Розділ 2 "Правила гри у футбол"

2.1. Еволюція правил гри у футбол

В Італії вже в середині минулого століття грали у футбол, дотримуючись правил, де визначалася кількість гравців, передбачалася зміна воріт гравцями під час змагання тощо.

На початку розвитку футболу в Англії в різних навчальних закладах існували свої правила гри, що надзвичайно ускладнювало міжшкільні футбольні зв'язки, а під час змагань між командами виникали непорозуміння та всілякі інші небажані явища. Щоб позбутися цього, в 1848 р. представники шкіл провели конференцію, на якій було затверджено перші правила гри. Їх назвали "кембріджськими".

Подальші зміни і поправки до правил гри вносилися вже після створення Футбольного Союзу Англії (у 1863 р). Сучасні розміри воріт визнали у 1866 р., а через п'ять років (у 1871 р.) гравцям крім воротаря, в межах штрафного майданчика було заборонено грати руками. Кутові удари впровадили у 1873 р., а 1875 р. мотузок, що з'єднував бічні стойки воріт, заменили поперечиною: після першого тайму команди мінялися ворітьми.

Визначальним в еволюції правил виявився 1877 р. Власне, тоді було встановлено кількісний склад гравців на полі (11 чоловік) і тривалість гри (90 хвилин). Користуватися свистком під час гри судді почали з 1878 р.

У 1882 р. в Манчестері відбулася зустріч представників Англії, Шотландії, Уельсу та Ірландії, тоді і було створено комісію з правил гри. Відтоді саме вона і вносить зміни та поправки до них.

З часом правила удосконалювалися. Так, у 1890 р. на ворота вперше по­ча­ли прикріплювати сітку, а ще через рік ввели правило про виконання штраф­них ударів, судді на полі стали допомагати судді на лінії. У 1895 - 1899рр. визначили товщину поперечини та бічних стояків воріт (12 см), розміри поля, а також встановили, які дії гравців на полі слід розглядати як грубу гру. Розміри, форма воротарського и штрафного майданчиків, всі інші лінії, що стосуються розмітки футбольного поля, правилами було передбачено тільки у 1902 р. Правило положения поза грою на власти половині поля відмінили у 1907 р., а в 1920 р. — і під час подачі кутового удару.

Досить важливе уточнения в правило положения поза грою внесли в 1925 р., що призвело до заміни популярної в той час класичної тактичной системи на систему трьох захисників. М'яч, забитий у ворота безпосередньо з кутового удару, почали зараховувати з 1927— 1929 рр. Сектор подачі кутового удару вперше з'явився у 1937 р. У наступні роки істотні зміни до правил гри не вносилися, крім обмежень рухів воротаря чотирма кроками і заборони ловити м'яч, поданий ногою гравцем власноі команди руками в межах штрафного майданчика (ці зміни внесені з метою усунення подовженої тривалості часу гри, зниження темпу тощо).

2.2. Поле для гри у футбол (правило і)

Ігри у футбол проводяться на полях, що мають розміри 90 - 120м завдовжки 160 - 90м завширшки. А для міжнародних змагань відповідно - 100 - 110 м і 64 - 75 м. Ширина ліній розмітки, як і товщина стояків та поперечини воріт, — 12 см. На кутах поля і на з'єднанні бічних ліній з лінією центру поля (на відстані 1 м від бічної лінії) ставлять прапорці, що мають висоту 1,5 м і розміри полотна 40 х 30 см. Від внутрішнього боку стояків воріт в правий і лівий бік на відстані 5,5 м і вглиб по­ля на 5,5 м накреслюють лінії, які з'єднані лінією паралельною воротам і утворюють прямокутник, що визначає межі воротарського майданчика. Лінія, проведена паралельно воротам, має довжину 18,56 м. У такий самий спосіб визначаються і межі штрафного майданчика, тільки тут від стояків по лінії воріт, як і вглиб поля, відстань буде 16,5 м. Позначки цих ліній з'єднуються паралельною воротам лінією. Довжина лінії штрафного майданчика — 40, 56 м.

Від центру лінії воріт в глиб поля на відстані 11 м позначають місце, з якого виконують одинадцятиметровий штрафний удар. Від цієї позначки на відстані 9,15 м накреслюють дугу, яка з'єднуеться з лінією штрафного майданчика. Від позначки центру поля викреслюють центральне коло радіусом 9,15 м. Посередині лінії воріт на однаковій відстані від кутових прапорців встановлюються ворота завширшки 7,32 м і висотою 2,44 м (вимірюють від лінії воріт до нижнього краю поперечини). На воротах прикріплюється сітка, так щоб м'яч не міг проскочити у незакріплені частини. Сітка мусить бути натягнутою і не заважати рухам воротаря. Бічні стояки і поперечина воріт робляться з дерева або металу і можуть мати квадратну, округлу або овальну форму. Сітки виготовляються із звичайного або нейлонового мотузка. За лініями воріт передбачено місця для фотографів, кореспондентів, які під час матчу перетинати заборонено (2 м від кутових прапорців, 3,5 м від точок з'єднання ліній воротарського майданчика з лінією воріт і 6 м за бічними стояками воріт). Усі перешкоди, канави тощо, котрі знаходяться ближче 3 м від бічних ліній поля і ближче 6 м від лінії воріт, мусять бути закритими, щоб гравці не остерігались одержати пошкодження або травми. Рішення про стан поля і його придатність до прове­дения змагань приймає суддя матчу (а в іграх професійної ліги — суддя та інспектор) безпосередньо перед початком гри. Місця для запасних гравців повинні бути відділені від глядачів.

На всіх змаганнях обов'язкова присутність лікаря або особи, яка мог­ла б надати першу медичну допомогу. Кожне футбольне поле, де проводяться зма­гання, має приймати комісія, до складу якої входить представник колегії суд­­дів. Копію акту про готовность поля до змагань зберігають господарі поля.