3.3. Мінералогічний та хімічний склад пісків

Мінералогічний склад піщаних ґрунтів залежить від складу гірських порід, продуктом руйнування яких вони є, і може бути дуже різноманітним. Також він може залежати від наступного їх пере відкладання.

В Україні за мінералогічним складом переважна більшість піщаних земель на 80-95% складається з подрібнених уламків кварцу, форма зерен яких, в більшій мірі, добре обкатана.

Кварцовий пісок – утворюється в умовах вологого, жаркого клімату пере відкладанням продуктів хімічного вивітрювання материнських порід, або ж формування осадів розмивання пісковиків (древніх кварцових пісків) чи тривалого перевідкладення піщаного матеріалу. Такий пісок використовується для виробництва скла, бетону та штукатурок. Зерна піску округлі, округло-кутасті і кутасті за формою, за ступенем обкутаності – обкатані, напівобкатані та гострокутні.

Валунний пісок – містить гравій, валуни та гальку. Є продуктом від перемивання моренного матеріалу проточною водою.

За речовим складом піски розрізняють такі які складаються із зерен одного мінералу – моно мінеральні, олігоміктові – складені зернами декількох мінералів, але з переважанням одного з них, а також є поліміктові, які складаються із зерен різних мінералів і гірських порід різного складу.

Хімічний склад пісків – це фактично вміст в них розчинних, доступних для рослинності поживних речовин, який визначає їх родючість.

3.4. Механічний склад та фізичні властивості пісків

Фізичні властивості пісків, які суттєво впливають на умови росту і розвитку рослин напряму залежать від їх механічного складу. В таблиці 3.1 приводиться класифікація механічних елементів піщаного ґрунту – піщаних часточок.

Таблиця 3.1.

Класифікація механічних частинок пісків

Діаметр часток, мм	Назва механічних елементів(механічних фракцій)	Група
>3 3-1 1-0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 0,01-0,005 0,005-0,001 <0,001	Кам’яниста частина ґрунту
	Гравій Крупний пісок Середній пісок Дрібний пісок	Фізичний пісок
	Середній пил Дрібний пил Мул	Фізична глина

Від вмісту фізичної глини (часточки з діаметром менше 0,01 мм) прямо залежить родючість ґрунту. За цією ознакою виділяють такі піски: супіски (10-20%), легкі супіски (5-10%), глинисті піски (2,5-5%) та піски (до 2,5% фізичної глини).

Найкрупнішими за розмірами пісками є морські. Крупними також рахуються давньоалювіальні та флювіогляціальні піски Полісся.

Від тривалості періоду існування пісків залежить їх склад.

Від механічного складу залежать і об’ємна вага та шпаруватість пісків. Із зменшенням розмірів їх часток зростає загальна шпаруватість – від 35% (крупнозернистий пісок) до 50% (пилуватий пісок). Характерною ознакою пісків є їх підвищена некапілярна пористість. Вона із зменшенням діаметра частинок зменшується, а капілярна шпаристість збільшується. Співвідношення між ними відіграє важливу роль тому, що воно визначає повітропроникність пісків та їх водні властивості. Повітропроникність із збільшенням розмірів часточок і пухкості піску збільшується.

Об’ємна маса пісків лежить в межах 1,4-1,5 г∙см^-3. Вільне перевіювання пісків зумовлене ти, що піскам не властива в’язкість.

Піски мають характерний тепловий режим. В пісків порівняно з іншими породами найменша теплоємкість та висока теплопоглинальна здатність. Теплоємкість піску – 0,81-0,83 Дж∙К^-1. Поглинання сонячної енергії в межах 82-90%.

Також слід відмітити високу теплопровідність пісків, особливо вона висока у пісків, насичених водою. Це призводить до глибокого їх промерзання взимку, така здатність дозволяє вирощувати на пісках у північних районах більш теплолюбні і такі, що потребують довшого вегетаційного періоду, деревні види [13].