80. Поняття аудиторії: різноманітність підходів. Сутність аудиторії. Її характеристика, основні форми і типи.

(Есть определение, понятие, виды – их можно подать как формы и типы. Проблема с «різноманітність підходів»)

Сергей Корконосенко. «Основы журналистики» (подаю вариант на русском, как оригинал книжки и перевод, кому как удобнее)

Аудиторію слід було б охарактеризувати як невизначено численну і якісно неоднорідну групу людей, яка взаємодіє зі ЗМІ. Ключовим поняттям в даному випадку є Взаємодія. Воно виражається в активній формі (пряме звернення до редакції з листом, коментарем у соц.сетях і так далі) і у відносно пасивній формі (споживання продукції редакційного виробництва). Аудиторія - це типовий носій масової свідомості. Масова свідомість належить людській масі, відрізняється від групового тим, що воно аморфно, нестійке, виникає під вплив ситуації.

Види аудиторії: розрахункова (цільова), реальна і потенційна (ту, що належить завоювати, приклавши спеціальні зусилля).

Помилково й небезпечно виходити з всеїдності аудиторії. Вона не зобов'язана слухати те, що говорить ЗМІ, редакція повинна задовольняти її інтереси.

Як показують дослідження, корінною проблемою є досягнення взаєморозуміння з читачами і глядачами.

Парадигма журналістської творчості - модель взаємин з аудиторією, які виражаються в соціально-професійних установках журналіста і дослідника ЗМІ. Парадигма («приклад», «зразок»). Види парадигми: 1. Управлінсько-технологічна (авторитарна) - аудиторія виступає в якості об'єкта виховного, формуючого впливу з боку редакції. 2. Комунікативно-пізнавальна - орієнтація на ринковий достаток інф. Продукції та вільний вибір споживачів сообшеній, думок, каналів ЗМІ. 3. Гуманітарна - духовно-інтелектуальне співробітництво преси та аудиторії, засноване на взаємній повагу до позиції іншого боку, реальні інтереси суспільства і людини, діалог.

Важливий зворотний зв'язок системи ЗМІ. Форми зворотного зв'язку:

• Епістолярна (пошта)

• «миттєва» (телефоном, пряме включення камер і мкрофонов для трансляції думки аудиторії)

• Співавторське

• Тестуюча (з'ясування позицій аудиторії з приводу роботи редакції або предмета обговорення в ЗМІ)

• Консультативна (обговорення продукції редакції в ході конференцій, усних випусків іздайній, днів откритх дверей)

• Експертна (дослідження, соц. Опитування, думка фахівців, учених)

• Дослідницька (виміри динаміки реальної аудиторії або програм і поглиблене вивчення стану аудиторії)

Вивчення аудиторії: спостереження, аналіз пошти, кількісний підхід, узагальнена порівняльна оцінка, рейтинги і так далі. Щоб з'ясувати очікування аудиторії. (если что вот ссылка на текст: http://bugabooks.com/book/178-osnovy-zhurnalistiki/17-auditoriya-smi.html)

Большой социалогический СЛОВАРЬ (онлайн)

по материалам социолога М.В. Батурчика

Аудиторія ЗМІ (далі - А.) : Сукупність одержувачів повідомлення, спільного для всіх її членів. А. може являти собою соціальну групу і тоді володіти характеристиками: локалізована в просторі і в часі, має внутрішню структуру і передбачає взаємодію її членів.

Розвиток засобів масової комунікації (виникнення друку, радіо, телебачення, Інтернету) зумовило появу феномену масової А. Масова А. численна, розсіяна в просторі і в часі, гетерогенна, анонімна, припускає мінімальну взаємодію складових її індивідів, формується під впливом каналу інформації або певного повідомлення.

"А. - сукупність індивідів, котрі є читачами, глядачами, слухачами певного засобу масової інформації". У рамках такої концепції А. (А. як "маса"), А. - аморфне безліч споживачів інформації, ізольованих індивідів, які не взаємодіють один з одним.

Концепція А. як "ринку" передбачає аналіз А. в термінах виробництва-споживання. А. у такому контексті являє собою ринок споживачів: 1) продукції засобів масової інформації, 2) інших продуктів і виступає як А. реклами.

Розмір А. є показником попиту на ЗМІ і його ефективності. З метою забезпечення максимального попиту ЗМІ слідують за потребами та запитами А. При вивченні А. як сукупності покупців враховуються її соціально-демографічні характеристики, включаючи дохід, думка про стиль життя, ставлення до реклами, споживчу поведінку. При визначенні розміру А. розрізняють тип А. за ступенем залученості в процес комунікації: 1) потенційна А. - що має можливість отримувати повідомлення (ті, хто має доступ до певного джерела інформації), 2) А., фактично отримує повідомлення (регулярні читачі, слухачі, глядачі і т.д.), 3) А., що досягає певного ступеня розуміння і запам'ятовування інформації.

З точки зору активності в процесі комунікації, А. може розглядатися як об'єкт впливу і маніпуляції з боку ЗМІ; як суб'єкт впливу на ЗМІ шляхом вибору на ринку того джерела інформації, який найбільшою мірою відповідає її потребам; як джерело і опосередкований творець змісту масової комунікації як масової культури; як суб'єкт цивільного впливу та контролю за діяльністю ЗМІ.