному місці насадження, прямокутної форми.

4. Для кожної тимчасової пробної площі окремо заповнюється "Картка пробної площі" (дод. А), а також перелікові відомості окремо по ярусах та окремо для кожної деревної породи (дод. Б).

5. Під час суцільного переліку дерев на пробній площі здійснюють вимірювання діаметру за допомогою таксаційної мірної вилки за 2-х(якщо діаметр в межах від 6 до 16 см) або 4-х (якщо діаметр більше 16 см) сантиметровими ступенями товщини для кожної деревної породи по ярусах. За результатами такого переліку дерев на ТПП визначають суму площ поперечних перерізів та перераховують на 1 гектар. На основі суми перетину стовбурів визначаємо середній діаметр (Д_ср, см) по кожній породі за формулою 3.1.

, (3.1)

де: g – площа поперечного перерізу середнього дерева, см²;

, (3.2)

де: G – сума площ поперечних перерізів всіх дерев, см²·га^-1;

N – кількість дерев, шт·га^-1.

6. Далі на основі середнього діаметру за графіком кривої висот визначається середня висота (Нср., м). Для побудови графіка кривої висот досить за допомогою висотоміра виміряти висоти дерев головної породи 1-го ярусу в кількості 12-15 дерев (по 2-3 висоти для 5-ти центральних ступенів товщини). Для другорядних і супутніх порід 1-го ярусу та усіх порід 2-го ярусу середня висота визначається як середньоарифметична (за 3-5 точно виміряними висотами для одного центрального ступеня товщини).

7. Горизонтальну зімкненість крон деревостану вдосталь визначити окомірно за наступними ознаками:

а) за умови, коли в характерному для насадження місці в межах 10 крон дерев немає просвітів, де умовно могло б рости дерево з подібною кроною, таку зімкненість приймають за 1,0.

б) відповідно на такій же за розміром пробній площі, яка описана в пункті а, де можливо розмістити ще одне дерево з кроною І ярусу – таку зімкненість приймають за 0,9, для двох – 0,8, для трьох – 0,7 і т.д.

8. Характеристика підліску й підросту виконується за такими показниками як: походження, породний склад, розміщення по площі (рівномірне, по узлісним рядам, куртинами ), зімкненість або кількість кущів на пробі та середня окомірна висота кущів.

9. Під час опису живого надґрунтового покриву (ЖНП) – вказуються основні види трав’янистих рослин, що ростуть на пробі, ступінь їх покриття території з наступною градацією: до 10% - покрив відсутній , до 25% - покрив слабких, до 50% − покрив середній, високий – до 75% і суцільне задерніння – понад 75%.

10. Підстилка характеризується показниками середньої товщина (мм), ступенем розкладу.

11. Визначається санітарний стан насадження. Зам наявності сухостійних або всихаючих дерев пропонуються проведення необхідних санітарно-оздоровчих заходів та в подальшому проводиться моніторинг шкідників та хвороб лісових насаджень.

12. Матеріали всіх польових досліджень заводимо до зведеної таблиці лісівничо-таксаційних характеристик захисних лісових насаджень на піщаних землях підприємства.