Додатки Додаток 1 Питальник

Тема 1

1. Як ви відноситесь до того що в нашій Україні живуть люди іншої національності?

2. Ви колись проявляли нетерпимість к представникам якогось меншинства?

3. Ви зустрічалися з випадками прниження гідності людини из за його національності ?

4. Кого саме ви більше всього недолюбливаете (Негрів, арабів, кавказців,азіатів)?

5. Яка має бути національна політика нашої країни по відношенню до чужоземців?

6. Підтрімуете ви практику міліції на вулиці перевіряти документи у людей не Європеоїдної раси?

Тема 2

1) Вас взагалі хвилюе ситуація противостояння різних релігійних течій ?

2) Яке ваше відношення до таких течій як - христианство, іудейство, мусульманство, буддизм?

3) Підтримуете ви практику притиснення не рідних до нашого народу і країв релігій?

4) Яке ваше відношення до того що в вашому місті живуть представники іншої релігії ?

5) Яка на вашу думку по відношенню до України найбільш ворожа релігія?

Тема 3

1. Яким повинен бути сучасний чоловік в нашому суспільстві? 2. Якою повинна бути жінка у нашому суспільстві? 3. Теперішні поведінкові особливості чоловіків і жінок сильно відрізняються від тих що були в при наших батьках в СССР? 4. Підтримуете ви зрівняння в правах чоловіків і жінок (так/ні) 5. Що для вас є зрівняння у правах жінок\чоловіків? В яких сферах воно має відбутися і які його прояви.

Додаток 2

Тема 1

Респондент – 1

1) Мне всёравно какие национальности проживают на територии моей страны, но до тех пор пока их разнообразие не будет маячить на каждом шагу.

2) Не высказывался напрямую представителям меньшинст, но ситуация с ними в других странах вызывает беспокойство и к их некоторым действиям там отношусь крайне неготивно как и к политике мультикультурализма.

3)Вживую нет, да и не слышал чтобы на територии нашей страны было очень много подобных случаев. И даже не все те случаи можно было бы назвать унижением "на почве национальности".

4) Кавказцев. А вобще тех кого рассплодится больше и они будут влиять на национальные ценности и обычаи в нашей стране.

5) Отказываться от приёма беженцев на територию страны, для постоянно проживающих обязательная сдача экзаменов по украинскому языку и истории Украины.

6) Да, потому что от них больше всех неприятностей

Респондент – 2

1) Негативно я відношусь лише до представників не корінних народів Европи, часто новоприбулі кавказці із Російської Федерації, починають займатися на моїй Вітчизні криміналом(викраданням авто, квартирними грабіжками)

2) Так я завжди вороже дивлюся в бік непотрібних негрів, арабів які із Турції, хоча я їм в лице не висказую свою думку, а всі мої думки про те що вони тут зайві.

3) Так мені доводилося бачити таке неодноразово, і у нас в Україні і в інших країнах, здебільшого гноблення було націлине на представників негроїдної раси і мусульман

4) Кавказці, іх більше всіх у нас

5) Суровий прикордонний контроль за нелегальним вїздом до нашої країни особливо на кордонах з Турціею та Російської Федераціею, бо через перше переправляется потік мусульман, а через Росію - Кавказці

6)Так, а як же ще іначе?!

Респондент – 3

1) Немного с негативом, из за того что в сводках новостей именно заезжими представите лями из других стран совершаются разные преступления.

2) Нет, они мне никогда не мешали жить, потому я отношусь к ним толерантно

3) Было прау случав в жизни когда при мне в вечернее время возле метро Шулявская наши ребята повздорили с неграми и приключилась потосовка где были использовани на ряду с ненормативной лексикой и слова ксенофобського характера.

4) Как я уже говорила для меня они почти все равны, хотя немного я презираю арабов из ближнего востока

5) Я думаю что не следует пускать нам в страну беженцев из Африканского континента.

6) Нет, потому что это нарушает наши закони о равноправности всех находящихся на територии Украины граждан

Респондент – 4

1) Нормально. Територія сучасної України ніколи не була якимось замкнутим «моноетнічним» простором. Тому вкраплення інших етносів я вважаю нормальним. 2) "до представників". Не пам'ятаю такого. Здається, ні. Хіба що парочка разів сказав слово «негр» у присутності іноземців. Але конфлікту не було. Певно, зрозуміли, що це звичка, але не расизм. 3) "через" а не "из-за". Так, бачив таке. Але мені здається для українських реалій інший колір шкіри і т. д. – це лише привід «причепитися» до людини. Тобто, середньостатистичний українець так не зробить, це роблять люди вже налаштовані на конфлікт. 4) "недолюблюєте". Кавказців. Вони занадто нахабно себе поводять. Особливо якщо приїжджають групою – ведуть себе дуже шумно і пихато. 5) Жорстка. Контроль чисельності. Контроль лояльності до культури, держави. Приймати іноземців лише з вищою освітою і т.д. 6) Якщо є статистика злочинів, що підтверджує необхідність таких перевірок - підтримую.

Тема 2

Респондент – 1

1) Хвилює. Я бачу у цьому потенційне джерело для глобальних міжнародних конфліктів. До того ж, подібне ідеологічне протистояння є складною сферою для пошуку компромісу. Якщо з економічних питань завжди можна домовитися, знайти взаємовигідне рішення, то релігійні конфлікти владнати важче.

2) Негативне, до будь-яких форм радикальної та фанатичної релігійності. Найпозитивніше ставлення у мене до християнства – це релігія з якою пов’язана європейська культура, та українська зокрема. Деякі конфесії християнства виглядають цілком раціональними і у християн нема проблем у співвідношенні світської\духовної сфери. Буддизм – як на мене цікаве вчення. Подобається, що воно набагато нейтральніше та як на мене миролюбне, в порівнянні із «авраамістичними» релігіями. Іудаїзм та мусульманство вкиликають іноді негативні асоціації – здебільшого, через їхній імідж у ЗМІ, створений на основі діяльності радикальних груп цих конфесій. Певно, що існують і помірковані групи, але їх діяльність менш помітна у ЗМІ. 3) Ні. Все залежить від умов розповсюдження якоїсь релігії. На теренах сучасної України, колись було язичництво, пізніше – християнство. Якщо виникне якийсь новий культ чи буде запозичений вже існуючий, який буде адекватним потребам і меті українців – чому б і ні. 4) Іншої – це не християнської? Нормальне. Аби лише вони різко не збільшували свою кількість. Я вважаю, що вони мають з повагою відноситись до місцевої культури та релігії. Якщо ж вони відчують, що домінують тут – це може спровокувати протистояння. 5) Православне християнство Московського патріархату. Служить експансіоністським інтересам Російської Федерації. До того ж, окремі представники цієї конфесії своєю поведінкою та заявами дискредитують ідеї християнства

Респондент – 2

1) Никак пока она не будет напрямую влиять на мою жизнь.

2) Каждый верит во что хочет и не должен заставлять верить другого во то что верит сам. Собственно я уже ответил на этот вопрос в предыдущем.

3) Каждый имеет право на свою точку зрения. Но если мне надо будет подстраивать своё поведение и образ жизни под чужую религию, то вполне за утеснение.

4) Абсолютно всё равно. Всё уже ответил ранее. 5) Если судить по ситуации в других страннах, то мусульманство.

Респондент – 3

1)Почти нет, ибо меня оно никак не касается, хотя возрастающая мощь мусульманской религии меня настораживает

2) Так как я христианин мне первый вариант роднее остальних из присутствующих в списке

3) Да, потому что у нас в державе всего одна должна бать религия , а если давать свободу воли мусульманам то она будут наступать на наш способ жизни

4) Мне не нравятся только мусульмане из за свого исламского фанатизма , а остальные пусть живут себе, иудеев у нас мало и они безобидные, с буддистами также само все обстоит.Очень меня раздражает в когда я еду в метро - мусульманки с надетыми хиджабами, в их я чую террористов

5) Как и во всем мире саме злые это мусульмане ибо это люди, отставшие от цивилизованного мира примерно на 600 ле , кторые живут по ненормальным принципам и правилам. Они не признают только себя и своего вшивого "аллаха". Они считают правильными только себя, а всё остальное для них это смертный грех.

Респондент- 4

1) Зовсім байдуже, хай повирізають один одного всі ці релігіозники

2) Я сам атеїст, тому всі ці перераховані течії мене ну ніяк зовсім не колишуть, хоча християнство для мене більш рідне по Европейській культурі

3) Мені байдуже, я за те що релігія зовсім не потрібна

4) Взагалі нейтрально, але щодо мусульман то мусульмани в переважній своєму числі агресивні. Агресивні і емоційно нестримані. От за це в Україні Росії і Європі таке негативне до них ставлення. І навіть якщо російських чеченців не брати в розрахунок (хоча чеченці - дуже навіть яскравий показник), а турок - скільки вони знущаються над жінками, ображають їх, вважають, що біла жінка - повія і т.д. І що, нам їх після цього любити, пестити і леліяти?

5) Яка на вашу думку по відношенню до України самая ворожая релігія? Ясно же що мусульмани бо Адекватних мусульман одиниці та їх впливу явно не вистачить щоб позитивно налаштувати націю в целом.Всякое спілкування з представниками мусульманських народів закінчувалося для мене або конфліктом або дуже неприємним враженням від них. На мою думку вони дуже нахабні.

Тема 3

Респондент - 1 1) Він має відповідати за «зовнішню» частину сімейного життя. Тобто, займатися більше не побутовим питаннями і створенням комфорту всередині родини, а відповідати за забезпечення родини, створення умов за яких не буде зовнішніх загроз для існування родини. В українському суспільстві для чоловіків не є прийнятим виявляти надмірну емоційність, займатися «нечоловічими» справами (стосовно професії, у сімейному житті). Мені здається, що у нас образ «справжнього мужика» складений ще в СРСР і середньостатистичний український чоловік дещо не узгоджується. Зміни мають бути у напрямку відкидання нереалістичних стереотипів та пошуку нових принципів для чоловіків – що б зберегли їхню сутність, але не вводили їх же в оману.

2) Жінка за традиційним світоглядом має відповідати за «внутрішню» складову життя родини: створювати комфортні умови, відповідати за сприятливі відносини у середині родини. Хоча останнім часом для жінок у світі характерно запозичення жінкою суто чоловічих функцій: вона працює, бере участь у політичному житті. На мою думку, цей процес був започаткований ще за СРСР – адже саме тоді остаточно руйнувався традиційний устрій родини. Від сучасної української жінки потребується вдало поєднати її старі, «традиційні» функції у родинному житті, та нові. Можливо, з іншого боку чоловікові слід перейняти деякі функції у сімейному житті? Звучить логічно, але я з упередженням до цього ставлюся (я чоловік).

3) Думаю, для нашої країни влучним було б описання «пострадянська» поведінкова модель. Є певні зміни, але основні риси залишилися сталими. Те що, жінок стало більше у політиці, ЗМІ, бізнесі, як на мене поки що не дуже вплинуло на саму організацію сімейного життя.

4) Так. 5) Для мене головним у зрівняння у правах жінок\чоловіків є звільнення від стереотипів та упередженості у ставленні до жінки. Але це також стосується і чоловіків. Зміни мають бути у таких сферах: працевлаштування, сімейне життя, представництво жінок у політичних, соціальних інститутах. Очевидно, що існують певні фізичні та психологічні відмінності між двома статями, тож слід не допускати у процесі «зрівняння» перегинів (як от участь жінок у важких чи шкідливих видах виробництва у СРСР і т. д.). Я також проти так званої «позитивної дискримінації» - якщо українські жінки справді хочуть рівних прав із чоловіками необхідно створити рівні умови, а не робити штучні, «тепличні» умови для дискримінованих у минулому груп.

Респондент – 2

1)Современный представитель мужского пола должен не быть на все 100% похож на девушек, как сейчас некоторые подростки выглядят.Сейчас модно носить одежду “унисекс” которая ставит знак равно между индивидуальностю женщин и мужчин

2) В первую очередь женственной, подчеркивать свою красоту “женской одеждой” а не штанами, пиджаками.В ней должны укладываться такие такие понятия как мудрость и терпеливость, хозяйственность, трудолюбивость.

3). Я б сказал что все также как и было раньше, только не выставляется на показ, тоесть у людей после распада СССР модель поведения так сказать вышла из тени на свет.

4) Нет

5) Все надо оставить так, как и до этого было!

Респондент – 3

1) Чоловік сучасного суспільства, повинен бути таким самим як і минулих суспільств і майбутніх. Чоловік є чоловік) Повинен вміти заробляти гроші на життя своє і своєї сім'ї, повинен бути боєць у всіх сенсах цього слова, надійний, принциповий, справедливий.

2) Жінка повинна бути охайна, спортивна, розумна, товариська, принципова. І гарно б якби знала чого хоче)

3) Знаю наприклад що молодість батьків потрапила під вплив сексуальної революції, коли казали що в СССР сексу нема. Тому секс був як протест. Батьки раціональніше використовували час, це точно. В них не було інтернету і компьютеру. Тож було безліч часу на всілякі корисні справи. Всі ганялись за імпортними продуктами. Зараз це вже не має таке велике значення. У нас намного больше свободы. У нас нету практически никаких запретов и из за этого многое не интересно. Зато мы можем трезво принимать решения, а не потому что нам чтото запрещают.

4) Так

Респондент – 4

1) Сильний, вольовий. Справжній чоловік повинен бути сильнішим своєї обраниці і морально і фізично. Жінці не потрібен розмазня чи хлопчик на побігеньках. Жінка хоче відчувати себе захищеною.

Цілеспрямований. Справжній чоловік ставить перед собою мету і досягає її, як би складно це не здавалося. Він розуміє, що головне, а що другорядне, і не розмінюється на дрібниці. Він сконцентрований на досягненні мети

Розумний. Обов’язковий атрибут справжнього чоловіка — це розум. Жінка наварять чи без розуму закохатися в дурного чоловіка. Не так важливо кількість вищих освіт, набагато важливіше вміння вести бесіди на різні теми, бути ерудованим, інтелектуальним.

2) Вміти готувати. І не звалювати цей почесний обов'язок на чоловіка. Якщо чоловік при живій дружині змушений харчуватися пельменями та іншими напівфабрикатами, не варто дивуватися, якщо дружина у нього скоро зміниться. 2. Брати на себе левову частку поточної роботи по будинку яка не вимагає великої фізичної сили. Пил там протирати, підлогу мити, коротше зберігати вогнище і підтримувати затишок. 3. Ходити за покупками в магазин самостійно. Замість того, щоб доводити чоловіка до інфаркту тригодинним шопінгом. Ніхто природно не заважає їй подзвонити ввечері і сказати: "Дорогий, я хліб забула купити, зайди, будь ласка, по дорозі додому в магазин", але зловживати цим не варто. 4. Брати на себе основну роль у вихованні дітей. Міняти пелюшки. Відвозити / забирати дитину в / з дитячого садка / школи 5. Водити машину (щоб полегшити собі пункти 3 і 4). Але це вже її проблеми. 6. Мати елементарні навички крою і шиття. На рівні дірку залатати, гудзик пришити. 7. Прати. Це навіть не обговорюється. ЧОЛОВІК ВЗАГАЛІ не повинен замислюватися ЗВІДКИ В ШАФІ БЕРУТЬСЯ ЧИСТІ СОРОЧКИ І ЯК включатиме пральні машини. До речі, те, що після прання сорочки ще треба гладити, чоловікові теж знати не слід. 8. Уміти поводитися з грошима і планувати сімейний бюджет.

3) .Змінилися. Стали більша видима сексуальна розкутість і як наслідок- менша подружня вірність. Впала і моральність, наразі набагато більше аморальних речей вчиняються, які за часів СРСР були б зацьковані народними зборами та засіданнями.

4) Так

5) Це питання проходить крізь всі проблеми сьогодення і є актуальним в житті кожного з нас. На суспільному рівні декларовані права та можливості особистості, незалежно від статі, реально не дотримуються, упереджене ставлення й гендерна дискримінація продовжують відтворюватися, жінки та чоловіки як соціальні спільноти загалом мають неоднаковий доступ до соціальних статусів, ресурсів, привілеїв, престижу, влади. Інтеграція української держави у світове співтовариство вимагає переосмислення місця і ролі жінок у суспільстві, їх рівноправну участь у всіх сферах життєдіяльності, і, зокрема, в політиці і державотворенні. Однак, сучасне становище чоловіків і жінок у суспільстві, змісті суть тендерних стереотипів, поширених серед населення, офіційна тендерна політика дають підстави вважати, що станеться це не скоро.

1 Пер. с нем. Я. Лангена; Предисл. Р. Позе; Худ. А. В. Куманькова.- Дубна: Феникс, 1994.- 325 с

2 -е изд., перераб. и доп.- М.: Новая школа; АСТ-Пресс, 1996.- 320 с.

3 Психология значимых отношений.- М.: Мисль, 1989.- 204 с

4 СПб.: Прайм-Еврознак; М.: Олма- Пресс, 2003.- 352 с.

5 К.: Либідь, 2003.- 376 с.