21 І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.

22 І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

23 І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.

24 І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.

25 Була ж третя година, як Його розп'яли.

26 І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.

27 Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.

28 І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!

29 А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,

30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!

31 Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!

32 Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього.

Конспект з біблійного богослов’я

4.2) Розп’яття (15:21-32)

Опис розп’яття простий, не затримується на матеріальних деталях страждання Ісуса, хоч і вказує на них. Розповідь наголошує, що смерть Ісуса відбулась згідно зі Старим Завітом, не зменшуючи невблаганну ненависть Його противників (див. 14:21).

«Симона Киринея» (15:21). Симон був євреєм, що народився в Киринеї, у Північній Африці, чи був він в Єрусалимі як паломник чи в як постійний мешканець - неясно. Посилання на його синів Олександра та Руфа (див. Рим. 16:13) припускає, що вони були відомі першим християнам. Симон був змушений нести поперечину хреста Ісуса. Слова що він «повертався з поля» можуть означати що він працював на фермі чи просто бував там.

«На місце Голготу» (15:22). Грецька назва місця є транслітерацією арамейського gulgultei, «череп», що стосується його форми або використання. У часи Ісуса це місце було поза міськими мурами Єрусалиму. Традиційна назва "Кальварія" походить від латинського слова calvaria, «череп».

«Дали Йому пити вина, змішаного з міррою, та Він не прийняв»(Мк. 15,22-23). На основі тексту книги Приповідок: «Дайте п’янких напоїв тому, що погибає, і вина тим, яким на серці гірко; нехай п’є й забуде свої злидні, і нехай більше не згадує про своє горе» (Прип. 31,6-7), фраза «вино, змішане з міррою»звичайно пояснюється як наркотик, який полегшує біль вмираючої людини.

«Розіп'яли Його» (15:24). Розп'яття описане короткими та яскравими словами. Одяг Ісуса став власністю солдатів, що виконували вирок. У світлі популярність Пс. 22 в Марковій розповіді про Страсті, їх дії розглядаються як здійснення Пс. 22:19.

«Третя година» (15:25). Третя година - 9:00 ранку. Хронологія у Марка не така ж як у Ів. 19:14, де Ісус був засуджений «близько шостої години» (тобто полудень).

«Цар Юдейський» (15:26). Офіційне звинувачення було поставлене на суді перед Пилатом (див. 15:2, 9, 12) на відміну від двох звинувачень поставлених на суді перед первосвящеником (див. 14:58,61). Офіційне звинувачення дуже правдоподібно відображує історичну ситуацію, що Ісус був страчений римлянами на основі звинувачення, що він претендував на царський сан.

«Двох розбійників» (15:27). Можливо ці люди були повстанцями, як Варавва, а також як Ісус, за переконанням римлян.

«Прохожі» (15:29). Перша група тих, хто висміював Ісуса, повторює звинувачення, згадане у 14:58 про погрозу зруйнувати Храм.

«Первосвященики» (15:31). Друга група тих, хто висміював Ісуса, перегукується із звинуваченням у 14:61, де Ісус підтвердив, що Він - Месія.

«Ті, що були з Ним розп'яті» (15:32). Третя група тих, хто знущався над Ісусом. Порівняйте з Лк 23:39-43, де один із злочинців визнає Ісуса за невинного і просить, щоб Ісус згадав його, коли Він прийде в Своє Царство.

Коментарі Отців Церкви

4.2) Розп’яття (15:21-32)

Огляд: Страта на хресті вважається одним з найганебніших видів покарань (Євсевій Кесарійський). Щоб прискорити її, вбивці Спасителя покладають хрест на Симона із Киринеї (Євангеліє від Никодима, Іван Золотоустий). На хресті вмирає Сам Божий Син (Анонімний автор). Йому, Хто перетворив воду у вино, пропонують випити особливо гіркий напій (Кирило Єрусалимський, Григорій Назіанзин, Августин Гіппонський), який Він, незважаючи на спрагу, не прийняв (Пруденцій), і в цьому - вказівка для християн утримуватися від прийняття лжевчень (Августин Гіппонський). Так виконуються стародавні пророцтва про розп'ятого Месію (Кирило Єрусалимський) і сам хрест стає знаряддям порятунку людей (Іван Дамаскин, АвгустинГіппонський). Прийнявши цей дар, потрібно пам'ятати про необхідність гідно його повертати (Августин Гіппонський), тим більше що хресні страждання літургійно згадуються кожен день під час звершення служби «годин» (Апостольські постанови), хронологія яких не викликає сумнівів (Августин Гіппонський). Різна доля розбійників передрікає різну долю людей на страшному суді (Августин Гіппонський). Розсудливий розбійник знайшов у собі сили покаятися, незважаючи на те, що спочатку зневажив Господа (Іван Золотоустий).