- •4.Сутність, структура і функції політичних систем.
- •17.Сутність, структура,типологія та функції держави.
- •30.Влада,її джерела, структура і види. Державна влада.
- •43.Політична свідомість, її зміст, структура, типологія.
- •57.Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •70.Витоки та історичні форми демократії.
- •83.Теорії природного права та суспільного договору (т.Гоббс, Дж.Локк).
17.Сутність, структура,типологія та функції держави.
Держа́ва — формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду; суб’єкт політики, ядро політичної системи.
Підстави для класифікації: |
Типи держав: |
1.форма правління: |
монархія,республіка; |
2.пріоритетні функції: |
військова,військово-політична,правова,соціальна; |
3.адміністративно-територіальна організація: |
унітарна,федерація,конфедерація; |
4.політичний режим: |
демократичні,не демократичні; |
5.соціально-економічна природа держави: |
рабовласницька,феодальна,буржуазна,соціаліс-тична,комуністична; |
6.стабільність політичного життя: |
стабільні і не стабільні. |
Організаційна структура держави охоплює сукупність її органів. У структурі сучасних держав, як правило, мають місце такі органи: представницькі (законодавчі), виконавчо-розпорядчі, адміністративні, судові, прокуратура.
Представницькі органи поділяються на парламент, регіональні і муніципальні (або місцеві). Не всі представницькі органи є законодавчими. Таку прерогативу має парламент, а у федеративних державах — суб'єкти федерації (штати, кантони, землі), частково законодавчі повноваження можуть делегуватися державою на регіональний і муніципальний рівні.
До державних виконавчо-розпорядчих органів належать структури президента і кабінету міністрів, а також регіональні і муніципальні адміністрації, наділені державними повноваженнями. У державних виконавчих органах деяких країн розмежовуються політичні й адміністративні структури.
До політичних виконавчих структур відносять президента, прем'єр-міністра і міністрів, а весь їхній управлінський апарат — до адміністративних.
Судові органи розрізняються за адміністративно-територіальними ознаками (обласні, районні, міські) і за сферою юрисдикції (конституційні, загальні, господарські, військові, адміністративні, кримінальні, цивільні).
Прокуратура як орган державного нагляду за дотриманням законодавства діє в таких країнах, як Росія, Україна, Іспанія; в англо-саксонських країнах прокуратура функціонує у системі судової влади.
Загалом можна виділити такі функції держави:
—законотворчу;
—оборони і національної безпеки;
—забезпечення правопорядку;
—захисту конституційних основ суспільства;
—узгодження інтересів різних соціальних груп та індивідів, розв'язання соціальних конфліктів;
—державно-адміністративного управління у різних сферах соціального життя;
—здійснення економічної (формування бюджету, контроль за грошовою масою, загальна координація господарської діяльності, здійснення приватизації і структурної перебудови), соціальної (діяльність у галузі охорони здоров'я та гігієни, контроль за якістю харчової і фармацевтичної продукції, забезпечення підтримки соціально вразливих верств населення, поліпшення природного середовища), культурної (забезпечення державних пріоритетів у галузі освіти, науки, культури) політики;
—захисту національних інтересів та суверенітету держави у сфері міжнародних відносин.
